Зроблено в Україні: які принципи мають формувати ринок деревини

Тривала війна та проблеми з фінансовою допомогою від партнерів змушують Україну все більше покладатися виключно на спроможності власної економіки. Переробні підприємства платять податки, допомагають армії, експортують товари Made in Ukraine, але й самі потребують допомоги. Не ресурсами, а ефективним державним регулюванням ринку деревини. У цій колонці - про основоположні принципи, які має містити оновлений законопроєкт про регулювання ринку деревини. 

Після запровадження у 2015 році мораторію на експорт необробленої деревини українська індустрія продукції з деревини значно розвинулась. Вона стала однією з ключових галузей економіки в українському експорті.  Навіть під час війни це:

- більше 9500 деревообробних та меблевих підприємств;

- більше 300 тисяч працівників галузі;

- майже 19 млрд гривень щорічно сплачених податків та зборів;

-  продукція з деревини та меблі - у ТОП-5 українського експорту. 

В Україні вже більше 8 років триває робота з реформування ринку деревини, яка є однією з ключових складових для підприємств галузі. Однак станом на 2024 рік абсолютно очевидно, що чинного регулювання ринку недостатньо. Це не сприяє відродженню та збільшенню потужностей галузі. 

Разом із тим проголосований Верховною Радою України у 2021 році в першому читанні законопроєкт №4197-д «Про ринок деревини» суттєво застарів та потребує значного доопрацювання. Це розуміння є як у представників галузі, так і у законотворців. 

Яким же принципам має відповідати оновлений закон, щоб бути справді ефективним:

1. Першочергове право переробників Made in Ukraine для купівлі деревини (беремо приклад із Польщі, яка захищає власне виробництво будь-якою ціною).

2. Справедливий механізм формування стартової ціни на деревину (зараз цього немає).

3. Мораторій на експорт необробленої деревини має бути продовжений. Адже відкриття кордонів для українського лісу-кругляка не тільки підірве економічну безпеку воюючої країни, а й спричинить катастрофічне зростання рубок найцінніших українських лісів. Європейці вже виступають проти знеліснення України і впроваджують новий регламент EUDR.

4. Фіксація автоматичного механізму підвищення/зниження ціни на торгах. Ручний режим, договорняки, перетягування ковдри - мають остаточно відійти в минуле.

Коли кожна гривня, спрямована в держбюджет та на оборону країни, - на вагу золота, часу на розкачування немає. Рішення треба ухвалювати швидко та ефективно. Україна має заробляти кошти на експорті продукції з високою доданою вартістю та спрямовувати їх на оборону. Українські переробники готові нарощувати обсяги, але потрібне ефективне регулювання від держави.