Опубліковано постанову КМУ «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо удосконалення діяльності органів державного архітектурного-будівельного контролю»
Після визнання провальною реформи системи архітектурно-будівельного контролю, що стартувала у березні 2020 року, нам обіцяли привести підзаконні нормативно-правові акти у відповідність до діючих Законів, так би мовити, все відмотати, поки не буть прийняті нові законодавчі ініціативи.
У кінці 2020 року Мінрегіон оприлюднив для громадського обговорення проект постанови КМУ «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо удосконалення діяльності органів державного архітектурного-будівельного контролю», який тричі змінювався.
Який документ вийшов у світ та які нові безпрецедентні загрози гарантує для громадян, спробуємо розібратись.
Постановою визначено, що Державна архітектурно-будівельна інспекція продовжує здійснювати повноваження та функції до завершення здійснення заходів з утворення Державної інспекції архітектури та містобудування (ДІАМ).
Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений постановою КМУ від 6 квітня 1995 р. № 244
Добра новина для порушників: штраф можна буде сплатити через електронний кабінет з використанням платіжних систем у режимі реального часу.
Однак справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності і далі буде розглядати Держархбудінспекція, що не має таких повноважень та ліквідується, а не ДІАМ, оскільки до підпункту 3 пункту 2 Порядку забули внести відповідні зміни.
Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затверджений постановою КМУ від 13 квітня 2011 р. № 461
Автори так поспішали протягом чотирьох місяців підготовки та трьох публічних обговорень змін, що забули в тексті Порядку замінити Держсервісбуд, що ліквідується, на ДІАМ.
Тому в який орган звертатись для отримання відповідної адмінпослуги, хто вносить інформацію до Реєстру, вирішуйте самі.
Визначено граничні терміни розгляду ДІАМ скарг у порядку нагляду на рішення про реєстрацію або повернення декларації, видачу чи відмову у видачі сертифіката, які тепер не повинні перевищувати 20 робочих днів з дня надходження скарги.
За результатами розгляду ДІАМ приймає рішення про задоволення скарги та зобов’язання щодо повторного розгляду органом держархбудконтролю поданих замовником документів або про відмову в задоволенні скарги.
Тепер під час розгляду питання щодо прийняття в експлуатацію об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, орган держархбудконтролю здійснює огляд об’єкта утаких випадках:
- віднесення замовника до високого ступеня ризику згідно з критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері містобудівної діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) на об’єкті будівництва органами державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2018 р. № 899 (далі – Критерії);
- відсутність відомостей щодо об’єкта будівництва, які мають міститися в Електронній системі на момент подання заяви про прийняття об’єкта в експлуатацію.
Під час такого огляду посадова особа органу держархбудконтролю замість повноцінної перевірки об’єкта і надалі лише з’ясовує наявність виконавчої документації в обсязі, передбаченому державними будівельними нормами.
Які саме відомості та у якому обсязі повинні бути в електронній системі, постановою КМУ не уточнюється.
По-перше, огляд об’єкта – це адміністративна послуга, тому застосування до неї критеріїв включення об’єктів до планових заходів контролю неприпустимо.
По-друге, і найголовніше, прийнятою постановою значно зменшено суми балів, які нараховуються для віднесення суб’єкта господарювання до високого, середнього або незначного ступеня ризику.
Якщо раніше об’єкти класу СС3 автоматично відносились до високого ступеню ризиків, то тепер – ні, не кажучи вже про об’єкти класу СС2!
Що це означає на практиці?
Відтепер всі об’єкти класу СС2 та значна частина об’єктів класу СС3, а це багатоповерхові будівлі, житлові комплекси, ТРЦ, об’єкти підвищеної небезпеки тощо не перевірятимуться посадовими особами органів держархбудконтролю під час їх прийняття в експлуатацію (!)
При цьому прописана норма щодо відсутності відомостей про об’єкт будівництва, які мають міститися в Електронній системі на момент подання заяви про прийняття об’єкта в експлуатацію, як критерій для обов’язково огляду об’єкта, не має жодного значення та взагалі не може бути критерієм.
Електронна система не відповість на питання: збудований об’єкт згідно з проектом чи ні, відповідає він вимогам законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельним нормам і правилам чи ні?
На ці питання дається відповідь якраз під час огляду об’єкта, це його суть.
Як з’ясувати питання достовірності відомостей у поданих документах, відповідності об’єкта проектній документації, вимогам будівельних норм, стандартів і правил на основі чек-листа, не виходячи на об’єкт для його огляду, зрозуміти важко.
З такими критеріями значна кількість об’єктів будівництва може бути здана в експлуатацію на підставі заяви та акта готовності поданих замовником будівництва фактично «автоматом» без жодного контролю з боку держави та органів місцевого самоврядування!
Очевидно одне, прийняті зміни – це «скринька Пандори» для громадян і геніальний механізм узаконення численних злобудов для недобросовісних забудовників (!)
Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджений постановою КМУ від 13 квітня 2011 р. № 466
Тут так само забули, що Держсервісбуд ліквідується, і у тексті Порядку залишили цей орган, тому очікуємо наступних змін.
Прописано аналогічні норми щодо розгляду скарг ДІАМ у порядку нагляду, але вже щодо видачі або анулювання дозволу на виконання будівельних робіт.
На жаль, це єдині нововведення.
Де зміни щодо приведення норм Порядку в частині документів, що подаються для отримання дозволу на виконання будівельних робіт та щодо підстав для відмови у видачі дозволу у відповідності до ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»?!
Чому і далі підзаконні нормативно-правові акти суперечать Закону?
Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою КМУ від 23 травня 2011 р. № 553
Звужено перелік питань, що перевіряються під час здійснення держархбудконтролю у порівнянні із переліком питань, що містяться у затвердженій Мінрегіоном формі уніфікованого акта перевірки.
Перевірки на об’єкті будівництва здійснюються за такими напрямами з урахуванням класу наслідків (відповідальності) будівель та споруд, а саме:
- для об’єктів із незначними наслідками СС1 – відповідність вихідним даним і будівельним нормам з пожежної безпеки, доступності для маломобільних груп населення;
- для об’єктів із середніми наслідками СС2 – відповідність вихідним даним і будівельним нормам з пожежної безпеки, доступності для маломобільних груп населення, забезпечення надійності та конструктивної безпеки об’єкта, внутрішнього та зовнішнього інженерного обладнання;
- для об’єктів із значними наслідками СС3 – відповідність вихідним даним і будівельним нормам з пожежної безпеки, доступності для маломобільних груп населення, забезпечення надійності та конструктивної безпеки об’єкта, внутрішнього та зовнішнього інженерного обладнання, якості та сертифікації будівельних матеріалів, наявності паркомісць, визначених затвердженою проектною документацією.
Отже, при перевірці, наприклад, будівництва багатоквартирного будинку, в якому можуть проживати до 50 осіб, перевіряємо дотримання лише ДБН з пожежної безпеки, інші вимоги не цікаві?
На якість матеріалів та забезпечення нормативної кількості паркомісць на об’єктах СС2, де можуть проживати до 400 осіб, закриваємо очі?
Може, «нам бы ДБНы взять и отменить»?!
Що зробити, щоб набридливі громадяни менше писали скарг та як уникнути необхідності перевірки об’єкта будівництва?
Все просто – для цього створюється колективна безвідповідальність.
Так, з метою розгляду отриманих звернень фізичних чи юридичних осіб про порушення суб’єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності при органі держархбудконтролю утворюється комісія щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності.
Розгляд звернень здійснюється за участю заявника та замовника або їх представників, і у разі повторної неявки скаржника заява залишається без розгляду.
Хтось із авторів постанови читав статтю 18 Закону України «Про звернення громадян»?
Бути присутнім на розгляді звернення – це право, а не обов’язок!
Важко уявити, що з усією діджиталізацією країни, створенням Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва заявнику необхідно їхати з віддалених населених пунктів на поклон в орган держархбудконтролю зачитувати кишеньковій комісії свою скаргу вголос (!)
Більше того, комісія ще приймає якесь незрозуміле рішення щодо обґрунтованості або необґрунтованості позапланової перевірки.
Де в Законі сказано про обґрунтованість звернення, які її критерії?
Яке обґрунтування повинен навести заявник, далекий від будівництва, коли біля його домівки щось будується, норми яких ДБН необхідно перелічити?
Такі нововведення суперечать суті архітектурно-будівельного контролю, визначеного статтею 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», та прописані виключно в інтересах забудовників!
Перелік видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, відповідальні виконавці яких проходять професійну атестацію, затверджений постановою КМУ від 23 травня 2011 р. № 554
Вилучаються березневі помилки 2020 року, зокрема щодо атестації головного державного інспектора, головного інспектора будівельного нагляду та інших посадових осіб, які виконують функції із здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Ці зміни нарешті відновлюють заходи держархбудконтролю.
Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затверджене постановою КМУ від 30 квітня 2014 р. № 197
Виключаються положення щодо прийняття рішення про зупинення, відновлення дії та анулювання ліцензій, а також щодо Експертно-апеляційної ради.
Перелік органів ліцензування, затверджений постановою КМУ від 5 серпня 2015 р. № 609
Перелік доповнюється ДІАМ, що буде здійснювати ліцензування в будівництві.
Однак головне – відсутні ліцензійні умови та перелік видів робіт, які підлягають ліцензуванню, прийняття яких передбачалось проектом цієї постанови.
Хто так вирішив, як будівельному бізнесу отримати ліцензію, що є обов’язковою?
Положення про Державну інспекцію архітектури та містобудування України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2020 р. № 1340
ДІАМ також здійснюватиме виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві у визначених законодавством випадках, а отже, набуває всіх повноважень Держархбудінспекції, що ліквідується.
Я неодноразово зазначав, корупція – це не орган, а люди. Побачимо, чим ДІАМ буде відрізнятись від Держархбудінспекції.
На жаль, мої прогнози здійснились, прийняті зміни лише відкривають нові можливості для недобросовісних забудовників і ставлять хрест на захисті інтересів громад від будівельного свавілля.
