Не голка в сіні - чому слід повідомляти фіскалів про своє майно

Нині обраховувати та сплачувати податки в Україні в більшості випадків максимально зручно й просто – як то кажуть, не встаючи з дивану,-- податкове законодавство передбачило чіткий порядок та механізми для цього. Обрахунки автоматизуються, заповнення декларацій – також. Бери й користуйся!

Зі свого боку, держава передбачила у законодавстві й контроль за повнотою та своєчасністю виконання платниками їх податкових обов’язків – контролюючі органи мають відповідні функції.

Один із видів такого контролю – облік платників податків.  Законодавством визначено, що  взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі без винятку платники – процедура може відбуватися як за основним місцем обліку, так і за місцем розташування підрозділів підприємства-платника, його рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.

Тут варто нагадати, що законодавство зобов’язує платників податків повідомляти контролюючі органи за основним місцем обліку (згідно з порядком обліку платників податків) про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням. А саме - про майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів.

На практиці це означає, що спектр об'єктів оподаткування та тих, що пов'язані з оподаткуванням, є досить різноманітним – починаючи від автомобілів, що їх придбають платники податків для використання у своїй діяльності (як приклад - віддають в лізинг лізингові компанії) і закінчуючи земельними ділянками та будівлями. З більш детальним та конкретним переліком об'єктів можна ознайомитись у рекомендованому довіднику – він оприлюднений на офіційному сайті ДФС http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/127294.html

Здавалося б, все просто: маєш  об’єкти, що пов’язані з оподаткуванням, -- маєш відповідні зобов’язання щодо них. Проте, мушу констатувати: платники досить часто (свідомо, або ні) «забувають» при них.

Далі йдуть: штрафи, пені, суди. Які, до речі, приймають сторону закону (що природньо), а отже – підтримують позицію контролюючого органу, котрий діє в інтересах того ж таки закону. Отже, в результаті фіскальні органи направляють платникові відповідні повідомлення  -- й тому все одно доводиться виконувати свої прямі обов’язки й сплачувати борги, що накопичились.

 Резюмувати хотіла б такою думкою: нині бути чесним з державою не лише зручно, а й престижно. Бо хто ж завтра захоче мати справу з «забудькуватим» партнером, який чомусь не здатен порахувати навіть власне майно? І який з нього компаньйон після цього?