"Інтелектуальне" шахрайство: як наживаються на роялті українських авторів?

Пережити кризу, в умовах пандемії коронавірусу, українські автори могли б за рахунок роялті - винагороди за використання своїх творів. Утім, ліцензійний платіж не збирають та не розподіляють…

Ще наприкінці 2020-го, Комісія з акредитації організацій колективного управління Мінекономіки провела конкурси з визначення акредитованих організацій колективного управління (ОКУ) у двох сферах: публічного виконання та публічного сповіщення музичних недраматичних творів.

Як виявилося, чиновники з Департаменту інтелектуальної власності припускалися грубих порушень як на етапі формування Комісій з акредитацій, так і під час самої процедури з акредитації (порушенням ЗУ 2415, зневага принципу репрезентативності). Усе це в подальшому призвело до відсутності діалогу ОКУ з користувачами, неможливості затвердити тарифи, гальмування процесу збору та розподілу роялті між авторами. Недосконалість правової бази, обліку та розподілу коштів, все більше і більше давало приводів для маніпуляцій та системного розкрадання «акредитованими» ОКУ коштів користувачів. Наприклад, директор ГО ОКУАСП  Олександр Нікін укладав із користувачами чотиристоронні договори, за якими роялті надходили до ОКУ через фірми-прокладки (ПО).

Наразі у судах розпочався розгляд позовів щодо акредитаційного Наказу Мінекономіки у сферах публічного виконання та публічного сповіщення музичних недраматичних творів ОКУ ГС «АіВ» (провадження 640/29377/21) та ГС «ОКУАСП» (провадження 640/29371/21). Проти несправедливих, сумнівних Наказів міністерства щодо акредитації ОКУ збурилися юристи ОКУ «Українська агенція з авторських та суміжних прав» (УААСП). Адже через існуючі корупційні схеми, ОКУ «УААСП», як єдиний в Україні дійсний член Міжнародної конфедерації товариств авторів та композиторів (CISAC) у сфері музики (об’єднує 232 авторсько-правових товариства з 121 країни світу, єдина має доступ до міжнародної бази музичних творів) – не акредитували. Публічно засудили незаконні акредитації ОКУ ГС «АіВ» та ГС «ОКУАСП» також світові авторські спільноти  - CISAM, CIAM, ECSA, медіахолдинги, українські музиканти: Катя Павленко «GO-A», Тарас Тополя «Антитіла», Потап, гурт «KAZKA», Олег Михайлюта «ТНМК», Валерій Харчишин «Друга Ріка», поет Юрій Рибчинський. Проти також виступили асоціація користувачів HORECA, найбільші фестивалі країни – Atlas Weekend, Файне місто, Бандерштадт, тощо.

На щастя, проблема набула широкого розголосу…навіть до Офісу Президента. Мої колеги-депутати - Микита Потураєв та Олександр Санченко зареєстрували у Раді законопроєкт №5572 («Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» щодо забезпечення збору доходу від прав організаціями колективного управління). Закон має перезавантажити авторську сферу колективного управління та створити справедливі, конкурентні умови для проведення нових конкурсів для ОКУ, зокрема затвердити новий склад членів Комісії, що не мають конфлікту інтересів.  Документ вже пройшов перше читання та заручився підтримкою профільного економічного Комітету (в тому числі МЕРТу і Мінкульту). 

Старт нищення корупційної монополії… 

Попри те, що нового Закону ще немає, процес «викриття» незаконно діючих ОКУ розпочався. Так, уже вступили в дію рішення апеляційних судів, яким скасовано акредитації ОКУ у сферах репрографічного відтворення творів та їх частин (ВГО «ВААП») та у сфері приватного копіювання (ГУ «УМА»). Триває судовий процес і щодо правомірності акредитації у сфері кабельної ретрансляції (ГС «КАМП»). Сподіваюся, що рішення суду також буде не на користь Міністерства й акредитацію скасують. 

На жаль, криза у сфері колективного управління майновими правами не нова. Упродовж трьох років Мінекономіки відверто ігнорує реформу Національного органу інтелектуальної власності (НОІВ), і все, що наразі відбувається - ланцюжкова реакція на безгосподарність та беззаконня. Мінекономіки не виконує повноцінно функцій нагляду та контролю за діяльністю ОКУ. Тому потрібні швидкі, кардинальні зміни у вигляді нового Закону, реорганізації Департаменту інтелектуальної власності, оновлення його кадровий складу, знищення старих «схем» ОКУ. Українські автори не мають страждати від недолугої та непрозорої системи збору авторських роялті.