Дискусійний клуб НЕП: як врятувати життя за 9 хвилин?

Цікавою видалася чергова дискусія в клубі «НЕП», котра стосувалася перспектив легалізації зброї в нашій державі.

Мораль та естетика багатьох попередніх поколінь вважала зброю нормальним, повсякденним засобом для захисту себе й ближнього. Часи змінюються, закони теж, але моральні норми завжди мають однакове підґрунтя. Прийняття закону, який дасть змогу кожній адекватній людині в Україні тримати при собі зброю, потребує серйозного та виваженого підходу.

Але в той же час це питання світоглядне і не може жорстоко регулюватись державою, бо сучасна і, тим більше, пострадянська держава вкрай неохоче розстається з монополією на застосування сили. Проте, в умовах очевидної кризи українських силових структур, питання самозахисту не може залишатися без адекватної відповіді для наших співвітчизників.

Кожна людина, незалежно від національності та віросповідання має конституційне право на однаковий рівень захисту і ніякі навички бойових мистецтв не врятують її у разі високого рівня загрози.

Як самотужки захиститись людині від озброєного злочинця, коли навіть розрекламована «нова» поліція приїздить по нормативу лише за 8 хв. 53 с.? Яким чином людина можна вистояти проти озброєного супротивника майже повних 9 хв без зброї та підмоги?

Мало хто усвідомлює, що кожен другий загиблий в подібній ситуації мав би шанс вижити, якби було чим захиститися. Зрозуміло, що в Україні питання легалізації зброї знаходиться в підвішеному стані і відповідні механізми, ще зовсім неврегульовані.

Для того, щоб закласти фундамент для озброєння законослухняних громадян, варто вписати до Конституції статті, що будуть регулювати цей процес. Законодавчо прописати всі норми: хто може володіти зброєю, з якого віку, де проходити навчання, які сертифікати дають дозвіл на отримання відповідної зброї. Особлива увага, при цьому, має приділятися відповідному навчанню, яке має бути не менш ретельним, ніж при отриманні водійських прав.

Легалізація зброї  - важливе питання, яке вимагає схвалення та сприйняття і владою і суспільством. Сьогодні більшість вважає, що українці не готові вільно володіти зброєю. Отже воювати на фронтах наші хлопці готові, а мати право захистити себе ні?

Поки-що дискусія триває і маємо надію, що наша громада невдовзі віднайде прийнятні для більшості рішення, які дозволять зробити зброю надійним помічником для законослухняних українців у справі захисту особистої безпеки.