Недоліки протоколів поліції та звільнення від відповідальності за ст.44-3 КУпАП

Порушення правил щодо карантину людей, санітарно-протиепідемічних правил і норм Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» (стаття 44-3 КУпАП)

Статтею 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» №1645-ІІІ (далі Закон №1645-ІІІ) від 6 квітня 2000 року визначено, що карантин - це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.

Згідно статті 29 Закону №1645-ІІІ карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.

Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за поданням головного державного санітарного лікаря України.

Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.

Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року з 12 березня по 3 квітня 2020 року на усій території України встановлено карантин та заборонено роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, а також заборонено регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському внутрішньообласному і міжобласному сполученні (крім перевезення легковими автомобілями).

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2020 р. №215 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. №211» (далі Постанова КМУ №211") встановлено заборону з 00 год. 01 хв. 17 березня 2020 р. до 3 квітня 2020 р. роботи суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв`язку, провадження банківської та страхової діяльності, а також торговельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. №338-р введено режим надзвичайної ситуації до 24 квітня 2020 року на всій території України.

Відповідно ст.41 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» особи, винні в порушенні законодавства про захист населення від інфекційних хвороб, несуть відповідальність згідно із законами України.

Законом України №530-1Х від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби (COVID-19 )» внесені зміни до КУпАП, який доповнено ст.44-3, такого змісту: «стаття 44-3. Порушення правил щодо карантину людей. Порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

Відповідно до положень ст.44-3 КУпАП відповідальність настає за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

У відповідності з п. 2 ч. 1 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

В той же час, протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і до нього висуваються певні вимоги. Обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд.

Вимоги до протоколу про адміністративне правопорушення визначені ст.256 КУпАП та Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 №1376 (далі - Інструкція № 1376).

Згідно ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається протоколі.

Згідно з п.7 розділу ІІ Інструкції №1376 не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено.

Відповідно до п.12 розділу ІІ Інструкції №1376 протокол про адміністративне правопорушення підписується уповноваженою посадовою особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. За наявності свідків і потерпілих протокол про адміністративне правопорушення може бути підписано також цими особами.

Повернення адміністративного матеріалу до поліції для належного оформлення (доопрацювання)

А) «В порушення ст. 256 КУпАП, в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

Так, з диспозиції ст.11 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», не убачається обов`язку завідувача торгового залу магазину дотримання таких правил карантину, як здійснення огляду відвідувачів магазину на предмет захворювання на ГРВІ та забезпечення антисептичним засобом в магазині» (Постанова Шевченківського районного суду міста Києва від 31 березня 2020 року по справі № 761/9212/20, провадження № 3/761/3098/2020 ЄДРСРУ № 88519631);

Б) «В порушення ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення чітко не вказано в чому полягала суть адміністративного правопорушення, тобто фабула адміністративного правопорушення не розкрита» (Постанова Печерського районного суду м. Києва від 31.03.2020 р. у справі № 757/13663/20-п (ЄДРСРУ № 88518690).

В) «В протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, які саме норми Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", порушено ОСОБА_1 , в чому полягають ці порушення, адже стаття 44-3 КУпАПє бланкетною (відсилочною), тому серед ознак, які мають бути відображені при викладенні суті даного правопорушення, обов`язковим є наведення конкретного нормативноправового акту, яким встановлюються відповідні правила та яких така особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не дотрималася, порушивши тим самим законодавчі приписи» (Постанова Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 31.03.2020 р у  справі №176/556/20 (ЄДРСРУ № 88511392);

Г) «… у протоколі про адміністративне правопорушення зазначені свідки, однак не вказані відомості про їх адреси, що позбавляє можливості суд викликати свідків та опитати їх» (Постанова Автозаводського районного суду м. Кременчука від 31.03.2020 р. у справі № 524/1818/20, ЄДРСРУ № 88504611);

Д) «матеріали справи про адміністративне правопорушення містять наступні недоліки в оформленні, а саме:1) відсутні копія паспорту або іншого документа, який засвідчує особу, що притягається до адміністративної відповідальності; 2) долучені до матеріалів справи документи не завірені належним чином, не місять підпису особи, яка їх посвідчила, та не скріплені печаткою; 3) відсутні письмові пояснення свідків, які б підтверджували факт вчинення адміністративного правопорушення, 4) протокол не містить відомостей та належних доказів того, що правопорушник є суб`єктом господарювання (Постанова Жовтневого районного суду м. Харкова від 31.03.2020 р. у справі № 639/1933/20, (ЄДРСРУ № 88512862);

Е) «в протоколі не вірно зазначено прізвище правопорушника» (Постанова Шевченківського районного суду м. Чернівці від 31.03.2020р. у справі № 727/2684/20, ЄДРСРУ № 88518453);

Ж) «…протокол не підписано особою, відносно якої його складено, та в ньому відсутній запис про відмову від підписання…» (Постанова Сахновщинського районного суду Харківської області від 31.03.2020 р. у справі №  634/425/20, ЄДРСРУ № 88517299);

З) «…в протоколі також нерозбірливо зазначено номер будинку в полі «місце реєстрації», що перешкоджає суду належно повідомити особу про час розгляду справи в суді» (Постанова Цюрупинського районного суду Херсонської області від 31.03.2020 р. у справі № 664/785/20,  ЄДРСРУ № 88520553).

Перевезення пасажирів в маршрутному таксі

А) Згідно з Постановою КМУ від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», зокрема: - в одному транспортному засобі та автобусах, які виконують регулярні пасажирські перевезення на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, кількості пасажирів, яка одночасно не перевищує половини кількості місць для сидіння, передбачених технічною характеристикою транспортного засобу та визначених у реєстраційних документах, за умови перевезення людей у засобах індивідуального захисту, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів.

Докази: протокол про адміністративне правопорушення, фотознімки, копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (визнано достатніми);

Відповідальність: в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень (Постанова Шевченківського районного суду міста Києва від 31 березня 2020 року по справі № 761/8861/20, провадження № 3/761/3013/2020, ЄДРСРУ № 88519612).

Звільнення від відповідальності та закриття справи за малозначністю правопорушення

Фабула справи: Продаж туалетного килиму, який відноситься за засобів гігієни, так як продається серед товарів другої групи. При цьому торгівля здійснюється лише засобами гігієни, а інші товари не продаються.

Суд врахував характер вчиненого правопорушення, особистість правопорушника, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, ступінь його вини, майновий стан, ступінь суспільної шкідливості правопорушення, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність та приходить до висновку про можливість звільнення порушника від адміністративної відповідальності та закриття справи відповідно до  ст. 22 КУпАП у зв`язку з малозначністю правопорушення (Постанова Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 31.03.2020 р. у справі № 172/305/20 (ЄДРСРУ № 88510413);

Відсутність складу адміністративного правопорушення

А) Фабула справи: Продавець здійснювала торгівлю продуктами харчування у магазині, без засобів індивідуального захисту, чим порушила вимоги п.п. 3 п. 2 постанови КМУ № 211 від 11.03.2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», її дії кваліфіковано за ст. 44-3 КУпАП.

Поліцейським було порушено вимоги ст. 255 КУпАП та не зібрано достатньої кількості доказів, які б підтверджували її вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП до матеріалів справи не додано жодного доказу його вчинення, зокрема пояснень свідків, які були відвідувачами магазину, пояснень продавця продуктового магазину, інших свідків, достатніх фото та відеоматеріалів тощо.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка по суті становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суддя також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Постанова Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 31.03.2020 по справі № 206/1226/20 (ЄДРСРУ № 88511158);

Б) Аналогічне правопорушення, однак суд вказав: «Особа є лише працівником, а не безпосереднім суб`єктом, що здійснював згадану в протоколі діяльність, тому в розумінні ст. 44-3 КУпАП продавець не є суб`єктом вказаного правопорушення» (Постанова Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 31.03.2020 по справі № 206/1225/20 (ЄДРСРУ № 88512065);

В) «сам поліцейський підтверджує факт проведення ревізії, а не здійснення торгівлі…» (Постанова Болградського районного суду Одеської області від 31.03.2020 у справі № 497/428/2020, ЄДРСРУ № 88513648);

Г) «обласна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій не є органом місцевого самоврядування, її рішення носять рекомендаційний характер і не є обов`язковими для їх розгляду громадянами» (Постанова Сумського районного суду Сумської області від 31.03.2020 р., у справі № 587/572/20, ЄДРСРУ № 88520190);

Д) «…листом від 26.03.2020 року Міністр розвитку економіки, торгівлі Петрашко І. надав роз`яснення, що згідно підпункту 3 пункту 2 Постанови №211 до 24.04.2020 року заборонено лише роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення.

Виключеннями зі встановлених обмежень (тобто, кому дозволено здійснювати діяльність, навіть приймаючи відвідувачів) є зокрема діяльність об`єктів поштового зв`язку за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів» (Постанова Вижницького районного суду Чернівецької області від 31.03.2020 р. у справі № 713/489/20, ЄДРСРУ № 88517616).