Ще кілька слів про правові позиції Конституційного Суду України

Додатково до висловленого у тексті "Правова позиція"  хотів би звернути увагу громадськості (і перш за все, колег-юристів) на наступне.

Ухвалою  Конституційного Суду України від 31 травня 2011 року відмовлено у відкритті конституційного провадження за конституційним зверненням громадянина Пономарьова щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 148 Кодексу законів про працю України.

Громадянин  Пономарьов звернувся до Конституційного Суду в інтересах громадянки Посашко, керуючись договором про надання правової допомоги.

Конституційний Суд мотивував відмову у відкритті конституційного провадження тим, що  Пономарьов С. С. не є суб'єктом права на конституційне звернення від імені Посашко А. В.

Дуже не хотілося б думати, що така позиція Конституційного Суду України у цій конкретній справі призведе до обмежень можливостей громадян в отриманні  правової допомоги у такому складному процесі, яким є конституційне провадження.

Адже право суб’єкта конституційного звернення мати представника прямо передбачено законом. А Конституційний Суд України, до цього часу послідовно захищав конституційне право громадян на правову допомогу і свободу вибору кожним громадянином захисника своїх прав.

Тому будемо сподіватися, що причиною відмови стало не зовсім коректне оформлення конституційного звернення.

На нашу скромну думку, панові Пономарьову слід було направити конституційне звернення саме від імені клієнта, зазначивши себе у якості представника, як це передбачено статтею 42 закону «Про Конституційний Суд України».

Справа тоді називалася б «за конституційним зверненням громадянки Посашко». Але шанси справи на розгляд по суті, можливо, збільшилися б.