Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
02.02.2018 15:46

Нерозподілений (невитребуваний) пай та його стадії

Адвокат, практика в галузі корпоративного, господарського, адміністративного, земельного, трудового, сімейного та кримінального права

Під час розгляду спорів судові інстанції не завжди вірно розуміють правову природу земель, які підпадають під поняття “нерозподілений (невитребуваний) пай”. Для того, щоб вірно визначитись коли пай є розподіленим чи нерозподіленим або витребуваним ч

Під час розгляду спорів судові інстанції не завжди вірно розуміють правову природу земель, які підпадають під поняття “нерозподілений (невитребуваний) пай”. Для того, щоб вірно визначитись коли пай є розподіленим чи нерозподіленим або витребуваним чи невитребуваним, що тягне за собою відповідні правові наслідки, потрібно здійснити детальний аналіз Закону України “Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)” (надалі по тексту - “Закон”).

Отже, визначимо умовні статуси земель / земельних ділянок.


Стадія Перша. Нерозподілені земельні ділянки.

Відповідно до ст. 1 Закону, з емельн і ділянк и знаходяться в земл ях , що належали на праві колективної власності:

- колективним сільськогосподарським підприємствам;

- сільськогосподарським кооперативам;

- сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності.

Стадія Друга. Розподілення ділянок.

Ст. 3 Закону передбачає право осіб, власників сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання, одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості). Для цього вони повинні подати до відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

З метою реалізації прав вищевказаних осіб, відповідно до ст. 5 Закону, сільські, селищні, міські ради та районні державні адміністрації в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості):

- розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок і видачі документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку;

- приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості);

- уточняють списки осіб, які мають право на земельну частку (пай);

- уточняють місце розташування, межі і площі сільськогосподарських угідь, які підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв);

- укладають із землевпорядними організаціями договори на виконання робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та виготовлення відповідної документації із землеустрою, якщо такі роботи виконуються за рахунок місцевого бюджету;

- сприяють в укладанні договорів на виконання землевпорядними організаціями робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), якщо такі роботи виконуються за рахунок осіб, які мають право на земельну частку (пай), або за рахунок коштів підприємств, установ та організацій, що орендують земельні частки (паї), проектів технічної допомоги тощо;

-надають землевпорядним організаціям уточнені списки осіб, які мають право на земельну частку (пай);

-розглядають та погоджують проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);

- організовують проведення розподілу земельних ділянок між особами, які мають право на виділення їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), в порядку, визначеному цим Законом;

- оформляють матеріали обміну земельними частками (паями), проведеного за бажанням їх власників до моменту видачі державних актів на право власності на земельну ділянку;

- приймають рішення про видачу документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, власникам земельних часток (паїв).

Якщо розподіл земельних ділянок відбувається у межах одного сільськогосподарського підприємства між власниками земельних часток (паїв), які подали заяви про виділення належних їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), то він проводиться відповідною сільською, селищною, міською радою чи районною державною адміністрацією за місцем розташування земельних ділянок на зборах власників земельних часток (паїв) згідно з проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). 

Розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства проводиться за згодою не менш як двох третин власників земельних часток (паїв), а за її відсутності - шляхом жеребкування.

Результат розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства оформляється відповідним протоколом, що підписується власниками земельних часток (паїв), які взяли участь у їх розподілі. До протоколу про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) додаються проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), список осіб, які взяли участь у їх розподілі.

Протокол про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою чи районною державною адміністрацією і є підставою для прийняття рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та видачі державних актів на право власності на земельну ділянку власникам земельних часток (паїв).

Матеріали щодо розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) зберігаються у відповідній сільській, селищній, міській раді за місцем проживання більшості власників земельних часток (паїв) та в районному відділі земельних ресурсів. 

П ісля прийняття рішення відповідною сільською, селищною, міською радою чи районною державною адміністрацією, земельні ділянки вважаються розподіленими.

Стадія Третя. Розподілений, але невитребуваний.

У ст. 12 Закону йдеться про те, що з моменту розподілення земельної частки (паю) власник має право оформити державний акт на право власності на земельну ділянку (Примітка: з 01.01.2013 року оформляється Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності).

Отже, з моменту розподілення і до моменту оформлення Витягу ділянка класифікується як невитребувана.

Після отримання власником Витягу земельна ділянка є приватною власністю, право якої є непорушним відповідно до Конституції України.

На практиці органи місцевого самоврядування, керуючись ст. 13 Закону та ст. 30 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, передають в оренду нерозподілені та невитребувані земельні ділянки, включаючи до цього переліку, всупереч ст. 321 Цивільного кодексу України, і приватні землі, власники по яким померли. Проте використання таких земельних ділянок  повинно відбуватись в порядку ст. ст 1283 - 1285 ЦК України.

Власник земельної ділянки, право приватної власності якого порушено, має право визнати недійсним такий договір “оренди нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок ” з підстав, передбачених ст. ст. 203, 215 ЦК України.    

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net