Примусова вакцинація від COVID-19. Корисні поради та правове обґрунтування відмови

На сьогодні немає інструментів примусової вакцинації в Україні.

У багатьох країнах наразі дуже гостро стоїть питання примусової вакцинації від коронавірусу. Тисячі людей по всьому світу виходять на демонстрації проти запровадження COVID-паспортів та обов’язкової вакцинації від коронавірусної інфекції. Як повідомляється на сайті Всеукраїнської громадської організації ВВВ: "2 червня — офіційна дата III International Protest against Mandatory Vaccination, що проходить у багатьох країнах світу: Польщі, Італії, Російській Федерації, Болгарії, Хорватії, Германії, Уругваї, Австралії, США. Батьки влаштовують акції у різних містах, щоб захистити основні права своїх дітей на медичне невтручання та доступ до освіти. Цього року чотири міста України (Житомир, Запоріжжя, Луцьк, Одеса) приєднались до акції".

Примусове щеплення від коронавірусу, під різними приводами, вже запроваджене в: Саудівській Аравії, Таджикістані, Туркменістані, Росії, Франції, Італії, Греції, Великої Британії тощо. Президент Франції Є. Макрон 12 червня заявив, що невакциновані громадяни матимуть багато обмежень, зокрема, їм заборонять: відвідувати кінотеатри, кафе, торговельні центри, купувати авіаквитки та ін.

В Україні також діє добровільно-примусова вакцинація для певної категорії громадян, попри заяву Віктора Ляшка, що зараз є достатній попит на добровільну вакцинацію. Так, у Дніпрі, працівники виконавчих органів, комунальних підприємств, установ, закладів міської ради повинні вакцинуватися від COVID-19. Співробітники, які не вакцинуються до 15 жовтня, будуть вимушені щотижня надавати довідку про відсутність коронавірусної хвороби. Відповідна вимога прописана у розпорядженні міського голови Бориса Філатова від 2 серпня 2021 року.

Однак за чий кошт проводитиметься тестування на коронавірус тих, хто не вакцинується, у розпорядженні не вказано. Відповідний документ оприлюднений на сайті Дніпровської міської ради.

Міністр освіти та науки України Сергій Шкарлет не виключає запровадження примусової вакцинації вчителів та педагогів. За його словами, вакцинація може стати елементом допуску до роботи.

"На сьогодні немає інструментів примусової вакцинації. У рамках подальшого життя ми все одно будемо розглядати можливості... Наприклад, як у кухарів є обов’язковою вимогою санітарна книжка або інші додаткові елементи допуску до професії... Можливо, як допуск до професії, буде обов’язковим елемент вакцинації", - пояснює Міністр.

Наразі, при відсутності інструментів примусової вакцинації, громадянам створюють такі умови, через які вони просто вимушені пройти вакцинацію від COVID-19, фактично виключаючи альтернативні варіанти.

Розглянемо можливість запровадження примусової вакцинації від COVID-19, з урахуванням вітчизняного законодавства та міжнародних стандартів в галузі прав людини.

На початку дослідження подивимось про що зазначається в інструкціях до популярних вакцин від коронавірусу.

Так вакцина Pfizer-BioNTech COVID-19 не рекомендується при наявності:

• зазначеної раніше важкої алергічної реакції після попередньої дози цієї вакцини;

• зазначеної раніше важкої алергічної реакції на будь-які інгредієнти цієї вакцини.

До складу вакцини Pfizer-BioNTech COVID-19 входять наступні інгредієнти: мРНК, ліпіди ((4-гідроксібутіл) Азанде) біс (гексан-6,1-дііл) біс (2-гексілдеканоат), 2 [(Поліетиленгліколь) -2000] -N, N-дітетрадецілацетамід, 1,2-дістеароіл-sn-гліцеро-3- фосфохолін і холестерин), хлорид калію, одноосновний фосфат калію, хлорид натрію, дигідрат двоосновний фосфату натрію і сахароза.

Після щеплення вакциною Pfizer-BioNTech COVID-19, повідомляється про наступні побічні ефекти (перелік не вичерпний): важкі алергічні реакції; неважкі алергічні реакції, такі як висип, свербіж, кропив'янка або набряк обличчя; міокардит (запалення серцевого м'яза); перикардит (запалення зовнішньої оболонки серця); біль в місці ін'єкції; стомлюваність; головні болі; м'язові болі; озноб; біль у суглобах; підвищення температури тіла; припухлість в місці ін'єкції; почервоніння в місці ін'єкції; нудота; загальне нездужання; збільшення лімфатичних вузлів (лімфаденопатія); пронос; блювота; біль в руці.

У цьому списку можуть бути не представлені інші можливі побічні ефекти вакцини Pfizer-BioNTech COVID-19, говориться в інструкції. Можуть виникнути серйозні та несподівані побічні ефекти, а дослідження вакцини Pfizer-BioNTech COVID-19 ще триває під час клінічних випробувань.

За даними Serum Institute of India, вакцина Covishield/AstraZeneca може бути протипоказана у наступних випадках: важка алергічна реакція; підвищена температура тіла; порушення згортання крові або вживання антикоагулянтів; ослаблений імунітет; вагітність; грудне годування; використання іншої вакцини проти коронавірусу. Вищезазначене узгоджується з інструкцією виробника, згідно з якою, протипоказаннями до застосування вакцини Covishield/AstraZeneca є підвищена чутливість до діючої речовини вакцини, лихоманка при супутніх захворюваннях, порушення згортання крові та ослаблений імунітет.

Найпоширенішими можливими побічними ефектами вакцини Covishield/AstraZeneca можуть стати: біль, почервоніння, свербіж, набряк або синці в місці ін'єкції, втома, озноб або гарячка, головний біль, нудота, біль у суглобах або м'язах. Вакцина також може спричинити утруднення дихання.

Щодо вакцини Moderna, на офіційному сайті Centers for Disease Control and Prevention повідомляється, що буде продовжуватися надаватися оновлена інформація в міру того, як CDC дізнаватиметься більше про безпеку вакцини Moderna в реальних умовах.

За змістом наукової статті "Основні підходи до організації та проведення клінічних досліджень вакцинних препаратів" // Медичний альманах . 2012. №3В (Никитюк, Н. Ф., Горбунов, М. А., Ікоев, В. Н., Обухів, Ю. І. ), в середньому етапи розробки і виробництва будь-якої вакцин займають таку кількість часу: "Базові дослідження – 2-4 роки, доклінічні випробування – до 2-х років і три фази клінічних випробувань: Перша фаза клінічного етапу – 1-5 років. Вакцина вводиться невеликому числу добровольців, щоб оцінити її безпеку, переконатися, що вона генерує імунну реакцію, і визначити правильну дозу. Як правило, під час цієї фази випробувань вакцини тестуються на молодих дорослих добровольцях. Друга фаза – 2-3 роки. Вакцина вводиться сотням добровольців для подальшої оцінки її безпеки і здатності генерувати імунну реакцію. Третя – 5 і більше років. Потім вакцина вводиться тисячам добровольців, і проводиться порівняння з аналогічною групою людей, які не отримували вакцину, але отримували продукт порівняння, з метою визначити, чи ефективна вакцина проти хвороби, для захисту від якої вона призначається, і вивчити її безпеку серед набагато більшого числа людей".

У 2020 році ЄСПЛ визнав обов’язкову вакцинацію дітей в Чехії такою, що не порушує право на повагу до приватного життя. Однак справа стосувалася вакцинації дітей від добре відомих медичній науці хвороб, шляхом введення апробованої і добре вивченої вакцини.

Сумарно на розробку однієї вакцини йде приблизно 10-15 років, що узгоджується із Рішенням Ради Євразійської економічної комісії від 03.11.2016 № 78 «Про Правила реєстрації та експертизи лікарських засобів для медичного застосування».

З урахуванням рішення ЄСПЛ, приходимо до розуміння, що відступ від права на добровільну вакцинацію, можливий тільки в разі, якщо щеплення є плановою вакцинацією від добре вивченої хвороби, шляхом введення апробованої та добре вивченої вакцини.

Тобто головне, що треба розуміти, вакцинація від COVID-19 - це глобальне клінічне випробування над людьми, з усіма достойностями та недоліками.

Згідно із статтею 7 ЗУ "Про лікарські засоби", клінічні випробування лікарських засобів проводяться з метою встановлення або підтвердження ефективності та нешкідливості лікарського засобу. Вони можуть проводитись у лікувально-профілактичних закладах, які визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.

Стаття 8 відповідного закону передбачає, що клінічні випробування лікарських засобів проводяться за участю повнолітньої дієздатної особи - пацієнта (добровольця) у разі наявності її письмової згоди на участь у проведенні таких випробувань.
Клінічні випробування лікарських засобів за участю малолітньої особи можуть проводитися у порядку, передбаченому законом, за наявності письмової згоди її батьків та за умови надання малолітній особі відповідної інформації в доступній для неї формі, а за участю неповнолітньої особи - у разі наявності її письмової згоди та письмової згоди її батьків.

Забороняється проведення клінічних випробувань лікарських засобів за участю малолітньої або неповнолітньої особи, яка позбавлена батьківського піклування, усиновленої дитини або дитини-сироти.

Клінічні випробування лікарських засобів за участю особи, яка судом визнана недієздатною або цивільна дієздатність якої обмежена у зв'язку з психічним захворюванням, можуть проводитися лише у випадках, якщо лікарський засіб призначений для лікування психічних захворювань, за умови наукового обґрунтування переваги можливого успіху зазначених випробувань над ризиком спричинення тяжких наслідків для здоров'я або життя такої особи, у разі наявності письмової згоди її опікунів.

Пацієнт (доброволець) або його законний представник повинен отримати інформацію щодо суті та можливих наслідків випробувань, властивостей лікарського засобу, його очікуваної ефективності, ступеня ризику.

Замовник клінічних випробувань лікарського засобу зобов'язаний перед початком клінічних випробувань укласти договір про страхування життя та здоров'я пацієнта (добровольця) в порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до Конституції України, права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Маємо, навіть при численних змінах до законодавства України, безлічі Постанов Кабінету Міністрів, розпоряджень місцевих органів влади та інших примусових актів щодо запровадження вакцинації від COVID-19, клінічні випробування мають проводитися лише зі згодою пацієнта (добровольця). Будь-які примуси, дискримінація та обмеження особи саме з цього приводу є незаконними.

За змістом ЗУ "Основи законодавства України про охорону здоров’я", згода пацієнта чи його законного представника на медичне втручання не потрібна лише у разі наявності ознак прямої загрози життю пацієнта за умови неможливості отримання з об'єктивних причин згоди на таке втручання від самого пацієнта чи його законних представників.

Етичний кодекс лікаря України, прийнятий і підписаний на Всеукраїнському З’їзді лікарських організацій та Х З’їзді Всеукраїнського лікарського товариства від 27.09.2009 року передбачає проведення лікувально-діагностичних заходів без згоди пацієнта тільки у випадках загрози його життю та здоров’ю у разі нездатності його адекватно оцінювати ситуацію.

Правові підстави відмови від вакцинації, зокрема, передбачені:

- Нюрнберзьким кодексом 1947 року.

"Крім іншого, абсолютно необхідною умовою проведення експерименту на людині є добровільна згода останнього".

- Гельсінською декларацією всесвітньої медичної асоціації.

"Лікарі мусять враховувати етичні, юридичні та регулюючі норми і стандарти проведення досліджень на людях, котрі діють у їхніх країнах, а також відповідні міжнародні норми і стандарти. Жодні національні чи міжнародні етичні, правові або нормативні вимоги не можуть обмежувати чи ігнорувати положення про захист об'єктів дослідження, описані в пункті 4 дійсної Декларації, а саме: Женевська декларація ВМА ( 990_001 ) зв'язує лікаря зобов'язанням: "Здоров'я мого пацієнта буде основним моїм клопотом", а Міжнародний кодекс медичної етики ( 990_002 ) проголошує, що "Надаючи медичну допомогу, лікареві належить діяти виключно в інтересах пацієнта".

- Конвенцією про захист прав і гідності людини щодо застосування біології та медицини.

"Будь-яке втручання у сферу здоров'я може здійснюватися тільки після добровільної та свідомої згоди на нього відповідної особи".

- Резолюцією АРЄ № 2361 від 2021 року «Вакцини проти COVID-19: етичні, правові та практичні міркування».

"Забезпечити інформування громадян про те, що вакцинація НЕ є обов’язковою. І ніхто не здійснює політичного, соціального чи іншого тиску для того, щоб провести щеплення тим, хто сам цього не бажає. Переконатись, що ніхто не зазнає дискримінації за те, що він не був вакцинований через можливі ризики для здоров’я, або не бажає вакцинуватися".

Отже, "бути чи не бути" – це ваш вибір і держава чи роботодавці повинні його поважати. Принаймні, з урахуванням законодавства України та загальновизнаних міжнародно-правових норм, це не може бути підставою для звільнення вас із роботи. У разі небажання робити щеплення раджу надіслати роботодавцю заяву з відмовою від участі в клінічному дослідженні вакцини від коронавірусу.

Що мають знати громадяни, які вимушені пройти вакцинацію від коронавірусу.

За змістом статті 12 ЗУ "Про захист населення від інфекційних хвороб", профілактичні щеплення проводяться після медичного огляду особи в разі відсутності у неї відповідних медичних протипоказань.

У відповідності до статті 17 ЗУ "Про захист прав споживачів", забороняється примушувати споживача придбавати продукцію неналежної якості або непотрібного йому асортименту, у будь-який спосіб обмежувати можливість здійснення ним безготівкових розрахунків, якщо відповідно до законодавства продавець (виконавець) зобов’язаний забезпечити таку можливість.

Якщо ви такі вимушені зробити щеплення від коронавірусу, замість бездумного заповнення "Інформаційної згоди та оцінки стану здоров’я особи або дитини одним з батьків або іншим законним представником дитини на проведення щеплення або тубіркулінодіагностики", яку вам пропонують підписати перед вакцинацією - вимагайте повного медичного огляду на відсутність у вас медичних протипоказань до даної вакцини, коштом роботодавця або держави, про що надішліть останнім відповідну заяву.