Якщо не хочете нічого змінювати – не приходьте
Тендери. ProZorro
Нещодавно я виступала на тему публічних закупівель в ProZorro «Комунікація із бізнесом – чи можливо?» в рамках зустрічі із Замовниками, яку організовувало та проводило ДП «Прозорро».
Ми вперше почали обговорювали чи законно комунікувати з бізнесом до початку проведення тендерів та де межа.
Я б хотіла навести приклади того, як би могла змінитись закупівля, якби замовники до початку оголошення процедур комунікували з бізнесом та встановлювали недискримінаційні вимоги в тендерній документації, що призводило б до розширення кола потенційних учасників.
Розглянемо цікавий приклад:
Службою автомобільних доріг Сумської області було оголошено тендер щодо реконструкції мостового переходу на автомобільній дорозі (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2017-06-22-000543-b), в тендерній документації якого було передбачено такий кваліфікаційний критерій як наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних послуг/робіт в Україні або країнах ЄС протягом останніх 5 років та досвід 2017 року.
Було подано пропозиції трьох учасників, вони були розглянути Замовником та допущенні до аукціону.
Від ТОВ «Сумимостбуд» надійшла скарга саме на неправомірність допущення іншого учасника до аукціону.
Цим учасником був ВАТ «АЛКЕ ІНШААТ САНАЙЕ ВЕ ТІДЖАРЕТ» з Азербайджану.
Замовник в обґрунтуванні допущення цього учасника до аукціону зазначив, що підчас підготовки тендерної документації він керувався Листом Укравтодору від 14.04.2017 року № 822/1/9.3 – 5, в якому зазначено, що кваліфікаційний критерій «Наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних робіт" повинен базуватись на досвіді виконання аналогічних послуг/робіт в Україні або країнах ЄС протягом останніх 5 років та досвід 2017 року», але йому підійшов би і досвід робити в Азербайджані, тільки б тендер вже відбувся.
Але ж враховуючи той факт, що вимога тендерної документації містила вимогу про досвід в країнах ЄС та Україні, тому досвід виконання аналогічного договору у учасника ВАТ «АЛКЕ ІНШААТ САНАЙЕ ВЕ ТІДЖАРЕТ» не відповідав, оскільки був в країні Азербайджан, яка не входить ані до складу ЄС, ані є Україною.
Колегією було зобов’язано скасувати рішення про допущення такого учасника до аукціону і у відкритих торгах приймали участь тільки два учасника, де за результатами аукціону було обрано переможцем ТОВ «Сумимостбуд».
Про що цей приклад?
По-перше, про те, що вимоги тендерної документації потрібно оскаржувати, якщо вони носять дискримінаційний характер та порушують ваші права як потенційного учасника, чого не зробив ВАТ «АЛКЕ ІНШААТ САНАЙЕ ВЕ ТІДЖАРЕТ».
По-друге, якщо для Замовника є прийнятим досвід виконання робіт в більшій кількості країн, про що він зазначав на засіданні Колегії АМКУ, тоді не потрібно встановлювати такі обмеження в тендерній документації, оскільки вони автоматично обмежать можливість приймати участь в такому тендерні компаній, досвід робіт яких не на території країн ЄС чи України. А в аналогічних процедурах ще були досвід учасників з Білорусі, які також не могли відповідати таким вимогам.
І головне про комунікацію: Комунікація Укравтодору з учасниками ринку щодо кваліфікаційного критерію як досвід виконання робіт підчас надання рекомендацій щодо проведення закупівель службами автомобільних доріг.
Якби вона сталася публічною та з можливістю прийняти участь бажаючих учасників ринку, то могли бути з 'ясовані наступні питання:
Чи є необхідність звужувати коло осіб, які можуть прийняти участь у тендері на будівництво чи ремонт доріг тільки тими, хто має досвід виконання таких робіт в України та країнах ЄС?
Чи є бажаючі з країн СНД чи інших країн, наприклад, як наведено вище, Азербайджану або ж з Білорусі з аналогічних прикладів закупівель, у яких досвід будівництва чи ремонт є позитивним і якісним?
Що можна було б зробити?
- 1. Зробити анонс та провести відкрите обговорення такого важливого в даному виді закупівлі кваліфікаційного критерію як досвід виконання робіт.
- 2. Вислухати побажання/поради учасників ринку, в тому числі та можливо тих, які ще не мали досвіду робіт в Україні.
- 3. Провести аналіз закупівель минулих років, а саме, тендерну документацію та умови, які успішно оскаржувались в органі оскарження - Колегії АМКУ.
- 4. В результаті встановити об’єктивні та недискримінаційні кваліфікаційні критерії.
Що може дати комунікація або отримання зворотнього зв’язку від учасників ринку:
1. Спрощення тендерної документації та усунення ускладнених пунктів, надмірних вимог тощо.
2. Усунення непрацюючих, непотрібних норми або посилання на старі акти (людський фактор або фактор «ми так завжди робили»)
- 3. Усунення непотрібних або дискримінаційних технічних вимог.
- 4. Полегшення аналітичного пошуку, оскільки цей пошук можуть зробити потенційні учасники (нові продукти, покращені технічні характеристики, прогрес).
- 5. Звернути увагу та систематизувати практику оскаржень в Колегії АМКУ.
А де ж межа? І чи є вона в комунікації перед проведенням тендерів?
Межа є. І вона завжди має бути розумною. Важливо не робити різкого руху від «ми так ніколи не робили» до «тепер можна все», а шукати золоту середину через публічність, відкритість та рівні умови. Оскільки якщо всі потенційні учасники матимуть змогу прийняти участь в обговоренні, наприклад, кваліфікаційного критерію як досвід виконання робіт, і це не є закритою подією для "своїх", тоді які побоювання можуть бути? Публічність та відкритість вирішує багато проблем.
Тому моя порада така: якщо ви хочете щось змінити - шукайте як.
Якщо не бажаєте – нікуди не приходьте.
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський вчора о 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус вчора о 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський вчора о 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик вчора о 17:09
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище Віталій Кухарський вчора о 16:32
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін вчора о 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський вчора о 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов 17.04.2025 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко 17.04.2025 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька 17.04.2025 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський 17.04.2025 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян 17.04.2025 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер 17.04.2025 08:44
- Ринок праці України: виклики та тренди 2025 року Ілля Літун 16.04.2025 19:23
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? Олександр Крайз 16.04.2025 17:10
-
Оприлюднено текст меморандуму щодо угоди про копалини
Фінанси 13475
-
Потужність Rheinmetall в Україні значно перевищить заплановані 150 000 снарядів на рік
Бізнес 13455
-
FT: Raiffeisen призупинив продаж російської "дочки" через зближення США та РФ
Фінанси 5179
-
Аграрії з Кіровоградщини купують недобудовану лікарню в центрі Києва. Для чого
Бізнес 4746
-
"Червоні двері, жовті двері": небезпечна гра серед підлітків чи черговий тренд із TikTok
Життя 4689