Злочин і Кара 2012

Вийшло так, що поствиборчий тиждень заклав набагато більші можливості для "коригування" результатів волевиявлення, аніж сам день голосування. Якщо 28-го жовтня під прицілом відеокамер і пильними поглядами спостерігачів видимість чесного процесу все ж була витримана, то останні дні викрили багато підводних каменів системи.

Один за одним почали виділятися проблемні округи: 11, 94, 95, 132, 211, 223. Маніпуляції з уведенням даних на сервер, зниклі печатки і голови комісій, викрадення і знищення протоколів, сварки, бійки. Атмосфера далека від прозорого встановлення результатів. Як наслідок – обґрунтовані сумніви в легітимності декотрих обранців.

І політикам можна скільки завгодно говорити, що у фальшуваннях результатів виборів винен особисто Віктор Янукович, чи Микола Азаров, чи хтось інший і за це вони відповідатимуть перед законом. Але ж не постане Янукович перед судом за махлювання цих виборів, як їм того не хотілося.

Робиться ж все руками членів і голів комісій. А от їх можна і треба покарати. Принаймні, зробити все для цього можливе, бо ж не виключено, що "замовники" намагатимуться всіляко вигородити виконавців, аби не підставлятися самим.

Потрібен прецедент. Потрібно, щоб він набув розголосу. Випадки, коли члени комісій постали перед судами були після президентських виборів у 2005-му. Та й тоді, незважаючи на підтверджені судами фальсифікації, реальних покарань не було.

За таких обставин, поки що всі волання опозиції перед членами комісій про кримінальну відповідальність і тюрму звучать непереконливо. Фальшували ж завжди, а не саджали ніколи.

Фальсифікаторів на місцях не можна завжди захищати тим, що вони лиш гвинтики системи і її заручники. Вони свідомі того, на що йдуть.

Тому це не кровожерливість. Це щире бажання того, щоб реальне судове переслідування і передбачена законом відповідальність наступного разу відбили хоч у когось бажання підписуватись на участь у цих схемах.

Тішить, що вже зараз лунає багато заяв про наміри розслідувати кожен випадок фальсифікацій, створити тимчасову слідчу комісію в парламенті тощо.

Важливо, щоб ці заяви дійсно втілилися в життя, а за підсумками неоднозначного процесу підрахунку-2012 з’явилися реальні судові позови проти реальних членів і голів виборчих комісій, яких спіймали на фальшуваннях.