В процесі впровадження концепції ефективного господарювання ми маємо відштовхуватись від реалій, які сьогодні формують щоденну поведінку громадянина і держави.
Як зазначалося раніше, головними чинниками, що не дозволяють докорінно змінити ситуацію у сфері переробки вторинної сировини в Україні, є недосконалість правового поля, занедбана інфраструктура і брак матеріальних стимулів для споживача.
Сподіватися на швидкий прорив у якісній зміні філософії дій органів влади марно. Влада живе власними проблемами, котрі, переважно, не мають нічого спільного з життєвими інтересами суспільства.
Отже, постаємо перед дилемою. Що швидше змінить поведінку домогосподарств: високі ідеї збереження довкілля для нащадків чи можливість отримати додаткову копійку для сімейного бюджету? Як завжди, правда знаходиться посередині.
В умовах економічної депресії, для «пересічного» домогосподарства на перший план виходить доступність (близькість) кінцевого пункту здачі вторинної сировини і можливість отримати конкретну матеріальну вигоду від цього.
При цьому, важливо, аби людина, котра здає вторинну сировину, не відчувала себе гостем у колі асоціальних елементів, у місці, де господарюють ті, кому «здача пляшок» є єдиним джерелом для існування.
Навколо великих торговельних закладів вже зараз можливо розбудувати сучасну мережу пунктів прийому вторинної сировини, які працюватимуть в інтересах громадянина, так і з метою збільшення обороту торговельних мереж.
Згодом, зміна ставлення до звичайної тари, котра переважно вирушає на смітник, слугуватиме укоріненню нового ставлення до використаної сировини. Питання, що з нею робити, перейде у площину побутової звички. Рефлекторна поведінка споживача створить фундамент для розповсюдження прогресивного екологічного світогляду.
Окремою темою є державна підтримка раціональної економічної політики. Але про це ми матимемо змогу розповісти наступного разу.
А як завжди запрошуємо до співпраці!
https://www.facebook.com/TreeCycle.ua/?fref=nf