Щодо впливу кадрових змін на приватизацію спиртової галузі

Аналіз впливу кадрових змін вищих державних органів та установ на приватизацію спиртової галузі України

Отже, маємо чергові кадрові рішення щодо керівників вищих державних органів та установ. Так, з другої спроби ВРУ звільнила Голову ФДМУ Віталія Коваля. Тому, як особа дотична до реформи спиртової галузі (ініційованої Президентом України у 2019 році), а також представник Комітету НААУ з питань інвестицій та приватизації, вважаю необхідним прокоментувати цю подію та її наслідки.

1. Дещо про спиртову галузь.

До 2010 року в Україні існували окремі спиртові заводи (близько 80 державних підприємств), що певним чином підпорядковувалися Концерну Укрспирт, а також відповідним органам управління (МінАгро, ДУС, МОЗ).

У 2010 році рішенням Уряду ліквідовувався Концерн, створювалося УНІТАРНЕ державне підприємство «Укрспирт» (у рамках якого мали функціонувати окремі заводи/виробничі майданчики/філії/місця провадження діяльності та виробництва спирту). Було розпочато відповідну реорганізацію спиртових заводів – приєднання таких юридичних осіб до УНІТАРНОГО державного підприємства «Укрспирт».

Отже, за задумом держави, уся спиртова галузь України мала становити екосистему, в якій існує єдине державне підприємство (із головним офісом у столиці) та 80-ма виробничими майданчиками (фактично окремими самостійними заводами) – місцями провадження та зберігання спирту (так званими МПД). ДП «Укрспирт» було єдиним підприємством, що мало відповідну ліцензію на оптову торгівлю спиртом етиловим. Підприємство - монополіст.

Натомість станом 2019 рік реорганізаційні процеси не було завершено (маю окремі думки щодо таких статусів, за необхідності поділюся окремо), тому та сама екосистема спиртової галузі країни містила у собі ДП «Укрспирт» (близько 40 МПД (заводів) у системі цього УНІТАРНОГО державного підприємства), а також Концерн Укрспирт і близько 40 окремих спиртових заводів, які за різних причин до реорганізаційних процесів не залучилися (так звані – підприємства Концерну).

2. Приватизація спиртової галузі.

Отже, з огляду на ініціативу Президента було розпочато два взаємопов’язаних процеси:

• демонополізація спиртової галузі (надання можливості виробляти не продавати спирт «суб’єктам господарювання, які отримали відповідну ліцензію», а не виключно ДП «Укрспирт»;
• приватизація підприємств спиртової галузі.

З огляду на структуру спиртової галузі (ДП «Укрспирт, включно із МПД, та Концерн з окремими заводами) відповідними депутатами профільного Комітету погоджується спільне рішення Мінекономіки та ФДМУ щодо шляхів здійснення приватизаційних процесів:

• Щодо підприємств Концерну – продаж ЄМК спиртових заводів;
• Щодо ДП «Укрспирт» - продаж окремого майна (фактично продаж МПД/фактично продаж такого ж заводу як і у випадку Концерну).

2.1. Поточне корегування приватизаційних процесів спиртової галузі.

З огляду на демонополізацію галузі (фактичне створення вільного ринку, виникнення конкурентного середовища, оптимізація процесів, боротьба за собівартість та покупців) ДП «Укрспирт» втратило можливість належно господарювати. Виробництво припинилося, кредиторська заборгованість перманентно нарощувалась. Джерела погашення заборгованості фактично були відсутні.

З урахуванням цього, за ініціативи менеджменту підприємства на початку 2021 року до ВРУ було подано проєкт закону, положення якого отримали силу закону лише в кінці року (згідно з якими особи, що придбавали окреме майно ДП «Укрспирт» зобов’язані були після набуття права власності перераховувати на рахунки підприємства кошти у сумі балансової вартості такого майна. Встановлювалось цільове розпорядження такими коштами: зп, бюджет, кредитори.

2.2. Результати приватизаційних процесів ДП «Укрспирт»

Отже, ретроспективно на показники процесів можна глянути у розрізі року, кількості лотів, старту приватизаційного лота (балансової вартості майна), фіналу лота (коштів фактично направлених у бюджет), менеджеру – за активності якого такі кошти були спрямовані до бюджету.

Важливо розуміти, що аукціони 2022 та 2023 років крім вказаних сум, згенерували кошти на рахунки ДП «Укрспирт», з урахуванням відповідної балансової вартості від відчуженого майна, що дозволило станом на початок 2024 року повністю погасити заборгованість перед працівниками (у зарплатах яких також потрібно згадати про ПДФО та В.збір), а також повністю погасити заборгованість перед бюджетом.

Станом на дев’ятий місяць цього ж року – аукціони відсутні, знову борги, передумови банкрутства.

2.3. Візуальна картина щодо приватизації спиртової галузі.

Аналіз сайту ФДМУ свідчить про те, що приватизація спиртової галузі є однією з пріоритетних. Також з сайту вбачається, що станом на цей день «на полиці» наявні оголошення щодо продажу 15 спиртових заводів (виключно підприємства Концерну, не окремо майно ДП).

Тобто процес триває. Начебто.

Чи є аукціони з продажу ЄМК підприємств Концерну вигідними для держави порівняно з ДП? Не знаю. В інформаційній площині пересічний спостерігач яскраво бачив картину з аукціону ДП «Триліський спиртовий завод» (там де «ФОП придбав завод за 200 дол.»).

3. Висновки. Перспективи.

Дійсно стратегія приватизації ДП «Укрспирт» недосконала. Фактично, це глобально пояснюється певним запізненням у прийнятті ВРУ правки щодо обов’язковості сплати коштів на рахунки ДП «Укрспирт» від балансової вартості відчужуваних активів.

І тепер, на фінішній прямій цього процесу менеджери ФДМУ розуміють і прораховують щодо себе ризики ситуації, за якої вимоги кредиторів не зможуть бути задоволені у повному обсязі (у тому числі з огляду на феєричні податкові нарахування 2014-2015 років, результати певних податкових перевірок – які досі «не є узгодженими», хвости реорганізаційних процесів тощо). Розуміють ризики… і не діють.

Натомість у рамках ДП «Укрспирт» лишається 8 МПД і апарат підприємства. Це люди, які незважаючи на шалену заборгованість по заробітній платі, виконують свої обов’язки, зберігають державне майно, забезпечують критично важливі процеси для підприємства - яке не генерує жодних доходів, при цьому генеруючи кредиторку. очікуючи на приватизацію.

Теоретично лишається дві опції майбутнього:

• Приватизація (продаж активів або продаж ЄМК - аби згенерувати кошти до бюджету, на «захищені статті», на кредиторів).
• Банкрутство (виключно кредитори. Без генерації коштів до бюджету у вигляді ціни лота).

3.1. Повертаючись до кадрових змін та їх впливу.

На жаль не мав честі спілкування з Віталієм Ковалем, зверталися від імені НААУ, запрошували на заходи Комітету, проте він особисто участі не брав. Ставимося із розумінням до зайнятості менеджера такого високого рівня. При цьому, мав честь спілкування з паном Ігорем Тимошенком. Можу схарактеризувати його як висококваліфікованого фахівця, із глибокими розуміннями процесів.

З огляду на це, припускаю, що решта команди пана Коваля також є належними фахівцями, експертами у своїх питаннях.

Проте, чи лишатиметься ця команда працювати, чи побачимо нову – це питання. І скільки часу необхідно буде новому менеджменту для «розуміння матеріалу» та прийняття управлінських рішень достеменно невідомо.