Дестабілізація суспільства - головний мотив убивць Шеремета
Мета, яку переслідували вбивці Павла Шеремета, - дестабілізація ситуації в країні. Шеремета могли отруїти, розстріляти і т. і., але злочинці обрали саме вибухівку, яка й створює максимальний «шум» і миттєво привертає увагу громадськості.
20 липня 2016 року стало ще одним чорним днем для української демократії – внаслідок зухвалого замаху було вбито журналіста Павла Шеремета. Ця подія сколихнула суспільство та викликала ряд суперечливих почуттів: від подиву до страху. За своєю природою даний акт є дикунством, яке не може мати місця в сучасній демократичній державі. Тому його ініціатори повинні бути знайдені та покарані відповідно до чинного законодавства України.
З огляду на зухвалість вбивства та те, що було обрано публічну людину, слід з’ясувати наміри тих, хто за цим стоїть. Варто звернути увагу на факт того, що Павло Шеремет загинув внаслідок вибуху, який стався вранці на вулиці, тобто відбувся на очах інших людей. Таким чином, можна говорити про те, що злочинці прагнули отримати миттєвий ефект, а саме: швидко створити та «розкрутити» інформаційний привід. Фактично, як ми побачили, це було здійснено. Далі слід зазначити, що це вбивство має політичні мотиви, але зовсім не стосується журналістської діяльності жертви. Павла Шеремета могли отруїти, розстріляти і т. і., але злочинці обрали саме вибухівку, яка й створює максимальний «шум» і миттєво привертає увагу громадськості. Взагалі, дану подію варто розцінювати як терористичний акт, оскільки в такий спосіб було кинуто виклик не лише чинній владі, а й всьому суспільству.
Метою даної події є дестабілізація політичної ситуації в Україні. Це пояснюється тим, що фактично цим вбивством злочинці здійснили спробу провести аналогію із загибеллю Георгія Гонгадзе. Також, особливо на фоні терористичних актів у США та Франції, можна припустити, що в такий спосіб мали місце намагання дискредитувати діяльність українських правоохоронних органів та спецслужб, які, мовляв, не можуть забезпечити безпеку громадян. Але найголовнішим є те, що даним актом злочинці прагнуть здійснити тиск на соціум та зазіхнути на одне з найважливіших прав людини – свободу слова. Питання лише полягає в тому, чи піддадуться українці такій зухвалій психологічній атаці й зневіряться в існуючих цінностях та соціальних нормах.
Тому завданням уряду та, перш за все, правоохоронних органів і спецслужб є не лише знайдення та покарання винних у цьому зухвалому вбивстві, а й вживання запобіжних заходів для того, щоб такі діяння не стали звичайним явищем у політичній практиці сучасної України. Слід упередити будь-які спроби чинити тиск на владу та залякувати українських громадян. Кожен повинен знати, що він вільно може висловлювати та відстоювати свої погляди, а також бути впевненим у власній безпеці. Суспільство, як єдиний організм, починає існувати лише за умов взаємної довіри кожного його члена. Демократія ж народжується та міцнішає в атмосфері партнерства соціуму та влади, яка є продовженням першого.
Отже, ми повинні не допустити нових вбивств та подальших спроб дестабілізації політичної ситуації в Україні задля забезпечення існування морально здорового суспільства та подальшого закріплення демократичних свобод у нашій державі.
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук вчора о 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол вчора о 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький вчора о 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін вчора о 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин вчора о 11:45
- Суд відмовив у позові до ФОП щодо псування техніки після ремонту Артур Кір’яков 05.05.2025 19:08
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? Олег Сніцар 05.05.2025 17:12
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори Христина Кухарук 05.05.2025 17:03
- Мінеральна угода США та України: шанс на нову енергополітику чи дорогий експеримент? Ростислав Никітенко 05.05.2025 15:55
- Інвестування в Україну – аналіз досвіду іноземних компаній Сильвія Красонь-Копаніаж 05.05.2025 13:30
- Як спадкоємцю за кордоном не загубитися у правовому лабіринті Світлана Приймак 05.05.2025 13:28
- Психологічна готовність до пластичної операції – більше, ніж "налаштування" Дмитро Березовський 05.05.2025 12:42
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? Антон Новохатній 04.05.2025 16:55
- Відповідальність батьків за шкоду, завдану дитиною: кейс наїзду на пішохода Артур Кір’яков 03.05.2025 09:28
- Кібербезпека в руках людей: чому найслабша ланка – не код, а співробітник? Михайло Зборовський 02.05.2025 14:56
-
Зміна пріоритетів: молоде покоління радше зменшить заощадження, ніж відмовиться від хобі
Життя 13534
-
Заборонений в Україні. Хто такий Сіміон і чим його перемога у Румунії загрожує Києву
9549
-
У Чернігові демонтували пам’ятник борцям за незалежність: про що йдеться
Життя 8797
-
"Ми скорочуємо більше ніж удвічі наше виробництво", – фіндиректор Ferrexpo
Бізнес 7857
-
Розробка GTA VI дорожча за будівництво найвищого хмарочоса у світі
Життя 6053