Ресурсні комунікації та навички домовлятися

Кожна особистість, як окремо, так і в рамках організації, має ресурси, як індивідуальні, так і ті,  які ефективні в структурі взаємодії в компанії.

Є ресурси – які має в наявності кожна людина, незалежно від фінансового та соціального статусу. Гроші. Здоров’я. Час. Навички/Вміння. Та реноме/Авторитет. 

Але, в залежності від кількісної складової першого, всі ресурси, загалом, мають своє пріоритетне місце для кожного окремо. Зазвичай, людина,  яка має низьку кваліфікацію, витрачає багато часу, щоб отримати певну суму грошей. А для людини, яка досягла високого фінансового успіху, найважливіший та дорогий ресурс – час. 

Якщо ці п’ять категорій ресурсів спроєктувати на компанію. То, для компанії усі ресурси регульовані. І в залежності від правильності дій, та благополучних обставин, можуть збільшуватися, як кількісно, так і якісно. В розкладі особистості - один ресурс, поки збільшенню не підлягає. У важелях впливу людини головне, його – час, не зменшувати свідомо. 

Але сьогоднішня тема присвячена одному з найліквідніших та регульованих ресурсів – нашим навичкам та вмінням. Навички комунікації, розвиток та їх формування, вкрай важливо оцінювати з урахуванням вище зазначених ресурсів усіх сторін взаємодії.

Їх рівень можна оцінювати, усвідомлювати та розвивати за бажання. Так за відомою шкалою компетентності є Рівень несвідомої некомпетентності. Людина навіть не знає, що вона чогось не знає. Або не підозрює, що не вміє ефективно проводити перемовини, наприклад, Рівень свідомої некомпетентності. Людина розуміє, що має не достатній рівень навичок і усвідомлює потребу розвитку.

Рівень свідомої компетентності. Коли ви опанували знаннями у галузі та може цілком грамотно їх застосовувати. Рівень несвідомої компетентності. Ви настільки добре володієте навичками, що працюєте, використовуючи їх, вже не замислюючись. 

Також навички можна розглянути з точки зору впливу особистих здібностей та звичними людині способами прояву – та званими метапрограмами людини. Метапрограми і є звичками людини, які систематично повторюють стійкі елементи поведінки. При перемовинах – це характерні засоби концентрації нашої уваги. Вони відображають структуру мислення. Багато в чому визначають реакцію на почуте. Проявляються в мові та діях. Але, як відомо, звички можна змінювати.  

В розгляді ресурсних комунікацій не можна не згадати відомі секрети невербального спілкування. А секрети, перш за все, тому, що є більш показовими, через те, що вербальне спілкування більш усвідомлене, контрольоване, то невербальне, як правило, підсвідоме. Потирання вуха – співрозмовник заслухався – передайте слово, дайте можливість уточнити. Широкі рухи руками – почувається впевнено. Широкі розкриті очі – страх, паніка. Перехрещені руки – неприйняття, захищається. Стиснутий кулак – стримує гнів. Вказівки пальцями – атака, гнів. Торкається, потирає підборіддя – відволікається від бесіди, не цікаво. Покусує губи, потирає руки, відтягує воріт сорочки  – нервує. В процесі перемовин обов’язково звертаємо увагу на направленість корпусу тіла, ніг. Якщо співрозмовник повернутий у вашому напрямку – він налаштований на бесіду, якщо ноги вже «дивляться» у сторону дверей – відповідно.

Ніщо так не підкупляє, як увага. Усі ми прагнемо уваги до себе, до своїх ідей. Тому активно слухати людину, з якою нам потрібно домовитися – вкрай важливо. Ресурсна розмова - це повна включеність в розмову. Ефект хамелеона працює - нам потенційно подобаються люди, схожі на нас. І не обов’язково фізично схожі. Спробуйте повторити позу співрозмовника, рух. Спіймати ритм дихання. Прямий контакт очима, наче намагаєтеся розглянути колір очей співрозмовника, але не більше 3-5 секунд, щоб не викликати дискомфорт. Не забуваємо про посмішку та комплімент.  

Розвиваючи навички комунікації, а тим паче згадуючи конфліктологію інтересів, не можна не згадати про здібності, які вже вивчають та розвивають навіть у дитячих садочках. Це наш емоційний інтелект. Саме він дає можливість робити адекватні висновки з будь-якої взаємодії людини. Саме завдяки емоційному інтелекту ми можемо розуміти, усвідомлювати і управляти власними емоціями, своєю мотивацією, думками і поведінкою, регулювати свій емоційний стан, а також управляти емоційними станами інших людей, помічати їхні актуальні потреби. Розвиваючи свій емоційний інтелект, ми стаємо уважніші до себе, своїх відчуттів, бажань і потреб водночас це дозволяє нам краще розуміти інших людей, відчувати їхні потреби, мотиви, поведінку. 

При проведенні перемовин важливо об’єктивно оцінювати як розвиваються події. Максимально об’єктивно оцінюємо реальність, не приймаємо бажане за дійсне. Якщо не можливо погодитися з умовами – взяти паузу, або змінити свої очікування. Корегування своїх очікувань це підтримання балансу між твердістю переговорів та бажанням співпрацювати далі. Негативно працює звинувачування співрозмовника/колеги. Перехід на особистості завжди ставить того, хто звинувачує у слабку позицію. І не забуваємо про позитивне мислення. Якщо так сталося, що прийшлося відкоригувати свої очікування – розробіть новий план. 

Одним з вагомих та ювелірних інструментів, яким, на жаль, володіють не всі, в будь-якій розмові – є гумор. Користуйтеся якщо вмієте – обов’язково. Не давайте надмірних обіцянок та обов’язково виконуйте зобов’язання. Вдумливість та шанобливість – основа довіри при знайомстві. А наша чесність це результат відносин. Повертаючись до початку, відверто проранжуйте свої ресурси наймеш значимого для себе до найбільш дорогого та бажаного. Це дасть можливість встановлення більш точних власних координат для подальшого руху. Успіхів нам усім – чути та бути почутими навзаєм.