"Укрзалізниця" та "Інтерпайп" в паралельній реальності, де нібито є конкуренція
Антимонопольний комітет оштрафував на більш ніж 70 млн.грн. "Інтерпайп Україна" з групи Віктора Пінчука та ще три фірми за змову на колісних тендерах "Укрзалізниці".
Що цікавого є в рішенні відомства № 677-р від 29.10.2020 та чи завершиться все штрафом? Розповідаємо.
Дійові особи:
- ТОВ «Інтерпайп Україна» - «організатор». В його інтересах за даними АМКУ діяли інші змовники. Входить до орбіти Interpipe Group. Учасник 392 закупівель, 292 – переможні.
- ТОВ «Рєтек» - «виконавець», «технічний учасник». Засновано у 2014 році. Учасниця 44 торгів, жодної перемоги. У всіх суперником був «Інтерпайп Україна».
- ТОВ «Транспортні Інвестиції» - «виконавець», «технічний учасник». Засновано у 2005 році. Учасник 40 торгів, жодної перемоги. У 37 з 40 суперник – «Інтерпайп Україна»;
- ТОВ «Фірма «Інтервторпром» - «виконавець», «технічний учасник». Засновано у 2002 році. Учасник 13 закупівель, жодної переможної. У 12 з 13 - конкурент «Інтерпайп Україна».
Масштаби змови
Змовники спільно розіграли 42 процедури філій АТ «Укрзалізниця» на закупівлю суцільнокатних коліс для рухомих складів на суму більше 700 млн. грн.
Анатомія змови
1. Спільні інтереси та зв’язки.
Чотири змовники пропонували продукцію одного виробника – ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» («Інтерпайп НТЗ»). Також всі чотири компанії пов’язані між собою спільними працівниками (більше 140 осіб), які в різний час (а деякі одночасно) працювали та/або займали керівні посади почергово в одне одного та у виробника коліс.
2. Використання однієї корпоративної електронної пошти.
Директора всіх чотирьох змовників для отримання тендерних гарантії подали в банк заяву з поштових скриньок, що мали однаковий зовсім «не паливний» домен – @m.interpipe.biz.
3. Використання однієї ІР адреси для участі в тендерах.
Змовники винаймали офіси в одній будівлі та використовували одну ІР адресу для створення і завантаження своїх тендерних документів у систему «Прозорро». При цьому в в м. Дніпро орендували офіси навіть ті компанії, що зареєстровані в Києві та Харкові.
4. Синхронність дій.
У всіх 42 процедурах змовники подали банківські гарантії та листи від виробника з послідовними порядковими номерами. Отже і в банку, і у виробника отримували вони ці документи одночасно, а значить спільно готувались до торгів.
5. Економічна поведінка під час торгів.
У всіх 42 процедурах змовники пропонували ціну, що дорівнювала очікуваній вартості. Знижував ціну лише «Інтерпайп Україна» і то здебільшого на символічні 0,5%. Отже ніхто з них чотирьох жодних ознак конкуренції не продемонстрував.
І хоча змовники заперечують висновки АМКУ. Однак, фактично всі їх пояснення зводиться до того, що всі зібрані АМКУ факти ніщо інше, як випадковий збіг обставин. Лунає щонайменш не переконливо.
Кульмінація
АМКУ кваліфікував дії всіх чотирьох компаній за 42 епізодами (торгами) як порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6 і п. 1 ст. 50 Закону «Про захист економічної конкуренції» - антиконкурентні узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів.
«Інтерпайп Україна» як організатор та вигодонабувач змови отримав найбільший штраф - понад 60 млн грн. «Рєтек», «Транспортні Інвестиції» і «Фірма «Інтервторпром» розділили між собою штраф у приблизно 1 мільйон гривень.
Крім штрафу всі четверо найближчі три роки не зможуть брати участь у закупівлях та внесені до так званого «чорного списку» АМКУ.
Епілог
Поки немає інформації про судове оскарження рішення АМКУ «Інтерпайпом» або іншими компаніями, але вангуємо, що це таки відбудеться, тому що:
- Платити 70 млн.грн. не дуже хочеться, а відправити всі чотири компанії в банкрутство, особливо ту, що отримала найбільший штраф – не просто.
- За рішенням АМКУ може слідувати кримінальне провадження і щодо посадовців «Інтерпайпу», і щодо «сліпих» працівників «Укрзалізниці», адже мова йде про державні кошти.
- В подальшому «Укрзалізниця» може звернутись до суду за відшкодуванням шкоди в подвійному розмірі, вирахувавши на яку суму вартість колі була завищена. Отже 70 млн. справа може не обмежитись.
Від себе зазначимо, що змова була занадто зухвалою та неприхованою, щоб завершитись по іншому. І хоча АМКУ та сама «Укрзалізниця» тривалий час робили вигляд, що не помічають, що відбувається, все одно результат в кінці кінців передбачувано мав бути саме таким.
Окремі експерти виправдовують змову тим, що крім «Інтерпайпу» жодного виробника таких коліс в Україні немає, а на тендер мають прийти дві компанії, інакше він не відбудеться. Тому типу «Інтерпайп» і ходив на тендер великою групою. Але це не вірно.
По-перше, саме по собі таке пояснення – вже є підтвердженням змови.
По-друге, для випадків відсутності конкуренції із-за присутності на ринку виключно одного виробника законодавець передбачив особливу процедуру – переговорну. Тоді тендер проводиться за участі лише однієї компанії, але при цьому відповідальність за ціну та інші умови поставки товару вже бере на себе не «уявна конкуренція», а особисто замовник та учасник.
І якщо конкуренції дійсно немає, то «Інтерпайпу» та «Укразалізниці» треба було не порушувати закон, створюючи оманливе уявлення, що вона є. Треба було брати на себе відповідальність, визначати ціни експертним шляхом, перевіряти собівартість, формувати справедливий рівень маржинальності та купувати колеса по неконкурентній переговорній процедурі та розумній ціні.
Якщо ж теоретично конкуренція може бути, то знов ж таки, державній залізниці, замість створення з «Інтерпайпом» паралельної реальності, де конкуренція нібито є, варто було зробити тендери максимально чесними та прозорими, щоб конкуренти не боялись заходити та не сприймали їх вотчиною Пінчука.
Переконані, що далі буде…
- Як сплачує податки та подає звітність контрольована іноземна компанія (КІК)? Сергій Пагер 09:19
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук вчора о 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол вчора о 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький вчора о 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін вчора о 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин вчора о 11:45
- Суд відмовив у позові до ФОП щодо псування техніки після ремонту Артур Кір’яков 05.05.2025 19:08
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? Олег Сніцар 05.05.2025 17:12
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори Христина Кухарук 05.05.2025 17:03
- Мінеральна угода США та України: шанс на нову енергополітику чи дорогий експеримент? Ростислав Никітенко 05.05.2025 15:55
- Інвестування в Україну – аналіз досвіду іноземних компаній Сильвія Красонь-Копаніаж 05.05.2025 13:30
- Як спадкоємцю за кордоном не загубитися у правовому лабіринті Світлана Приймак 05.05.2025 13:28
- Психологічна готовність до пластичної операції – більше, ніж "налаштування" Дмитро Березовський 05.05.2025 12:42
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? Антон Новохатній 04.05.2025 16:55
- Відповідальність батьків за шкоду, завдану дитиною: кейс наїзду на пішохода Артур Кір’яков 03.05.2025 09:28
-
Зміна пріоритетів: молоде покоління радше зменшить заощадження, ніж відмовиться від хобі
Життя 14273
-
Заборонений в Україні. Хто такий Сіміон і чим його перемога у Румунії загрожує Києву
10139
-
У Чернігові демонтували пам’ятник борцям за незалежність: про що йдеться
Життя 9013
-
Суд наказав знести відпочинковий комплекс на Дніпрі у Києві
Бізнес 8419
-
"Ми скорочуємо більше ніж удвічі наше виробництво", – фіндиректор Ferrexpo
Бізнес 8050