Китайський колапс: чи зачепить Україну банкрутство ТОП-девелопера Піднебесної
Які наслідки можуть сколихнути Україну, а також що треба вивчити на прикладі забудовника, який накопичив 300 мільярдів доларів непогашених боргів?
ума боргів найбільшого в Китаї забудовника Evergrande перевалила за позначку 300 мільярдів доларів. Це приблизно дорівнює двом ВВП України. На сьогодні девелопер забезпечує роботою 200 тисяч працівників і має понад 1300 проєктів у 280 містах Піднебесної. Експерти говорять, що завдяки ефекту мультиплікатора, Evergrande непрямо генерує аж 4 мільйони робочих місць в суміжних галузях.
Нещодавно забудовник почав відчувати серйозні проблеми з ліквідністю. Наприклад, він не зумів вчасно погасити відсотки за одним зі своїх зобов'язань, на загальну суму 83,5 мільйона доларів. Здавалося б, така сума несуттєва у порівнянні з усім боргом компанії або кількістю проєктів у роботі. Однак фінансові ринки почали бити на сполох.
Evergrande, який розпочинав у якості класичного девелопера, зрештою долучився до багатьох інших сфер. Виробництво матеріалів, харчових продуктів, страхування та, навіть, виготовлення автомобілів. Паралельно з цим компанія швидко нарощувала портфель нерухомості. Коли в Китаї розпочинався бум житлового сектора, уряд взяв курс на розбудову цілих нових міст. За задумом чиновників, туди мали б переїхати жителі з уже перенаселених мегаполісів.
Однак останнім часом ринок Піднебесної став серйозно просідати, а житло в «містах з нуля» взагалі втратило більшу частину попиту. Попри велику частку інвестиції від держави, це вдарило по девелоперам.
Що стосується Evergrande, рейтингове агентство S&P понизило оцінку компанії зі "стабільної" до "негативної". Серед причин, які називали аналітики – непрозора структура компанії та неможливість чітко виокремити фінансові потоки за різними напрямками бізнесу.
Зараз Evergrande балансує на межі дефолту – компанія частково продовжує погашати зобов'язання, однак прострочує деякі виплати.
Влада Китаю вже дала розпорядження створити в регіонах комісії, щоб оцінити можливі масштаби проблем у випадку краху компанії-гіганта. За попередніми оцінками, на житло від Evergrande очікують понад мільйон китайців.
Паралельно аналітики відзначають зусилля влади по додатковій капіталізації ринку. Це може свідчити про небажання уряду рятувати компанію, натомість влада намагається знизити наслідки дефолту Evengrade для всього ринку.
Велика частина боргів Evergrande була взята на західних ринках капіталу. Тому деякі експерти вбачають в потенційному банкрутстві – ризик початку нової глобальної фінансової кризи, порівнюючи Evergrande з американським інвестиційним банком Lehman Brothers.
Загалом такі побоювання не є вмотивованими, адже борги китайської компанії навряд зав'язані під аналогічну кількість фінансових інструментів. Щобільше, зараз глобальні ринки капіталу перенасичені коштами – для боротьби з наслідками коронавірусу, центральні банки багатьох держав проводили політику "дешевих грошей", вливаючи в економіки додатковий капітал. Навіть багатомільярдні збитки, які раніше могли б загрожувати стабільності фінансової системи, стануть менш помітними на цьому фоні.
Що стосується України, ми навряд зазнаємо прямого впливу банкрутства китайського девелопера через відсутність щільної інтеграції з китайською фінансовою системою. Криза будівельного сектора в Піднебесній та можливе зниження темпів зведення житла стануть причиною скорочення попиту на метали та іншу сировину. Це може негативно вплинути на торговий баланс України, що останній часом серйозно покращився саме внаслідок постійного зростання цін на світових ресурсних ринках.
Якщо ситуація розвиватиметься за цим сценарієм, вітчизняні забудовники отримають можливість купувати сировину за зниженою вартістю. Однак непрогнозованість розвитку подій в Китаї та швидкості виходу із кризи навряд дозволить девелоперам запропонувати нижчі ціни для покупців на первинному ринку.
Набагато цікавішими є уроки відносин між бізнесом та державою, які можна винести на прикладі китайського уряду та компанії Evergrande. Велика частина портфелю девелопера було зосереджена в амбітних "проєктах майбутнього" – житлових комплексах у нових містах, які мали б поступово заселятися. Однак бюрократія не змогла змінити дію ринкових факторів та змусити мільйони людей переїхати з розвинутих мегаполісів у новозбудовані містечка.
Навіть попри державну підтримку на етапі спорудження, великий портфель нерухомості, що не продається, легко зумів створити підґрунтя для "касового розриву".
З огляду на це, очевидно, держава не має брати на себе роль, що виходить за рамки створення та підтримки ринкових механізмів. Одна справа – інвестиції в великі інфраструктурні проєкти, і зовсім інша – намагання втручатися в житловий сегмент, де необхідно рахуватися зі справжнім попитом, який неможливо стимулювати бюрократичними методами.
Маючи на меті стимулювати оновлення житлового фонду або заселення певних локацій, необхідно користуватися позитивними стимулами. Зокрема, зниження податкового навантаження на забудовників та покупців житла, доступні кредити, вкладення коштів в розвиток доріг та іншої інфраструктури поруч із перспективними районами, зменшення орендних платежів за землю тощо. Більш потужні втручання призводять до перекосів на ринку, створюючи передумови до нестабільності в середньостроковій перспетктиві.
Вірогідне банкрутство найбільшого китайського девелопера Evergrande може мати опосередкований вплив на світові фінансові ринки та серйозно вплине на житловий сектор всередині Піднебесної. Що стосується України, китайський кейс показує важливість стримувати вплив влади на житлову нерухомість там, де неможливо вирішити ситуацію бюрократичними інструментами. Роль держави має обмежуватися створенням ефективних умов для спорудження об'єктів, прогнозованого податкового навантаження, а також розвитком кредитування та інших індивідуальних механізмів допомоги у придбанні житла.
- Професія, якої не вчать: як закупівельникам здобути знання? Дмитро Соловей 11:37
- Скасування Господарського кодексу України. Головні положення змін Павло Пирков 11:13
- CBAM ЄС: як українському бізнесу підготуватись до вуглецевого кордону у торгівлі Ростислав Никітенко 09:20
- Євроінтеграція, права людини та ЛГБТІК+: виклик для України та історичне вікно можливостей Анастасія Чеботарьова 07.06.2025 19:28
- Форензик у бізнесі: інструмент викриття шахрайства, повернення активів і контролю Артем Ковбель 07.06.2025 18:03
- 5 путінських олігархів остаточно програли суд ЄС щодо санкцій Володимир Горковенко 07.06.2025 11:01
- Instagram-усмішка, яка шкодить. Що не розповідають ті, хто рекламує вініри Анастасія Опанасюк 06.06.2025 19:23
- Пончо, які роблять бійців невидимими для ворожих тепловізорів – історія, що затягнулася Дана Ярова 06.06.2025 15:44
- Як новий закон змінює правила повернення майна у добросовісного набувача Віктор Сизоненко 06.06.2025 14:51
- Лояльність клієнтів на основі ШІ: відчуття приналежності, що виходить за межі транзакцій Андрій Волнянський 06.06.2025 10:40
- Чоловіча пластика без табу: від повік до інтимної зони Дмитро Березовський 05.06.2025 16:02
- Інституційний колапс Дана Ярова 05.06.2025 11:12
- Як орендувати землю без ризику: юридичні поради для фермерів і аграріїв Сергій Пагер 05.06.2025 07:46
- Участь батьків у вихованні дитини після розлучення: правові механізми та обов’язки Арсен Маринушкін 04.06.2025 20:46
- Електронний документообіг: інструкція до впровадження з юридичної та бізнес-позиції Олександр Вернигора 04.06.2025 17:51
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 501
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 308
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати 120
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх 114
- Instagram-усмішка, яка шкодить. Що не розповідають ті, хто рекламує вініри 75
-
"На 100% буде дефіцит жита". Україну чекає подорожчання житнього хліба
Бізнес 22228
-
Пам'ятка тим, хто називає російські варварські обстріли України "ударами у відповідь"
Думка 19419
-
Окупанти почали будувати плавучу насосну станцію для перезапуску ЗАЕС
Бізнес 12168
-
Путін готує засідання Ради безпеки – якими є вірогідні сценарії його дій
Думка 8859
-
ОПЕК+ може виконати 18-місячну програму збільшення видобутку вже у жовтні
Бізнес 4710