З метою захисту прав людини створено Європейський суд з прав людини (надалі – ЄСПЛ).
Звертатись до цієї установи можуть також і громадяни України. В яких випадках це можна зробити? Як отримати захист в ЄСПЛ? Про все це докладно розповім у статті.
Точкою відліку в історії ЄСПЛ вважається 21 січня 1959 року.
На суд покладено контроль за дотриманням норм Європейської конвенції з прав людини 1953 року. Сучасна структура і порядок роботи суду діють з 1993 року, коли відбулась його реформа. Реформований суд працює з 1998 року. Установа знаходиться в Страсбурзі.
В складі ЄСПЛ працюють 46 суддів, по одному від кожної країни-учасниці. Правовою основою рішень суду є Європейська конвенція з прав людини. Поговоримо детальніше про цей документ.
Повна назва документа – Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод. Набула чинності у вересні 1953 року.
Що важливо знати про цей документ? Конвенція запровадила судовий механізм захисту політичних, економічних, соціальних і культурних прав та свобод людей в країнах, що ратифікували документ.
Фінансують витрати на роботу суду коштом внесків держав, що є членами ради Європи.
Звернення до ЄСПЛ приймаються у тих випадках, коли вичерпані всі можливості для захисту прав в межах національного права.
Скарги в ЄСПЛ подаються мовою, якою ведеться судочинство в країні позивача. Також обов’язково додати рішення судових інстанцій, які пройдено в країні позивача.
Термін розгляду справи може бути тривалим. Нерідко він складає 3 – 5 років.
Україна взяла на себе зобов’язання дотримуватись положень конвенції та виконувати рішення суду.
Основні права, що захищає конвенція:
Підсудність Європейського суду: коли ЄСПЛ може розглядати справу?
Як зазначалось раніше, ЄСПЛ розглядає заяви лише у випадках, коли вичерпані механізми захисту прав та свобод людини в межах національного судочинства. Але є ще декілька важливих деталей, які треба враховувати.
Суд розглядає лише заяви, пов’язані з порушенням прав, гарантованих конвенцією та протоколами до неї. Крім цього, розглядатимуть лише заяви стосовно тих подій, що відбулись після ратифікації документа відповідною країною. Інформацію про дати ратифікацій можна знайти за посиланням.
Враховуйте, що суд приймає заяви мовами країн, що ратифікували конвенцію, однак офіційними мовами є французька та англійська. Отже, якщо суд звернеться до уряду і запропонує дати пояснення по суті скарги, то листування буде вестись вже англійською чи французькою. Так само позивач та його представники мають надсилати подальші відповіді англійською чи французькою.
Звісно ж приймаються лише заяви, що надіслано поштою. У випадку надсилання заяви електронною поштою чи факсом всі документи необхідно продублювати звичайною поштою.
Заява до ЄСПЛ має включати:
Держави, що ратифікували конвенцію зобов’язались охороняти і захищати базові громадянські та політичні права. Серед цих прав: право на життя, справедливий суд, право на повагу приватного та сімейного життя, свободу поглядів, совісті та релігії. Також конвенція забороняє тортури, нелюдське та принизливе поводження.
Так, конвенція має застосовувати на національному рівні. Її ключові положення включені в законодавство держав-учасниць. Отже, національні суди зобов’язані застосовувати конвенцію.
Суд не має можливості порушити справ з власної ініціативи. Він розглядає скарги пов’язані з порушенням прав, що гарантовані конвенцією.
Заяви можуть подаватись лише проти однієї чи кількох держав, що ратифікували Конвенцію.
Заяви можуть подавати і безпосередньо приватні особи. Головна дія на першому етапі розгляду справи — надіслати правильно заповнений формуляр заяви та всі необхідні супровідні документи. Розгляд справ у суді є безкоштовним.
Допомога адвоката стає необхідною з моменту, коли суд сповіщає уряд держави-відповідача про розгляд справи. Для забезпечення доступності адвокатських послуг заявнику може бути надана фінансова допомога.
Зазвичай процедура розгляду скарг відбувається письмово. Однак, в деяких випадках може бути прийняте рішення про усний розгляд справ. Це відбувається у Страсбурзі в Палаці прав людини. Ці слухання будуть відкритими для громадськості, окрім випадків, коли Президент палати, що розглядатиме справу, чи Велика Палата не винесуть рішення проводити слухання в закритому режимі.
Прогнозувати тривалість розгляду справи в суді досить складно. Суд прагне розглядати всі справи в межах терміну трьох років з дати подачі заяви. Однак, деякі справи потребують більше часу, а інші розглядають значно швидше.
Так, рішення суду є обов’язковими для виконання державами. За виконання наглядає Комітет Міністрів Ради Європи.
Коли рішення суду винесено, його передають Комітету Міністрів Ради Європи. Він в співробітництві з державою-відповідачем та відділом виконання рішень визначає спосіб виконання та заходи, що необхідні для недопущення подібних порушень в майбутньому.
Якщо суд виносить рішення і визнає порушення положень конвенції, держава-відповідач зобов’язана забезпечити неповторення подібних порушень в майбутньому. У деяких випадках держава навіть зобов’язується внести зміни в національне законодавство.
Щороку до суду надходить понад 50000 заяв. Це і пояснює досить тривалий розгляд.