Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.

31.10.2015 17:03

Участь жінок у політиці: досвід Данії

Надія Гербут Політичний експерт

Данія - це країна з достатньо високим рівнем представництва жінок у парламенті. Внаслідок виборів 2011 року частка жінок-депутатів становили 39,1%, а у 2015 році - 37,4%.

Одними думками нічого змінити не можна.
Кетрін Мадженді

Данія - це країна з достатньо високим рівнем представництва жінок у парламенті. Наприклад, внаслідок виборів 2011 року частка жінок-депутатів становили 39,1%, а у 2015 році (після останніх парламентських виборів) - 37,4%. На відміну від багатьох демократичних країн, Данія не має у своєму Законі про виборчі права спеціальних положень щодо надання жінкам певної кількості місць у партійних списках кандидатів.

Національна виборча комісія вносила пропозиції щодо впровадження гендерних квот, щоб гарантувати обом статям певний рівень представництва у датському парламенті та органах законодавчої влади регіонального і місцевого рівней, але це протирічить Основному закону Данії. Крім того, у Законі про проведення виборчих кампаній говориться, що розподіл депутатських мандатів здійснюється виключно за результатами фактичного голосування. Однак при цьому не існує правових норм, що забороняють партіям запроваджувати добровільні гендерні квоти.

Соціалістична народна партія використовувала гендерні квоти на парламентських виборах у 1980-х роках, але у 1990-х квоти було скасовано. Соціал-демократи застосовують квоти при формуванні керівного складу партії, а також комітетів, що назначаються урядом. Червоно-зелений альянс також запровадив гендерне квотування для своїх представників у виконавчій владі.

Після ухвалення Закону про гендерну рівність обов’язковою нормою в Данії стало рівне представництво жінок і чоловіків у державних установах, радах, комісіях, комітетах. У 2009 році до цього закону були внесені поправки, що сприяють більш ефективному подоланню гендерної асиметрії в державних установах усіх рівней.

У Данії створені спеціальні державні органи, що займаються реалізацією гендерної політики, зокрема Міністерство з питань гендерної рівності, Департамент з питань гендерної рівності, Рада з питань гендерної рівності, урядовий комітет з дотримання міжнародних домовленостей щодо проблем гендерної рівності. В країні активно працюють недержавні організації, що займаються гендерними питаннями, зокрема Датське жіноче суспільство, «Жінки і розвиток», Жіноча рада Данії, Чоловічий Форум тощо. Державні органи влади підтримують діяльність таких громадських організацій. Наприклад, Міністерство з питань гендерної рівності щорічно виділяє субсидії в розмірі 1 млн. датських крон для Жіночої ради Данії; відбуваються регулярні зустрічі між представниками влади та жіночих неурядових організацій тощо.

У 2011 р оці вперше в історії Данії прем’єр-міністром стала жінка – Гелле Торнінг-Шмідт, лідер Соціал-демократичної партії . Експерти це розглядали як величезний крок у розвитку паритетної демократії, але відзначали, що попри обіцянки уряду віддати жінкам половину міністерських посад, вони отримали лише дев’ять з двадцяти трьох.

Політика держави і діяльність громадських організацій та політичних партій, що спрямована на забезпечення рівних прав та можливостей, сприяли активному залученню жінок до політичного життя. Впровадження обов ’ язкових гендерних квот не було для Данії актуальним, на відміну від тих країн світу, де представництво жінок у політичних виборних органах традиційно було нижче 30 %. Однак пропозиції щодо застосування гендерного квотування в тих сферах, де присутність жінок занадто низька, зокрема в топ-менеджменті компаній, активно обговорюється в датському суспільстві.

Що стосується України, то навряд чи найближчим часом вдасться забезпечити повноцінний доступ жінок до прийняття політичних рішень без застосування позитивних дій.

Усі матеріали автора