Відділ примусового виконання рішень ДВС не є належним відповідачем у справі
Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби не є належним відповідачем у справі, а суд апеляційної інстанції позбавлений можливості провести його заміну
07 квітня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 501/1397/17, адміністративне провадження №К/9901/55756/18 (ЄДРСРУ № 88628016) досліджував питання щодо належності/неналежності відділу примусового виконання рішень бути відповідачем у справі при оскарженні дій державної виконавчої служби.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02 червня 2016 року №1403-VIII систему органів примусового виконання рішень становлять: 1) Міністерство юстиції України; 2) органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.
Згідно з пунктом 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року №2832/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 30 вересня 2016 року за №1302/29432), органами державної виконавчої служби є: Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до якого входить відділ примусового виконання рішень; управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень; районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних територіальних управлінь юстиції.
Верховний суд зазначає, що відповідно до пункту 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року №2832/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 30 вересня 2016 року за №1302/29432З наведених приписів законодавства випливає, що відповідачами у справах з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності органів державної виконавчої служби можуть бути лише Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до якого входить відділ примусового виконання рішень; управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень; районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних територіальних управлінь юстиції. У зв`язку з тим, що структурні підрозділи органів державної виконавчої служби: відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України; відділи примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі не визначені як самостійні органи державної виконавчої служби, це виключає можливість їхньої участі як відповідачів у таких справах.
Отже, відділи примусового виконання рішень є структурними підрозділами управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, які, в свою чергу, входять до системи органів державної виконавчої служби.
(!!!) Таким чином, в розумінні приписів КАС України, вказані структурні підрозділи не можуть бути відповідачами в адміністративних справах щодо оскарження дій, рішень та бездіяльності державних виконавців.
Ураховуючи те, що наведений перелік органів державної виконавчої служби є вичерпним, у разі подання позовної заяви до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, необхідно за правилами статті 48 КАС України здійснювати заміну неналежного відповідача на належного.
Згідно з частиною 3 статті 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції (частина 7 статті 48 КАС України).
З аналізу статті 48 КАС України слідує, що заміна первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем належить до повноважень суду першої інстанції.
Аналогічний правовий висновок Верховного Суду, викладений зокрема у постановах від 13 лютого 2019 року у справі №336/2138/17 (2-а/336/223/2017), 26 червня 2019 року у справі №303/3794/17, 09 серпня 2019 року у справі №821/2089/17, від 09 жовтня 2019 року у справі №456/2935/15-а, від 30.09.2019 року у справі №819/940/18 та від 31.10.2019 року у справі №826/17241/16.
ВИСНОВОК: Належним відповідачем у даному спорі є орган державної виконавчої служби-Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у відповідній області.
- Я вдома! Як ефективно встановити і захистити особисті кордони Алла Заднепровська 09:07
- Де знайти додаткові інвестиції: кредит, грант чи інвестор? Костянтин Соловйов вчора о 20:37
- Мобілізація по новому. Особливості призову командирами ВЧ Ігор Калініченко вчора о 17:34
- Зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну Євген Морозов вчора о 12:16
- Бізнес під прицілом: як новітні розвідтехнології стають щитом в умовах війни Ігор Шевцов вчора о 10:21
- Чи є місце українській книзі в планах держави, або що не так із книжковими сертифікатами? Віктор Круглов 01.10.2024 19:31
- Блокування податкових накладних: причини та рішення Соломія Марчук 01.10.2024 16:05
- Наш атом у кишені: коли світ перейде на ядерні батарейки Ксенія Оринчак 01.10.2024 16:04
- Корпоративна політика як інструмент ефективного управління сьогодення Дмитро Зенкін 01.10.2024 11:26
- Межі вирішення питання про зупинення реєстрації податкової накладної Євген Морозов 01.10.2024 10:57
- Кризове лідерство та менеджмент: як обрати правильну стратегію в умовах кризи Ігор Шевцов 01.10.2024 08:42
- Дірки на всіх: чи майже всіх? Богдан Кашаник 30.09.2024 23:43
- Цифрові права та кібербезпека: Виклики сучасності та перспективи регулювання Світлана Приймак 30.09.2024 17:22
- Відстрочка від мобілізації для студентів іноземних ВНЗ: Покарання невинних за чужі провини Арсен Маринушкін 30.09.2024 16:29
- Нетворкінг у LinkedIn: Правила успішної комунікації Дмитро Суслов 30.09.2024 16:10
- Навіщо Феміді обценьки? 2530
- Відбір постачальника – це не вся закупівля: ключові ролі в закупівельному процесі 261
- Зміни в призначенні субсидій 223
- Відстрочка від мобілізації для студентів іноземних ВНЗ: Покарання невинних за чужі провини 167
- Мобілізація по новому. Особливості призову командирами ВЧ 165
-
Битва за Покровськ стане апогеєм. Україна втратила Вугледар – що це означає
19146
-
"Перевершили очікування". RegioJet – про перші результати поїзда Прага-Чоп
Бізнес 10276
-
Власниця Parimatch оголосила, що йде з грального бізнесу
Бізнес 7357
-
У Лондоні починається гучний суд про компенсацію за привласнені Росією літаки
Бізнес 6916
-
Експорт оживає: Україна збільшила продаж за кордон дорожчих товарів
Фінанси 6321