Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
23.08.2018 13:23

Антирейдерська комісія vs суд: куди звертатися за захистом?

Юрист Адвокатського бюро "Паляничко та партнери"

Що робити, якщо Ви дізналися про зміну власника Вашого майна? Куди звертатися за захистом? Як повернути все на свої місця? Відповіді на вищезазначені питання розглянемо в даній статті.

В Україні ситуації з незаконною реєстрацією майна зустрічаються доволі часто. Проте, вірний вибір способу захисту, швидкість реагування, оперативність та правильне обґрунтування вимог, дозволить швидко та «безболісно» повернути все на свої місця.

Що робити, якщо Ви дізналися про зміну власника Вашого майна? Куди звертатися за захистом? Як повернути все на свої місця? Відповіді на вищезазначені питання розглянемо в даній статті.

При здійсненні незаконної реєстрації права власності державними реєстраторами, оскаржити дані рішення можна звертаючись до Антирейдерської комісії (Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України (далі - Комісія) та до суду.

1. Антирейдерська комісія.

Постраждала сторона може звернутися до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, повноваження якої визначаються Законами України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», Наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2016 № 37/5 «Про діяльність Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації та Комісії з питань акредитації суб’єктів державної реєстрації та моніторингу відповідності таких суб’єктів вимогам акредитації», а також Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 р. №1128 (далі – Порядок).

Так, Комісія наділена досить широкими повноваженнями, а саме: скасування реєстраційних дій та блокування доступу до державного реєстру для відповідного суб’єкта реєстрації, скасування акредитації суб’єкта реєстрації, притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Мін’юсту, направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Мін’юсті подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Що потрібно знати при зверненні в Комісію?

1. Строк на оскарження реєстраційних дій становить 60 днів з дати прийняття оскаржуваного рішення або з моменту, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення її права.

2. Комісія не вирішує спір про право, а оскарженню підлягають лише ті реєстраційні дії, які вчинені з формальним порушенням закону (порушення вимог Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень»).

3. Комісія з’ясовує чи дотримано вимоги законодавства щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги. Так, скарга обов’язково повинна містити:

- повне найменування (ім'я), місце проживання (місцезнаходження) скаржника, а також найменування (ім'я) представника скаржника, якщо скарга подається ним;

- реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується. До таких реквізитів належить його номер, дата та суб’єкт внесення

- зміст оскаржуваного рішення,

- обставини, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

- відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання;

- підтвердження прав скаржника на майнове право (наприклад, витяг із державного земельного кадастру, що підтверджує право, і той факт, що ця людина була і є орендарем певної земельної ділянки);

- належно засвідчені документальні докази порушення прав скаржника державним реєстратором (для юридичних осіб - засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії. Для фізичних осіб - повинні бути засвідчені підписом).

1. Комісія вивчає скаргу чи віднесено розгляд скарги відповідно до законодавства до повноважень Комісії.

2. Наявність судового спору виключає можливість задоволення скарги.

3. Рішення Комісії може бути оскаржене в судовому порядку.

Вирішуючи питання по суті, Комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об’єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб’єкта оскарження. При цьому, слід розуміти, що виходячи з можливостей та повноважень Комісії не завжди можна оскаржити незаконну реєстрацію на підставі підроблених документів, адже державний реєстратор не перевіряє легітимність тих чи інших документів. Інша ж справа, якщо така реєстрація відбулася через некомплектність документів або форма таких документів (на момент реєстрації) не відповідала вимогам чинного законодавства.

Щодо переваг звернення в Комісію, то безсумнівними плюсами є швидкість розгляду скарги, відсутність обов’язку бути особисто присутнім на засіданні Комісії, відсутність «збору» за звернення в Комісію, а дані у разі позитивного розгляду скарги до реєстру вносяться відразу. Та все ж є і недоліки. Так, рішення Комісії може бути оскаржене у суді,  обмежені строки звернення в Комісію (якщо порушені вимоги щодо терміну подання скарги до Міністерства юстиції України (це 60 днів після вчинення незаконної реєстраційної дії, або ж 60 днів з того моменту, як особа дізналася про цей факт), а також перелік підстав для звернення (якщо є рішення цього органу з того самого питання.)

Підсумовуючи, варто зазначити, що діяльність Комісії є робочим і актуальним інструментом захисту прав та інтересів фізичних і юридичних осіб, що не погоджуються з прийнятими державними реєстраторами рішеннями. Зазначена процедура дозволяє ефективно і оперативно вирішувати проблемні питання без залучення суду, поза судовим процесом, не чекаючи набрання рішенням суду законної сили, на що витрачається чимало часу.

2. Суд.

Також постраждала сторона завжди може звернутись до суду за захистом своїх прав з вимогою скасувати рішення про державну реєстрацію прав та обмежень прийняте державним реєстратором. При цьому, звертатися варто в таких випадках: а) наявне рішення Комісії – з метою його оскарження; б) Ви не плануєте звертатися в Комісію, і використовуватимете лише судовий порядок; в) Ви отримали рішення Комісії, але не погоджуєтеся з ним.

Однак звернення в суд має свої недоліки. Так, тривалий час розгляду справи та очікування на набрання рішенням законної сили, сплата судового збору (немайнова вимога), та подальше звернення до державного реєстратора з заявою про внесення змін у реєстрі на підставі рішення суду. В той же час, суд встановлює факт щодо власника майна, а реєстрація на підставі рішення суду – це суто процедурна частина.

Отже, не варто розглядати Комісію та суд, як органи протидії, і доцільніше ставити не знак «vs» (лат. versus — «проти»), а знак «плюс». Оскільки для того, щоб найкращим чином захистити право власності, права громадян, бізнесу варто «стукати в усі двері» і звертатися спочатку в Комісію, а вже у випадку негативного висновку Комісії – в суд.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net