Чому треба вимагати скасування деяких норм Виборчого Кодексу?
Деякі норми фактично унеможливлюють вихід на політичну арену нових політичних партій, знижують політичну конкуренцію, якісну зміну політичних еліт, інтерес громадян до політичного життя в країні.
19 грудня 2019 року "під ялинку" Україна отримала Виборчий кодекс. Битва за кодекс відбувалась усю каденцію Порошенка: суспільство вимагало кардинальної виборчої реформи, а от ті, хто були при владі, навпаки.
Україна має тепер Виборчий Кодекс, який увібрав положення основних законів, які регулювали виборчий процес: «Про вибори Президента України», «Про вибори народних депутатів України», «Про місцеві вибори». Чинними залишились закони про «Центральну виборчу комісію» та «Про Державний реєстр виборців».
Восени за новим законодавством в Україні відбудуться місцеві вибори. І новий Виборчий Кодекс мав би вже усіх задовольнити і дати повноцінне право кожному громадянину реалізувати своє виборче право.
Але більш прискіпливий аналіз норм Виборчого Кодексу дозволяє ставити питання про наявність нормативних перешкод у здійсненні виборчого права громадянами нашої держави.
Однією із неприйнятних, на мою думку, перешкод, є непропорційне збільшення грошової застави для кандидатів у міські голови у містах з кількістю виборців понад 90 тисяч та виборчих списків партій до місцевих рад (обласних та міських з кількістю виборців більше 90 тисяч) майже у 40 разів порівняно з місцевими виборами 2015 року.
Найбільше заплатять кандидати на пост мера Києва - 4 005 807 грн, що перевищує навіть розмір грошової застави для кандидатів у Президенти України (3 069 950 грн). А за реєстрацію виборчого списку політичної партії в Києві треба буде викласти 4 723 000 грн.
Ці пропозиції щодо грошової застави є необґрунтованими. Вони не підтверджені результатами будь-якого аналізу чи дослідження. До того ж, варто зазначити, що серйозних змін у розмірах грошових застав для кандидатів у Президенти України та виборчих списків партій до Верховної Ради України порівняно з попередніми розмірами не відбулося.
Чому треба вимагати скасування такої норми? Тому що ці норми фактично унеможливлюють вихід на політичну арену нових політичних партій, знижують політичну конкуренцію, швидку та якісну зміну політичних еліт, інтерес громадян до політичного життя в країні. За таких умов політика стане опцією обраних, товстих гаманців.
Більше того, збереження зазначених норм, безумовно, призведе до оскарження результатів виборів, в т.ч. в Європейському суді з прав людини, ОСКІЛЬКИ застави такого розміру порушують положення статті 3 Протоколу № 1 Європейської конвенції з прав людини. При тому, що ПОЗИЦІЯ ЄС з цього питання вже сформована. Європейський суд з прав людини у справі “Суховецький проти України” відзначив необхідність дотримання принципу пропорційності: «застава не повинна бути непомірною або такою, що становить непомірний адміністративний або фінансовий бар’єр для рішучого кандидата, який бажає приєднатися до виборчих перегонів, і тим більше бар’єр для появи достатньо представлених політичних течій або втручання у принцип плюралізму».
Тому маємо вимагати усі разом від народних обранців внести зміни до абзацу першого частини другої статті 225 Виборчого кодексу України, якими, по-перше, зменшать до розумних обґрунтованих розмірів грошову заставу; по-друге, уніфікують підходи до розміру грошової застави для всіх учасників виборчого процесу.
- «Трампівські угоди» в дії? Роман Бєлік 19:18
- Чи потрібно з'являтися до суду для розгляду справи проти ТЦК Павло Васильєв 18:03
- Як зробити бізнес бездоганно продуктивним, а співробітників – супергероями Юрій Щуклін 11:53
- Як українським трейдерам долучитися до енергетичних бірж ЄС? Ростислав Никітенко 11:18
- Тести заходів контролю: коли і як виконувати Ольга Рубитель вчора о 21:16
- Застосування принципу "jura novit curia" ("суд знає закон") Євген Морозов вчора о 20:46
- Нобелівська премія як орієнтир для розв’язання проблем держави та галузі Ксенія Оринчак вчора о 16:55
- Втрачені мільйони: як місцеві бюджети недоотримують через неефективне використання земель Денис Башлик вчора о 15:57
- CGI-2024: чи Україна досі на порядку денному? Ніна Левчук вчора о 14:42
- Про mindset успішного сьогодні HR. З незвичного ракурсу Катерина Кошкіна вчора о 11:43
- Вплив регуляторних змін в ЄС на українських енергетичних трейдерів Ростислав Никітенко вчора о 11:33
- Автоматическая отсрочка: нужно ли идти в ТЦК Віра Тарасенко 06.11.2024 21:55
- Примусове знесення нежитлових приміщень: коли відповідальність наздоганяє власника Дмитро Зенкін 06.11.2024 20:59
- Реєстрація вхідної кореспонденції від суду в якості доказу її отримання у певну дату Євген Морозов 06.11.2024 20:37
- Пояснення судового рішення: чому ТЦК не вдалося відстояти штраф Павло Васильєв 06.11.2024 18:01
-
Стратегічне вугілля Покровська. Чим втрата міста загрожує українській металургії
Бізнес 18092
-
Французька компанія побудувала завод в Івано-Франківській області
Бізнес 12336
-
В Україні випускатимуть новітню протишахедну ракету: ефективніша, ніж кулемет
Бізнес 11537
-
Імпорт з України врятував Польщу від відключень електроенергії
Бізнес 10181
-
Дефіцит кадрів – у всіх галузях, а 8 млн населення економічно неактивне – Мінекономіки
Фінанси 9141