Чому треба вимагати скасування деяких норм Виборчого Кодексу?
Деякі норми фактично унеможливлюють вихід на політичну арену нових політичних партій, знижують політичну конкуренцію, якісну зміну політичних еліт, інтерес громадян до політичного життя в країні.
19 грудня 2019 року "під ялинку" Україна отримала Виборчий кодекс. Битва за кодекс відбувалась усю каденцію Порошенка: суспільство вимагало кардинальної виборчої реформи, а от ті, хто були при владі, навпаки.
Україна має тепер Виборчий Кодекс, який увібрав положення основних законів, які регулювали виборчий процес: «Про вибори Президента України», «Про вибори народних депутатів України», «Про місцеві вибори». Чинними залишились закони про «Центральну виборчу комісію» та «Про Державний реєстр виборців».
Восени за новим законодавством в Україні відбудуться місцеві вибори. І новий Виборчий Кодекс мав би вже усіх задовольнити і дати повноцінне право кожному громадянину реалізувати своє виборче право.
Але більш прискіпливий аналіз норм Виборчого Кодексу дозволяє ставити питання про наявність нормативних перешкод у здійсненні виборчого права громадянами нашої держави.
Однією із неприйнятних, на мою думку, перешкод, є непропорційне збільшення грошової застави для кандидатів у міські голови у містах з кількістю виборців понад 90 тисяч та виборчих списків партій до місцевих рад (обласних та міських з кількістю виборців більше 90 тисяч) майже у 40 разів порівняно з місцевими виборами 2015 року.
Найбільше заплатять кандидати на пост мера Києва - 4 005 807 грн, що перевищує навіть розмір грошової застави для кандидатів у Президенти України (3 069 950 грн). А за реєстрацію виборчого списку політичної партії в Києві треба буде викласти 4 723 000 грн.
Ці пропозиції щодо грошової застави є необґрунтованими. Вони не підтверджені результатами будь-якого аналізу чи дослідження. До того ж, варто зазначити, що серйозних змін у розмірах грошових застав для кандидатів у Президенти України та виборчих списків партій до Верховної Ради України порівняно з попередніми розмірами не відбулося.
Чому треба вимагати скасування такої норми? Тому що ці норми фактично унеможливлюють вихід на політичну арену нових політичних партій, знижують політичну конкуренцію, швидку та якісну зміну політичних еліт, інтерес громадян до політичного життя в країні. За таких умов політика стане опцією обраних, товстих гаманців.
Більше того, збереження зазначених норм, безумовно, призведе до оскарження результатів виборів, в т.ч. в Європейському суді з прав людини, ОСКІЛЬКИ застави такого розміру порушують положення статті 3 Протоколу № 1 Європейської конвенції з прав людини. При тому, що ПОЗИЦІЯ ЄС з цього питання вже сформована. Європейський суд з прав людини у справі “Суховецький проти України” відзначив необхідність дотримання принципу пропорційності: «застава не повинна бути непомірною або такою, що становить непомірний адміністративний або фінансовий бар’єр для рішучого кандидата, який бажає приєднатися до виборчих перегонів, і тим більше бар’єр для появи достатньо представлених політичних течій або втручання у принцип плюралізму».
Тому маємо вимагати усі разом від народних обранців внести зміни до абзацу першого частини другої статті 225 Виборчого кодексу України, якими, по-перше, зменшать до розумних обґрунтованих розмірів грошову заставу; по-друге, уніфікують підходи до розміру грошової застави для всіх учасників виборчого процесу.
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду Костянтин Рибачковський вчора о 23:43
- Вновь о Гегелевской диалектике и искусственном интеллекте Вільям Задорський вчора о 19:21
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік Анжела Василевська вчора о 19:07
- НеБезМежне право Сергій Чаплян 01.07.2025 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне – правильно назвати схему Дана Ярова 01.07.2025 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 01.07.2025 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 01.07.2025 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 01.07.2025 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01.07.2025 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 30.06.2025 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 30.06.2025 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 30.06.2025 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 30.06.2025 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 30.06.2025 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 751
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 539
- Реформа "турботи" 254
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини 184
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 125
-
Найдорожчі весілля в історії: 5500 дронів, верблюди й нескінченна розкіш Безоса, Амбані та Чарльза
Життя 58608
-
"Кремль втрачає контроль". Що означає конфлікт Росії з Азербайджаном
29836
-
"Гарантії безпеки" Кадирової представлять Україну на 61-й Венеційській бієнале: деталі
Життя 12881
-
Фрукти та овочі покращують якість сну на 16%, кажуть науковці: деталі
Життя 12040
-
Гладка шкіра без зморщок: дев’ять продуктів, які містять велику кількість колагену
Життя 9899