Стягнення через забезпечення 10 млрд гривень з ПриватБанку під мікроскопом
Справжня історія без простих відповідей
В інформаційному просторі вересень почався з сенсації: Печерський суд дозволив стягнути 350 000 000$ з Приватбанку на користь іноземних компаній, які пов’язують з братами Суркісами.
Приватбанк та уряд винного знайшли ще до виготовлення повного тексту судового рішення. Оскільки, як кажуть, у всьому в Україні винні суди, миттєво полилися негативні оцінки на суддю Печерського районного суду м. Києва Вовка С.В., який 02 вересня 2020 року визначив порядок виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 09.02.2017.
Саме так, питання стосується виконання ухвали більш ніж трирічної давності. То про неї не знали чи як? – подумає спостережливий читач.
Перемкнемось на останню гучну подію: зупинення Верховним Судом 09 вересня цього року виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 09.02.2017.
Happy end чи подорожуємо разом до лісу з процесуальних судових рішень?
То далі нема чого читати? Кошти в державному банку, хто хороший – зрозуміло, а поганих «призначили» раніше?
Обирайте, чи зацікавлять вас дивні речі, що відбулися у судовій справі, як-от:
o самовідвід судді Верховного Суду "з певних особистих обставин" на 20 день після авторозподілу та десяток самовідводів у першій та апеляційній інстанціях раніше;
o двічі апеляція Києва погоджувалась з ухвалою Печерського суду від 09.02.2017, а ще залишила без змін ухвалу про роз’яснення того ж Печерського від 25.02.2020 та гучного крику не було;
o Кабінет Міністрів України, подаючи касаційну скаргу, допустив немало «дитячих» юридичних помилок за оцінкою Верховного Суду;
o Приватбанк не просив зупинити виконання ухвали Печерського від 09.02.2017 у касаційній скарзі на неї, хоча до НАБУ звернутися не забув.
А відповіді будуть?
Дякую тим, хто залишився. Будь-яка подорож, особливо тернистими шляхами, простіша з мапою.
Рухаймося від 1 до 8 за цим посиланням https://www.mindmeister.com/1616930705?t=LlXTLHj4e6 і не заблукаємо. Відповіді не гарантую та карта допоможе зрозуміти навіть більше ніж написано нижче.
Печерський суд та до чого тут Шлапак О.В.
Олександр Шлапак – єдина не юридична особа у справі №757/7499/17-ц. Без його залучення спір мав би розглядатися у господарському судочинстві.
На час подання позову Шлапак О.В. був головою правління ПАТ «Приватбанк» та звинувачується позивачами разом з іншими відповідачами у здійсненні блокування рахунків та грошових коштів, що перебувають на них, обмеженні їх у праві розпоряджатися своїми коштами без будь яких на те правових підстав.
Звертаю увагу, що ця стаття не є оцінкою законності судових рішень або конвертації депозитів та спрямована показати читачеві ширше коло фактів, ніж висвітлено у ЗМІ для самостійних висновків.
Хронологія справи. Занудьгувати майже не встигнете
(1) 09.02.2017 суддя Печерського районного суду м. Києва Бортницька В.В. задовольнила заяву позивачів про забезпечення позову, зокрема:
- встановлено обов`язок ПРИВАТБАНКу та/або його Кіпрській філії щодо належного виконання умов депозитних договорів, які укладені з позивачами, у тому числі, але не виключно у частині виконання зобов`язань щодо нарахування та виплати відсотків (процентів) за депозитними (вкладними) рахунками цих осіб, а також користування/розпорядження/повернення/виплати грошових коштів, розміщених на кореспондентських, депозитних, поточних, карткових чи будь-яких інших рахунках цих осіб у ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та/або Кіпрській філії ПАТ «ПРИВАТБАНК» до вирішення по суті спору;
- заборонено ПРИВАТБАНКу та/або Кіпрській філії ПРИВАТБАНКу вчиняти будь-які дії щодо зупинення/блокування/припинення готівкових та/або безготівкових операцій та/або невиконання платіжних доручень/розпоряджень (документів) чи щодо будь-якого іншого обмеження користування/володіння/розпорядження грошовими коштами, розміщених на кореспондентських, депозитних, поточних, карткових рахунках позивачів відкритих у ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та/або Кіпрській філії ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до вирішення по суті спору.
(2) 20.04.2017 колегія суддів Апеляційного суду м. Києва у складі Прокопчук Н.О., Саліхова В.В., Семенюк Т.А. відхилила апеляційну скаргу Приватбанку, а ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 09.02.2017 залишила без змін.
(3) Майже через три роки до Печерського районного суду м. Києва звертається державний виконавець Печерського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Кравчук А.С. із заявою про роз`яснення ухвали Печерського районного суду м. Києва від 09.02.2017 року про забезпечення позову у справі №757/7499/17-ц, в якій просить суд роз`яснити порядок виконання ухвали від 09.02.2017 про встановлення обов`язку Приватбанку щодо належного виконання умов депозитних договорів в тому числі, але не виключно в частині виконання зобов`язань щодо нарахування та виплати відсотків (процентів) за депозитними (вкладними) рахунками цих осіб, а також користування/розпорядження/повернення/виплати грошових коштів, розміщеними на кореспондентських, депозитних, поточних, карткових чи будь-яких інших рахунках цих осіб
! Як встановив суд, представник відповідача ПАТ КБ «Приватбанк» Бауліна В.О. не заперечувала щодо задоволення заяви про роз`яснення ухвали суду, проте вважала, що роз`яснення у такий спосіб, який визначається у заяві представника позивачів не може бути задоволений (позивачі просили роз’яснити, що Приватбанк зобов`язаний повернути/виплатити їм кошти). Державний виконавець Кравчук А.В. не заперечила проти такого роз`яснення, як вважав представник позивача, поклавшись на думку суду.
25.02.2020 суддя Печерського районного суду м. Києва Підпалий В.В. роз`яснив ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 09.02.2017 року у справі № 757/7499/17-ц про забезпечення позову в частині встановлення обов`язку ПРИВАТБАНКу та/або КІПРСЬКОЇ ФІЛІЇ ПРИВАТБАНКу щодо належного виконання умов депозитних договорів в тому числі, але не виключно в частині виконання зобов`язань щодо нарахування та виплати відсотків (процентів) за депозитними (вкладними) рахунками цих осіб, а також користування/розпорядження/повернення/виплати грошових коштів, розміщеними на кореспондентських, депозитних, поточних, карткових чи будь-яких інших рахунках цих осіб у ПРИВАТБАНКу та/або КІПРСЬКІЇ ФІЛІЇ ПРИВАТБАНКу до вирішення по суті спору, що в тому числі, але не виключно, ПАТ КБ «Приватбанк» на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 09.02.2017 року у справі № 757/7499/17-ц зобов`язане повертати/виплачувати на користь позивачів:
1) кошти (тіло депозиту), які на підставі депозитних договорів були розміщені на рахунках позивачів у Приватбанку та/або у Кіпрській філії Приватбанку;
2) відсотки (проценти) за користування коштами (депозитом), які нараховувались та/або повинні були нараховуватись за депозитними договорами, але не були виплачені/повернуті, з моменту укладення зазначених депозитних договорів до 17.02.2020.
Суддя Підпалий В.В. також врахував «як зазначила представник відповідача Бауліна В.А., що в Окружному суду м.Нікосії розглядається справа позовними вимогами, якої є це ж саме зобов`язання повернути виплатити на користь компанії позивачів грошові кошти тіло депозиту на підставі депозитних договорів та відсотків на підставі депозитних договорів, разом з тим суду не надала будь-яких даних про наявність існування такого позову з тими же вимогами, які зазначені державним виконавцем та представником позивача, в Окружному суду м.Нікосії».
(4) Таке роз’яснення державному виконавцю Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України не сподобалося (її заяву задоволено тільки частково) та вона подала апеляційну скаргу на ухвалу Печерського районного суду від 25.02.2020.
Приватбанк у апеляційній скарзі просив скасувати ухвалу про роз’яснення повністю.
15.04.2020 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Олійник В.І., Желепа О.В., Кулікова С.В. ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 25.02.2020 року про роз`яснення судового рішення залишив без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.
Колегія суддів враховала і те, «що Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» теж зверталося 26 квітня 2017 року до Печерського районного суду міста Києва із самостійною заявою з тих же підстав, що були зазначені в поданні державного виконавця та були предметом розгляду даної справи (а.с.2-7, т.6), а тому їх доводи про те, що підстав для роз`яснення рішення не було, не відповідають вимогам закону, так як боржнику теж не була зрозуміла ухвала суду».
Київський апеляційний суд встановив, що «доводи апеляційних скарг Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанку» про те, що роз`яснюючи ухвалу про забезпечення позову суд змінив зміст судового рішення, вказавши про обов`язок виплачувати депозит та відсотки з моменту укладення договорів до 17 лютого 2020 року, колегія суддів не приймає до уваги з огляду на те, що в Ухвалі про забезпечення позову (а.с.108, т.1 ) також міститься вказівка на обов`язок виплачувати тіло депозиту та відсотки до вирішення спору по суті, а спір по суті станом на 17 лютого 2020 року та на даний час не вирішений. Відповідно доповнення в Ухвалі про роз`яснення про те, що банк зобов`язаний виплачувати відсотки, які нараховувались, або повинні були нараховуватись за депозитними договорами з часу їх укладення до 17 лютого 2020 року не є зміною судового рішення, яке роз`яснювалося».
(5) 13.4.2020 Кабінет Міністрів України залучено в якості третьої особи та 23.04.2020 він подав апеляційну скаргу на ухвалу Печерського суду м. Києва від 09.02.2017.
(6) 10.06.2020 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Шахова О.В., Поліщук Н.В., Саліхова В.В. відхилив апеляційну скаргу Кабінету Міністрів, а ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 09.02.2017 залишив без змін. Тобто, апеляційна інстанція двічі підтвердила законність ухвали від 09.02.2017.
(7) Позивачі звернулися до Печерського районного суду м. Києва з заявами про встановлення порядку виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 09.02.2017, обґрунтувавши подання заяв не виконанням Приватбанком ухвали про забезпечення позову понад 3 роки, не зважаючи навіть на наявні кримінальні провадження та 6 виконавчих проваджень.
02.09.2020 суддя Печерського районний суд м. Києва Вовк С.В. визначив порядок виконання ухвали Печерського районного суду міста Києва від 09.02.2017 у справі №757/7499/17 з урахуванням ухвали Печерського районного суду міста Києва від 25.02.2020 у справі №757/7499/17 шляхом стягнення з Приватбанку на користь позивачів 347 374 106$.
(8) Тим часом, Кабінет Міністрів України та Приватбанк оскаржили ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 09.02.2017 (1), ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 20.04.2017 (2) та постанову Київського апеляційного суду від 10.06.2020 (6) до Верховного Суду.
Через 20 днів після авторозподілу (24.06.2020) суддя Верховного Суду Штелик С.П. бере самовідвід "з певних особистих обставин" так і не розглянувши питання про відкриття провадження.
20.07.2020 Верховний Суд відкриває касаційне провадження за скаргою Приватбанку, який забув попросити зупинити виконання ухвали Печерського від 09.02.2017. Одночасно Верховний Суд залишає без руху касаційну скаргу Кабінету Міністрів України, якою уряд також просив зупинити дію рішень судів першої та апеляційної інстанції.
Виявилося, що касаційна скарга, підготовлена фахівцями Кабінету Міністрів України, містить «дитячі» недоліки: (1) не всі примірники касаційної скарги для сторін містять матеріали, надані суду; (2) не сформульовано належним чином процесуальну вимогу касаційної скарги.
12.08.2020 Приватбанк подав клопотання про зупинення виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 09.02.2017, яке задоволено Верховним Судом 08.09.2020 після надходження 03.09.2020 заяви про пришвидшення розгляду справи.
У задоволенні клопотання Кабінету Міністрів України про зупинення дії ухвали Печерського районного суду міста Києва від 09.02.2017, ухвали Апеляційного суду міста Києва від 20.04.2017 та постанови Київського апеляційного суду від 10.06.2020 Верховний Суд відмовив, оскільки: (1) належним способом недопущення реалізації правової мети оскаржуваних судових рішень є саме зупинення можливості їх виконання, а не зупинення їх дії; (2) заявником не наведено доводів та мотивів, необхідних для задоволення клопотання Кабінету Міністрів України.
Нові питання замість висновків
Автора, який виступав в ролі гіда, після подорожі запитання не покинули. А Вас?
Чому з 2017 року до нещодавніх подій не було активного інформаційного висвітлення прийнятих судових рішень?
Якщо суддя Вовк С.В. визначав порядок виконання ухвали про забезпечення позову від 09.02.2017 (прийнятої іншим суддею) з урахуванням ухвали цього ж суду про роз’яснення від 25.02.2020 (прийнята також іншим суддею) та судових рішень апеляційної інстанції (двічі залишала в силі ухвалу від 09.02.2017 та один раз ухвалу від 25.02.2020), чи мав він підстави не врахувати позиції цих 11 суддів?
Чому саме державний виконавець у лютому 2020 підняв питання про роз’яснення ухвали про забезпечення позову від 09.02.2017 та чому представник Приватбанку не заперечувала проти такого роз’яснення?
На що розраховував Приватбанк, не виконуючи ухвалу про забезпечення, не заперечуючи проти її роз’яснення та не звертаючись з клопотанням про зупинення її виконання одночасно з поданням касаційної скарги?
Чи не забагато помилок допустив Кабмін у касаційні скарзі та клопотанні про зупинення виконання ухвали про забезпечення позову у такій важливій справі?
Строки розгляду у Верховному Суді питання про зупинення виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 09.02.2017 розумні?
Чи дійсно Верховний Суд заслуговує на медальку, чи його рішення стало результатом активної інформаційної позиції Міністра юстиції, державний виконавець якого і «заварив кашу»?
Оцінку судовим рішенням щодо ухвали про забезпечення надасть Верховний Суд незабаром.
- Як повернути активи за кордону: адвокатський погляд на спецконфіскацію, практику й виклики Дмитро Зенкін 13:51
- Юридичні нюанси встановлення когенераційних установок для виробництва та продажу е/е Ростислав Никітенко 12:09
- Бідних стає все більше Андрій Павловський вчора о 22:57
- Використання підробленого військово квитка з метою перетину держкордону Євген Морозов вчора о 21:03
- Авіакатастрофа "Азербайджанських авіаліній": пошуки правди Юрій Гусєв вчора о 14:40
- Підписано Закон про право слідчих і прокурорів обмежувати роботу бізнесу Андрій Хомич вчора о 14:08
- Особливості імпортно-експортних операцій з електроенергією та газом у Європі: аналіз країн Ростислав Никітенко вчора о 13:30
- Партнерства заради сталого розвитку в технологічному секторі: Україна та світ Оксана Захарченко вчора о 11:48
- Шестимісячний строк для оголошення особи померлою: право, яке має служити людяності Світлана Приймак вчора о 11:43
- Етика суддів 2025: нові показники доброчесності чи додаткові виклики? Дмитро Зенкін вчора о 10:13
- Оскарження в суді містобудівної документації як нормативно- правового акту Євген Морозов 25.12.2024 20:50
- Податкові умов для енергоринку в Україні, Польщі, Угорщині, Німеччині та Нідерландах Ростислав Никітенко 25.12.2024 14:21
- Містобудівна документація: генеральний план населеного пункту Євген Морозов 24.12.2024 20:35
- Legal instruments to combat stalking, based on international experience Руслана Абрамович 24.12.2024 17:39
- Спрощення процедур чи посилення контролю? Нове Положення НБУ під час воєнного стану Світлана Приймак 24.12.2024 16:35
- Когнітивка від Psymetrics – прогнозований бар’єр для Вищого антикорупційного суду 874
- Бідних стає все більше 341
- 2025. Рік економічного відновлення, репатріації та інтеграції військових. Чи буде так? 260
- Підписано Закон про право слідчих і прокурорів обмежувати роботу бізнесу 220
- JIT – концепція, час якої настав 65
-
Кінець російського "космобєсія". Ми ще побачимо благання до американців не топити МКС
Думка 27363
-
Українці вже не хочуть працювати за низьку зарплатню у Польщі. Скільки вимагають та отримують
Фінанси 15779
-
В Україну повертається одна з найбільших у світі контейнерних компаній
Бізнес 13656
-
Суд заборонив продавати речі Медведчука, зокрема вже продані
Бізнес 10443
-
Київстар починає згортати технологію 3G. З яких міст почнуть
Бізнес 5887