In Justice we trust?
Рівень недовіри громадян до судової системи у 2019 році, як показують соціологічні дослідження, залишаєтьс вкрай низьким. Хто у цьому винен і що з цим робити далі?
У листопаді 2019 року Центр Разумкова представив нове соціологічне дослідження присвячене дослідженню довіри до соціальних інститутів, зокрема суду. Судовій системі, згідно дослідження, не довіряють 73% респондентів (гірше з довірою в Україні лише у росзмі).
А в січні вже 2020 видання Ракурс присвятило цій проблемі навіть окремий матеріал. Як зазначають автори, інформацію про суд отримують громадяни більшою мірою з ЗМІ і саме останні значною мірою впливають на формування рівня довіри громадян до судової системи. Тому і було прийнято рішення “обмінятись судам і ЗМІ спільними претензіями та побажаннями”. До речі, примітно, що зі “сторони” судів висловились лише судді Верховного Суду. Згідно того ж дослідження Центру Разумкова, ВС не довіряють 61% респондентів, а цей показник кращий ніж у судової системи загалом.
Звернення до суду - ситуація стресова. Не часто (читай майже ніколи) до суду не звертаються з радісних приводів. Якщо ми говоримо про ті справи, які активно висвітлюють громадські активісти та журналісти - це зазвичай справи вкрай болючі для спільноти, резонансні. Проте, не завжди громадяни зустрічаються з представником судової системи (будь це суддя чи представник апарату суду. В очах громадянина - тут і зараз вони представляють суд) , котрий володіє достатніми комунікативними навичками, або ж знає як ними послуговуватись.
В протилежному випадку я б не згадувала зараз, наприклад, Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя Бойка Олександра, котрий як видно з відеозапису, опублікованого на веб-порталі “Youtube.com”, під час розгляду справи, допускав неетичні вислови щодо учасників процесу та інших присутніх слухачів засідання, а також застосував до одного з учасників процесу фізичну силу.
Інший приклад - суддя Шевченківського районного суду міста Львова Галину Білінську, котра згідно із висновком Громадської ради доброчесності допускала неетичну поведінку під час спілкування з журналістами. На думку членів Громадської ради доброчесності, суддя не продемонструвала належного рівня відкритості, який можна було б обгрунтовано очікувати від особи, що знаходиться на публічній службі, фактично відмовившись від інтерв'ю у грубій формі.
Ці випадки непоодинокі і трапляються не у Верховному суді, і навіть не у місцевих столичних судах.
Звертаючись до суддів найвищої судової інстанції за коментарем, ми забуваємо, що не лише вони формують враження про судову систему. Зрештою, Верховний Суд останні хто з’являється у житті сторони у справі, що пройшла суд першої та апеляційної інстанції. І від моменту першого звернення до суду до моменту, коли справа дістанеться до касації, можуть пройти, без перебільшення, роки. А з чим особа може зіштовхнутись у суді першої інстанції, що сформує її переконання? Вище два, але не єдині, ймовірні приклади.
Саме тому надзвичайно важливо не лише сформувати правила спілкування судів і ЗМІ, але і доносити їх зміст до всіх суддів. Проблема не у відсутності регулювання питання взаємодії судів і ЗМІ та представників громадськості. Проблема у тому, що не всі представники судів або ж поінформовані про їх наявність, або ж застосовують їх на практиці.
На мою думку, проблема набагато глибша ніж (цитуючи матеріал, що спонукав до написання цього блогу) журналісти, котрі не володіють спеціальними юридичними знаннями, та “судді-”рішали”. Питання у укорінених у свідомості переконаннях обидвох груп - як суддівської спільноти, так і громадянського суспільства. Але це можна і треба трансформувати. Важко, довго, та можливо. Головне - почути одне одного, якщо ми дійсно працюємо на один спільний результат.
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1883
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87047
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11243
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9246
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5712
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5411