Вибір, що творить майбутнє: уроки двох Корей
Україна має величезний потенціал. Вибір, що стоїть перед державою зараз, під час війни, має визначальне значення для майбутнього.
Нещодавно я була в Південній Кореї і мала нагоду дізнатися багато цікавих фактів про її історію, спільну, аж до поділу на Північну і Південну Корею, та сучасну. А це, в свою чергу, змусило мене поміркувати над тим, наскільки важливими є рішення, які ми ухвалюємо або ухвалюють за нас.
Рішення, які змінюють долю націй, а також ті маленькі вчинки, до яких вдаємося ми щодня і які формують наше життя. Ці роздуми стосуються і того, в якій ситуації сьогодні перебуває Україна і чому.
Повертаючись до Корейського півострова. Хоча загальновідомо, що Південна Корея є більш розвиненою країною і прикладом економічного дива, прірва, яка утворилася за останні кілька десятиліть між частинами однієї і тієї ж колишньої країни, змушує замислитися. Адже жителі обох Корей походять з однієї етнокультурної групи, століттями мають спільну історію, розмовляють однією мовою, у багатьох сім'ї розкидані по всій країні, а виявляється, що одне політичне рішення про поділ території кардинально змінило долі мільйонів людей і їхні життєві перспективи.
Цікаво, що Північна Корея має навіть на третину більшу територію, ніж Південна, і, безумовно, більше природних ресурсів, особливо корисних копалин, тобто теоретично має всі складові для успішного розвитку, але цього не сталося, і вона десятиліттями залишалася закритою, економічно відсталою і бідною країною. І на це вплинули саме ті політичні рішення, які були ухвалені в 1945 році, після закінчення Другої світової війни і поділу Кореї на дві окремі держави. На півночі до влади прийшли комуністи на чолі з Кім Ір Сеном за підтримки Радянського Союзу, а на півдні прозахідний уряд за підтримки США створив Республіку Корея. Цей політичний поділ згодом переріс у глибокий економічний розкол.
Північна Корея прийняла централізовану планову економічну модель, змодельовану за зразком радянської комуністичної системи. Основні риси цієї моделі добре відомі і в Південно-Східній Європі: йдеться про колективізацію сільського господарства та націоналізацію підприємств, впровадження ідеї економічної самодостатності та мінімізацію залежності від міжнародної торгівлі, а також мілітаризацію економіки, що зазвичай призводить до хронічного дефіциту споживчих товарів та низької якості життя громадян.
В результаті цих дій північнокорейська економіка сьогодні є однією з найменш розвинених у світі. Високі витрати на утримання армії, міжнародна ізоляція та відсутність іноземних інвестицій призвели до стагнації та перманентної економічної кризи.
На противагу цьому, південна частина півострова пішла зовсім іншим шляхом, прийнявши модель ринкової економіки та запровадивши численні реформи, спрямовані на індустріалізацію та модернізацію економіки, вона зробила сильний акцент на експорт, що сприяло динамічному розвитку таких промислових секторів, як електроніка, автомобілебудування та суднобудування, а значні інвестиції в освіту та науково-дослідні роботи стали основою для створення висококваліфікованої робочої сили, що стало ключем до економічного успіху країни. Сьогодні відносно невелика територіально Південна Корея є однією з найбільших економік світу, лідером у сфері технологій та інновацій, з високим рівнем життя своїх громадян.
Ми знову повертаємося до питання про надзвичайну важливість прийнятих рішень, адже економічні відмінності між Північною та Південною Кореєю є результатом діаметрально протилежного політичного та економічного вибору, зробленого в середині 20-го століття. Менш ніж за 80 років країна з багатовіковою спільною історією та традиціями була перетворена політичним поділом на один з найяскравіших прикладів економічної нерівності в сучасному світі.
Щоб зрозуміти масштаб розбіжностей, я наведу деякі ключові економічні та соціальні показники. Населення: Північна Корея - близько 26 мільйонів, Південна Корея - близько 51 мільйона, і цей паритет залишається досить стабільним, оскільки на момент розколу Південна Корея також мала приблизно вдвічі більше населення, ніж Північна, через більшу концентрацію міст і сільськогосподарських районів, тоді як на Півночі домінувала важка промисловість.
З іншого боку, економічні показники є нищівними: Валовий внутрішній продукт (ВВП) - Північна Корея - бл. 29-32 млрд. доларів США, Південна Корея - бл. 1,7-1,8 трлн. доларів США (оцінка на 2023 рік), далі ВВП на душу населення: Північна Корея - бл. 1200-1500 доларів США на людину, Південна Корея - бл. 33 000-34 000 доларів США на особу, експорт: Північна Корея - близько 200-300 млн доларів США на рік, переважно природні ресурси (вугілля, металеві руди), текстильна продукція, Південна Корея - понад 600 млрд доларів США на рік, переважно електроніка, автомобілі, кораблі, нафтохімічна продукція.
Ці цифри показують, наскільки драматичними є відмінності між Північною і Південною Кореєю, що відображають різні політичні та економічні системи і рівні розвитку.
Насамкінець, я хотіла б повернутися до України. Розпад Радянського Союзу відбувся у 1991 році, 33 роки тому. Чи добре Україна використала цей час? Чи були ухвалені правильні політичні рішення? Як Україна порівнюється з іншими країнами колишнього СРСР та тими, що входили до комуністичного блоку? Чи могла б Україна піти шляхом Південної Кореї після розпаду СРСР?
Для мене Україна все ще залишається країною з величезним невикористаним потенціалом. Не тільки з точки зору природних, але й з точки зору людських ресурсів. І я хочу вірити, що українці використають нинішній важкий час війни, щоб все ж таки змінити своє національне мислення і почати ухвалювати політичні рішення, які створять краще майбутнє.
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін вчора о 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов вчора о 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда вчора о 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак вчора о 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова вчора о 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак вчора о 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов вчора о 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін вчора о 00:50
- Що робити під час обшуку? Сергій Моргун 19.11.2024 19:14
- Як реагувати на вимоги поліції та ТЦК: поради адвоката Павло Васильєв 19.11.2024 17:55
- Як зниження міжнародної підтримки впливає на гуманітарне розмінування в Україні Дмитро Салімонов 19.11.2024 14:12
- Українські діти війни: більше 10 років російської агресії, 1000 днів незламності Юрій Гусєв 19.11.2024 12:16
-
Головний прапор країни приспустили: яка причина
Життя 67469
-
Віктор Ющенко та партнери відчужили право на видобуток газу на Полтавщині
Бізнес 61033
-
Ми втрачаємо покоління інженерів і програмістів. Як математика впливає на майбутнє України
11096
-
Британія утилізує п'ять військових кораблів, десятки гелікоптерів і дронів задля економії
Бізнес 9002
-
За вітраж Тіффані троє учасників торгів змагалися 6 хвилин – його продали за $12,48 млн: фото
Життя 8659