Проблематика роз’єднання позовів у справах проти митної служби в Україні

В Україні суперечки між фізичними чи юридичними особами та митною службою виникають, коли митний орган приймає рішення про коригування вартості товарів, яке зазвичай сприймається як несправедливе або таке, що порушує права декларанта. У таких випадках декларант може звернутися до суду з позовом до митної служби для захисту своїх прав і вимагати відшкодування завданих збитків. Однак у випадках, коли відповідачем є митна служба, суд дуже часто застосувує механізм роз’єднання позовів для забезпечення справедливого та ефективного вирішення спору.

Що таке роз’єднання позовів?

Роз’єднання позовів – це процесуальний механізм, який використовується судом для поділу одного позову на кілька окремих позовів. Це робиться, коли суд визнає, що вимоги позивача не пов’язані між собою або мають різні правові підстави. Відокремлення претензій допомагає уникнути плутанини та дозволяє розглядати кожну претензію окремо та окремо.

Пунктом 6 частини четвертої статті 169 КАС передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об’єднання позовних вимог (крім випадків, у яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).

За частиною шостою статті 172 КАС суд вправі за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи до початку розгляду справи по суті роз’єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об’єднаних вимог у самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства, про що постановляэ ухвалу.

Роз’єднання позовів у справах проти митної служби

У випадках, коли відповідачем є митна служба, у суду нерідко виникає потреба в застосуванні механізму роз’єднання позовів. Це пов’язано з тим, що митна служба може приймати різноманітні рішення, які впливають на різні аспекти бізнесу чи прав позивача. Наприклад, митна служба може накласти штраф чи пеню, вилучити товари або відмовити у випуску товарів з митниці. Ці рішення можуть бути прийняті з різних причин і можуть мати різні правові підстави.

У таких випадках суд може виділити вимоги в окремі справи. Наприклад, суд може відокремити позов про випуск товарів з митниці та позов про відшкодування збитків, завданих рішенням митної служби про арешт товарів. Це дозволяє суду розглянути кожну претензію по суті, що може призвести до більш точного та справедливого вирішення спору.

Переваги роз’єднання позовних вимог у таких справах

Виокремлення позовних вимог в окремі позовні заяви у справах проти митної служби надає певні переваги. По-перше, це дозволяє розглядати кожну вимогу позивача окремо, що може призвести до більш точного та справедливого вирішення спору. По-друге, це може допомогти полешити судовий процес і скоротити час та витрати, пов’язані з вирішенням спору.

Використовуючи механізм поділу позовних вимог в окремі провадження, суд може гарантувати, що сторони зможуть зосередитись на конкретних питаннях, які розглядаються, що може підвищити шанси на успішний результат для всіх залучених сторін.

Недоліки роз’єднання судом позовних вимог у справах проти митних органів

Але є потенційні недоліки, які слід враховувати при такому роз’єднанні. А саме:

Збільшення витрат і часу: розділення позовних вимог зазвичай призводить до збільшення судових витрат і часу, оскільки кожну вимогу потрібно буде розглядати окремо. Це тягне за собою збільшення судових витрат та витрат на професійну правничу допомогу, а також затягує загальний судовий процес.

Фрагментований процес: розділення позовних вимог призводить до фрагментарного розгляду порушених прав позивача, так як кожна вимога, яка була роз’єднана судом в окремі провадження розглядається окремо від інших. Це може ускладнити дослідження повного розгляду всієї справи, що призводить до неповних або недостатніх рішень, винесених судом.

Розбіжність судових рішень: розділення позовів може призвести до розбіжності у рішеннях, прийнятих судом. Наприклад, якщо суд відокремить позов про випуск товарів з митниці та позов про відшкодування збитків, завданих рішенням митної служби про арешт товарів, можливо, що рішення, прийняті в кожній окремій справі, можуть суперечити один одному та бути невпорядкованими.

Збільшення судових витрат: Коли юридична особа здійснює міжнародну торгівлю, то вона повинна розмитнити свій товар при ввезенні до країни. Це означає, що вона повинна сплатити мито та інші збори, які передбачені законодавством країни-отримувача. І у випадку винесення рішень про коригування вартості товарів, поданих до розмитнення повинна доплатити величезні суми, які митний орган, збільшив. Таке збільшення дуже часто є безпідставним, і оскаржуючи рішення винесені митним органом, ще додатково сплачувати судові витрати по кожній роз’єднаній позовній вимозі у таких справах є надмірним фінансовим навантаженням на юридичну особу.

Розділ позовів є важливим процесуальним механізмом, який використовує суд в Україні для забезпечення справедливого та ефективного вирішення спорів. У випадках, коли відповідачем є митна служба, розділення позовів може бути особливо корисним, оскільки це дозволяє розглядати кожну позовну заяву окремо по суті та може допомогти спростити судовий процес.