Моніторинг фінансового законодавства (19-25 червня)
До вашої уваги пропонується щотижневий моніторинг важливих новацій законодавства у сфері фінансів та фінансового права. Не пропустіть нагоду бути у курсі останніх змін!
Законопроект щодо запровадження електронної форми виконавчого документа
На розгляд Верховної Ради України 19 червня 2020 року внесено проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» щодо запровадження електронної форми виконавчого документу» (№ 3707).
Мета: надання можливості пред’явлення до примусового виконання виконавчих документів виданих в електронній формі, що дозволить скоротити строки для направлення їх на примусове виконання.
Законопроектом № 3707 вносяться зміни до статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», пункт 3 якої доповнюється другим абзацом, а саме: «Виконавчий документ може бути видано у формі електронного документа відповідно до законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги». Порядок пред’явлення до виконання виконавчих документів виданих у формі електронного документа визначається Міністерством юстиції України».
Законопроект щодо діяльності Верховного Суду та органів суддівського врядування
На розгляд Верховної Ради України 22 червня 2020 року внесено проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності Верховного Суду та органів суддівського врядування» (№ 3711).
Мета: приведення положень законодавства України у відповідність із рішеннями Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 та від 11 березня 2020 року № 4-р/2020, а також удосконалення процедури формування та діяльності органів суддівського врядування.
Законопроектом № 3711 пропонується наступне:
- визначити порядок формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Так, новий склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (16 членів) буде призначено Вищою радою правосуддя за результатами відкритого конкурсу, в якому зможуть взяти участь правники, які мають відповідний стаж професійної діяльності. Добір здійснюватиметься конкурсною комісією у складі представників суддівського корпусу та міжнародних експертів. Зокрема, пропонується, щоб до складу комісії входили три особи з числа суддів або суддів у відставці, запропоновані Радою суддів України, та три особи з числа міжнародних експертів, визначені Вищою радою правосуддя на підставі пропозицій міжнародних та іноземних організацій, які надають Україні міжнародну технічну допомогу чи провадять свою діяльність у сфері юстиції та/або у сфері судової влади, та/або у сфері запобігання і протидії корупції. Проектом передбачається, що у випадку, якщо суб'єкти формування конкурсної комісії у визначений законом строк не запропонують кандидатури до складу цієї комісії, то такі кандидатури запропонує Уповноважений Верховної Ради України з прав людини. Також встановлюються чіткі строки внесення пропозицій щодо кандидатур до складу конкурсної комісії, її формування, визначаються вимоги до кандидатів до складу цієї комісії, права та обов'язки її членів;
- виключити статтю 28-1 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» щодо створення та діяльності Комісії з питань доброчесності та етики. Ця пропозиція враховує правову позицію Конституційного Суду України, відповідно до якої «орган, установу, утворені при конституційному органі, закон не може наділяти контрольною функцією щодо цього конституційного органу» (Рішення від 11 березня 2020 року № 4-р/2020);
- виключити із Закону України «Про судоустрій і статус суддів» положення щодо встановлення максимальної кількості суддів Верховного Суду. Натомість пропонується встановити загальне правило для визначення кількості суддів у суді, за яким ця функція покладається на Вищу раду правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України. Проектом вилучаються з Закону № 193–ІХ відповідні положення щодо порядку проведення відбору суддів до касаційних судів у складі Верховного Суду, пов'язаного зі скороченням кількості суддів Верховного Суду;
- змінити процедури здійснення дисциплінарного провадження щодо судді;
- внести відповідні зміни, пов'язані зі зміною назв регіональних прокуратур на обласні прокуратури.
Законопроект щодо фінансового забезпечення розвитку туризму
На розгляд Верховної Ради України 19 червня 2020 року внесено проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України та інших законодавчих актів України щодо фінансового забезпечення розвитку туризму» (№ 3696).
Мета: створення дієвого механізму держаного стратегічного планування у сфері туризму, створення додаткового механізму фінансування відповідних програм та заходів на місцевому рівні.
Законопроектом № 3696 пропонується внести зміни до Закону України «Про туризм» доповнивши його Розділом ІІ «Розвиток туризму» який передбачає порядок розроблення єдиного стратегічного документа держави у сфері туризму, що передбачав би стратегічні цілі за результатами аналізу проблем, варіанти їх вирішення та конкретні заходи, строки виконання, джерела фінансування, відповідальних виконавців та показники виконання. Стратегія буде основним програмним документом країни у галузі туризму на підставі якого пропонується розроблення відповідних регіональних та місцевих програм розвитку туризму.
Також на місцевому рівні законопроект № 3696 передбачає утворення у складі місцевих бюджетів місцевих фондів розвитку туризму наповнення яких передбачається здійснювати за рахунок:
- туристичного збору, який є місцевим збором, та кошти від якого станом на сьогодні надходять до загального фонду місцевих бюджетів та розподіляються на потреби територіальної громади;
- цільових та інших добровільних внесків підприємств, установ, організацій та громадян.
Кошти місцевих фондів розвитку туризму можуть використовуватися виключно для реалізації пріоритетів країни в галузі туризму відповідно до затверджених в установленому порядку місцевих програм розвитку туризму.
Законопроект щодо оподаткування доходів від діяльності з організації та проведення азартних ігор та лотерей
На розгляд Верховної Ради України 19 червня 2020 року внесено проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів від діяльності з організації та проведення азартних ігор та лотерей» (№ 2713-д).
Мета: утворення сприятливих умов для виведення з тіні та легальної роботи сфери азартних ігор в Україні шляхом використання стимулюючої ролі податків.
Законопроектом № 2713-д встановлюється порядок та ставки оподаткування діяльності з організації та проведення азартних ігор та лотерей.
Пропонується встановити ставку податку на дохід (валовий ігровий дохід), отриманий від:
- організації та проведення азартних ігор казино в мережі Інтернет та ігор в покер в мережі Інтернет в розмірі 10%;
- для діяльності з організації та проведення азартних ігор у казино та залах гральних автоматів – 12,5%;
- для букмекерської діяльності – 5%;
- випуску та проведення лотерей – 10%.
Крім податку на дохід, законопроектом передбачається, що суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність з організації та проведення азартних ігор, сплачуватимусь також податок на прибуток за загальною ставкою 18%. При цьому нарахований суб’єктом податок на дохід від такої діяльності є різницею та зменшує фінансовий результат до оподаткування такого суб’єкта.
При здійсненні організаторами азартних ігор іншої діяльності передбачається нарахування та сплата ними податку на прибуток за базовою (основною) ставкою податку.
Поряд з цим, проектом передбачається, що виграші в азартні ігри звільняються від оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором, що стане стимулом для інвесторів.
Законопроект щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька на догляд за дитиною
На розгляд Верховної Ради України 19 червня 2020 року внесено проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька на догляд за дитиною» (№ 3695).
Мета: забезпечити рівні можливості матері та батька на догляд за дитиною та поєднання трудової діяльності із сімейними обов'язками; усунути законодавчі прогалини, які обмежують права чоловіка на відпустку для догляду за дитиною; створити передумови для посилення ролі батька у процесі вихованні дітей та розвитку відповідального батьківства в Україні.
Законопроектом № 3695 пропонується:
1) доповнити Кодекс законів про працю та Закон України «Про відпустки» новим видом відпустки — відпусткою при народженні дитини тривалістю до 14 календарних днів, що оплачується за рахунок роботодавця. Така відпустка надається одній із перелічених осіб: чоловіку, дружина якого народила дитину; батьку дитини у разі, якщо він не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, але які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки; бабі або діду, або іншому повнолітньому родичеві дитини, який фактично доглядає за дитиною, якщо мати (батько) дитини є одинокою матір’ю (батьком);
2) визначити відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку як рівне право кожного з батьків дитини (матері та батька) та внести відповідні зміни в статті 179, 181 Кодекс законів про працю України та статті 18, 20 Закону України «Про відпустки»;
3) доповнити положення статті 182-1 Кодексу законів про працю України та статті 19 Закону України «Про відпустки» щодо права працівників обох статей, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, на додаткову відпустку;
4) доповнити положення статті 51 Кодексу законів про працю України щодо можливості встановлення скороченої тривалості робочого часу для чоловіків, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, та батьків, що виховують дітей без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі).
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко вчора о 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський вчора о 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков вчора о 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв вчора о 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко вчора о 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 724
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 639
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 288
- Реформа "турботи" 236
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 117
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11611
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 6679
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 4606
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 3968
-
Втратив бізнес в окупації та пережив два інсульти. Як ветеран відкрив поліграфічну фірму в Одесі
Бізнес 2697