Чи можливо провести вибори Президента України у 2024 році?

Почнемо з того, що українське законодавство чітко визначає, що проводити будь-які вибори під час воєнного стану заборонено. Таким чином виникає питання про те, скільки ще часу чинний Президент буде очолювати державу. До перемоги? До зміни Конституції (якщо в поточних умовах це можливо)?

Якщо винести за дужки усі політичні питання та розглядати виключно в юридичній площині – для початку треба відкривати частину 4 статті 83 Конституції України. В ній чітко вказано, що після введення в країні воєнного стану народ не може обирати депутатів Верховної Ради. Якщо ж строк повноважень депутатів спливає за законом, а наступні вибори провести неможливо, закон регулює питання наступним чином – строк повноважень депутатів подовжується аж до моменту, коли воєнний стан не скасують. 

Важливий момент – стосовно виборів Президента України або виборів до органів місцевого самоврядування, в Конституції немає чіткої заборони на їх проведення під час воєнного стану. Щоб такі вибори відбулися потрібно лише змінити деякі закони. Але є одна складність - при внесенні змін до певних законів, одразу виникне питання щодо конституційності цих змін.

З одного боку, є стаття 64 Конституції України, в якій чітко вказано, що права людини (в тому числі на волевиявлення) не можуть бути обмежені нічим, навіть під час воєнного стану. З іншого ж боку, в тій самій Конституції чітко визначені строки проведення виборів голови держави та членів парламенту. І в цьому розділі не говориться нічого про те, що воєнний стан може стати причиною для перенесення дат виборів.

Важливо підкреслити, що на даний час ще ніхто не звертався до Конституційного суду України за роз’ясненнями цих питань. А саме Конституційний суд -  це єдиний орган, який має повноваження визначити, як в цих умовах використовувати норми основного закону України. Але це не означає, що такого звернення не може бути в поточному році. Це напряму пов’язано з тим, що у 2024 році спливає термін повноважень як Президента. Тож, звернення до Конституційного суду після завершення повноважень, лише питання часу.

Що думає міжнародна спільнота?

В питанні проведення виборів в Україні також потрібно звернути увагу на думку, яка лунає від західних установ. Так, минулого року, новий імпульс до обговорення виборів в Україні дали висловлювання президента Парламентської асамблеї Ради Європи Тіні Кокса. Ще в травні 2023 року він дав інтерв’ю міжнародним виданням, в якому торкнувся цієї теми. Він говорив про необхідність того, щоб Україна дотримувалася принципу регулярності виборів, як цього вимагає членство в Раді Європи. Ця заява викликала бурхливу реакцію в українському суспільстві. Деякі навіть сприйняли заяву голови ПАРЄ, як вимогу проводити вибори вчасно. Тобто у 2024 році, коли спливає термін дії повноважень Президента України. Хоча насправді офіційної заяви від ПАРЄ з цього приводу не було та думка Кокса була його особистою. Пізніше, сам голова ПАРЄ надав більш ґрунтовні роз’яснення своєї позиції для українських громадських організацій. В ньому він наголосив, що кожна країна сама вирішує проводити вибори під час дії воєнного стану, керуючись власним законодавством. А також Тіні Кокс додав, що хоча Конституція України не дозволяє проводити вибори під час дії воєнного стану є можливість змінити Конституцію або тимчасово скасувати воєнний стан.

Які ризики?

А тепер розгляньмо, які основні виклики можуть очікувати країну, якщо буде прийняте рішення все ж проводити вибори Президента у цьому році. Навіть якщо воєнний стан буде ще діяти.

Теоретично, для цього потрібно буде внести зміни до закону про воєнний стан та до Виборчого Кодексу. Але справа не лише в законодавчій базі - ризики охоплюють більш широке коло питань. Так, при проведенні виборів в поточних умовах найближчим часом буде не можливо дотриматися стандартів ОБСЄ при проведенні виборів, що вже ставить під питання визнання цього волевиявлення легітимнім. Це буде тягнути за собою визнання легітимності нової влади та всіх її подальших рішень.

Потім під час дії воєнного стану є певні обмеження на проведення мирних зібрань та на  переміщення людей, а засоби масової інформації працюють в режимі єдиного інформаційного поля. При проведенні виборів, однією з базових вимог є те, що всі кандидати мають рівний доступ до державних медіа та держава гарантує кожному кандидату рівні квоти в висвітленні передвиборчої програми. Це також є одним з базових принципів проведення демократичних виборів.  

При проведенні виборів не можливо зараз відокремити й питання безпеки. Тобто, зовсім не зрозумілім є те, яким чином проводити вибори в населених пунктах біля лінії фронту, де виборцям, членам комісій та наглядачам просто неможливо гарантувати безпеку. Тож, повністю відкритим залишається питання, як дотримуватися стандартів голосування та підрахунку під час обстрілів.

Серед організаційних питань виборів є ще досить прогалин, які будуть потребувати пильної уваги. Ось, наприклад, як визначити місце перебування та голосування тимчасово переміщених осіб, яких в країні зараз декілька мільйонів. Тепер уявімо, що понад 8 мільйонів виборців з українськими паспортами гіпотетично мають проголосувати на цих виборах закордоном. Навіть поточна мережа закордонних виборчих дільниць не зможе забезпечити право цих людей на волевиявлення. 

Тепер розглянемо, як мають проголосувати військовослужбовці,- особливо ті, хто знаходиться на лінії фронту. Абсолютно очевидно, що більшість з тих, хлопців, які зараз захищають країну на передовій, не будуть мати змогу проголосувати. Тобто скористатися правом голосу зможуть лише військові в тилу. Організувати голосування для всіх військових з об’єктивних причин просто неможливо.

Не треба скидати з рахунків, що посилення мобілізації, теж суттєвий фактор ризику. Тобто, при організації виборів стане викликом – з кого формувати виборчі комісії, якщо більшість мобілізують. Те саме стосується й спостерігачів. Вже очевидно, що організація виборів в таких складних умовах потребує нових способів голосування. Але стосовно цього жодних пропозицій ще не надходило.

На останок не треба оминати й питання фінансування. Маємо пригадати, що за офіційними даними у 2019 році в країні витратили мільярди гривень на проведення виборів. По-перше, ці витрати зараз будуть набагато більші ніж 5 років тому, з урахуванням інфляції. По-друге, чи доречно витрачати величезні кошти, коли вся країна з власних кишень збирає на допомогу армії вже понад 2 роки.

Що каже влада?

За словами чинного Президента Володимира Зеленського, якщо парламент та уряд розв’яжуть проблемні питання, пов’язані з проведенням виборів, то їх можна проводити. Але в інтерв’ю Наталі Мосійчук, Президент вже чітко заявив, що проведення виборів під час війни неможливе, адже не всі виборці зможуть взяти участь в голосуванні. До того ж Володимир Зеленський з іронією додав, що готовий провести ці вибори, але лише за умови повного фінансування від західних партнерів та при участі міжнародних спостерігачів на передовій.

Тож, в складному питанні проведення виборів у 2024 році конкретної відповіді не має. З одного боку ми маємо теоретичну можливість їх проведення після деяких законодавчих змін. З іншого - існує величезна кількість ризиків, які напряму вплинуть на демократичність цього процесу.