Без ілюзій: настав час позбутися понять "ринок СНД" та "пострадянський простір"
Що вам спадає на думку, коли чуєте "ринок СНД"?
Передусім згадується низка країн, які раніше входили до Радянського Союзу та стали незалежними під час розпаду. Тобто “пострадянський простір”, вірно?
З моменту розпаду СРСР пройшло вже 30 років, але ми чомусь досі регулярно чуємо про пострадянський простір зі ЗМІ та від публічних осіб, компаній. Зрозуміло, чому це вигідно вживати росії, адже вона таким чином створює простір “єднання”, в якому ми нібито й досі перебуваємо.
Проте, чому ми досі продовжуємо це застосовувати?
СНД не є торговим об'єднанням, це політичне утворення, тож є сенс працювати з кожною країною окремо: підписувати різні угоди й розвивати торгівлю.
Коли ми вживаємо “ринок СНД” і/або “пострадянський простір” — ми сприймаємо низку країн, зокрема й Україну, крізь призму того, що вони були в СРСР і майже скочуємося в радянську термінологію.
Так, у країн, які колись були в СРСР, є спільне минуле, але їхня буцімто схожість не робить ці країни (а відтак їхні народи, культури, політику та економіку, зокрема ведення бізнесу) однаковими. Адже радянська влада насильницьки нав’язувала неадекватне бачення історії, російську мову та культуру, ефемерну “братність” народів, а точніше — формувала міфічну “новую историческую общность — советский народ”. Тому називати щось “пострадянським” чи “СНД-шним” — це вибір, який зробили не ми, а за нас, і зовсім не заради наших інтересів.
Чому це важливо для бізнесу?
Вживаючи “ринок СНД = пострадянський простір” бізнес начебто економить час, сили й ресурси. Мовляв, навіщо розпорошуватися, детально вивчати кожну країну, створювати стратегії, зважати на особливість чи унікальність, якщо всюди розуміють російську та пам'ятають спільне минуле? Тому можна продукувати подібний продукт, контент. Та й взагалі, яка ж між ними різниця?..
Проте для майбутнього — це невигідна і програшна стратегія, бо вона ніби “прив'язує минулим країни одна до одної”, та не має чіткого бачення майбутнього, а відтак – і перспектив. Через так звану “зручність” ми продовжуємо практикувати хибний стереотип та нехтуємо тим, що кожна країна — це окремий народ, зі своєю історією, унікальною культурою, мовою, менталітетом. Адже ці цінності потім стають основою рекламних/піар-/інформаційних кампаній, впливають на якість і сутність колаборацій.
Особливо промовистою є історія Андрія Миронюка, який у 2018 році працював генеральним директором агентства SEED by FCB. Тоді він провів у Казахстані півтора року і вирішив поділитися своїми враженнями від країни, рекламного ринку, креативності роботи з клієнтами. Попри стереотипи, “пострадянськість” і те, що до візиту він знав про цю країну досить мало, Андрій зумів також відзначити розвиток у ній нової азійської культури.
“З одного боку, все наче знайоме, але часто можна й здивуватися. Ринок наповнений різними клієнтами: від явно традиційних до дуже молодих та інноваційних, які вже розроблять з нами великі стратегії (ChocoFood з ChocoFamily). Є великі та сміливі, як Air Astana, чиїм відео про техніку безпеки тепер захоплюються пасажири практично по всьому світу”, — зауважує у своїй історії Андрій Миронюк.
Тому, працюючи над брендом, фахівці мають враховувати не лише особливості бізнесу назагал, а й специфіку та особливості кожного регіону/країни, де він має просуватися, уважно слідкувати, які меседжі поширюватися через рекламу, медіа, лідерів думок.
А як же тоді інакше?
Виникає питання: а як же тоді називати країни та ринки, які колись входили до складу СРСР, а зараз незалежні? Тільки за назвами! Так, все просто. Немає ніякого “ринку СНД” чи “пострадянського простору”, а є український ринок, російський, білоруський і так далі. Отже, замість того, щоб вказувати, що ви працюєте на ринку СНД, краще вкажіть кількість країн, з якими співпрацюєте, чи перерахуйте, з якими саме.
Україна без СНД
Наша країна також поступово послаблює зв'язки із СНД, в якій росія завжди прагнула мати визначальну роль, оскільки створення організації було своєрідною спробою змішувати розвал Радянського Союзу.
Цьогоріч 22 травня Верховна Рада України ухвалила низку законів про денонсацію угод з СНД, а саме:
- підтримала проєкт закону про вихід з Угоди з СНД в боротьбі з незаконною міграцією;
- проєкт закону про вихід України з Угоди про спільний аграрний ринок держав-учасниць СНД;
- ухвалила законопроєкт про вихід з Угоди про увічнення пам'яті про мужність і героїзм народів СНД у Великій Вітчизняній війні;
- а також — про денонсацію Угоди між Україною та РФ про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків.
Відтак Україна дедалі більше, крок за кроком, віддаляється від росії та пострадянського простору не лише ментально, але й законодавчо.
Ба більше: попри кризу та виклики, є все ж позитивний момент — кількість нових бізнесів стабільно зростає: від початку війни в Україні зареєстровано понад 28 тисяч ФОПів та більш як 4 тисяч компаній. За результатами опитування Європейської Бізнес Асоціації, у квітні суттєво скоротилась кількість непрацюючих підприємств — наразі таких 26%, тоді як у березні їх було 42%. З-поміж опитаних малих бізнесів 17% вже відновили роботу після тимчасового припинення і ще 23% готуються до відновлення. Крім того, за інформацією Хорошоп, в перші дні війни продажі впали аж до 7%, а тепер — кількість продажів товарів на онлайн-майданчиках зросла до 85% від довоєнних показників.
Отже: не маємо більше піддаватися чужому наративу і впливу – продовжувати вважатися кимось і нами самими частиною “пострадянського”. Попри економічні збитки, війна підсвітила, спроєктувала та підказала українському ринку (бізнесу) чимало перспектив і можливостей. Міжнародна спільнота не лише слідкує за воєнними подіями, а й активно цікавиться всім, що продукують українці. Нині маркетинг в Україні грає за своїми, неусталеними на Заході, але увиразненими війною, правилами: патріотизм, волонтерство, єднання — після 24 лютого все це стало визначальною частиною будь-якого українського бізнесу. Тому українські підприємці мають всі можливості скористатися нинішньою унікальною нагодою продемонструвати свій продукт як високоякісний та спроможний нарівні конкурувати з іноземним.
- Закупівлі БпЛА та РЕБ: що змінилося, а що досі гальмує постачання? Євгеній Сільверстов вчора о 17:35
- Україна. Три неймовірних роки Євген Магда вчора о 16:41
- Розкрадання державного житла в Україні, або чому ВПО немає де жити Аліна Москаленко вчора о 16:33
- П’ять уроків великої війни з росією для України Любов Шпак вчора о 16:13
- Чи всі форми косметичних ретиноїдів ефективні Вікторія Жоль вчора о 10:41
- Щодо відповідальності за порушення законодавства про ЗЕК: Законопроєкт №12441 Світлана Приймак вчора о 09:30
- Історія повторюється. І вона має повторюватись правильно Віктор Плахута 24.02.2025 17:05
- Без землі. Небо хамелеонів Олег Короташ 24.02.2025 16:19
- 3 роки вторгнення. 11 років війни. 400 років нашої боротьби Володимир Горковенко 24.02.2025 12:31
- Процедура переведення військовослужбовця в іншу частину після самовільного залишення Тетяна Шупик 24.02.2025 12:16
- Несправедливі умови договорів: як захистити себе від пастки? Дмитро Зенкін 24.02.2025 10:00
- Біженці та мирні перемовини: час працює проти України Любов Шпак 24.02.2025 08:52
- Альтернативна енергетика: що краще – СЕС, ВЕС чи приватні ГЕС? Ростислав Никітенко 24.02.2025 07:37
- Голова правління ОСББ, як головний HR будинку Олена Гаркуша 23.02.2025 10:24
- Незаконна передача земель лісового фонду під забудову в Дніпрі Павло Васильєв 22.02.2025 13:42
-
AFP написало, що ЄС запропонував Україні власну угоду щодо надр. Брюссель заперечив
оновлено Бізнес 11069
-
Питання конфіскації російських активів для України розділило ЄС: хто за і проти
Фінанси 8187
-
Біткоїн впав на 20% з моменту інавгурації Трампа – ціна опустилася нижче $90 000
Фінанси 3409
-
Литва розпочала розбирати ЛЕП до Росії. Частину обладнання передадуть Україні – фото
Бізнес 3012
-
Україна опустилася у глобальному рейтингу найбільших виробників чавуну
Бізнес 2911