У ці надскладні і героїчні для України дні я хочу повернутися до «буденної», але важливої і непростої теми – чому важливо звернути увагу на особисті фінанси у воєнний час?
Тому що насправді це одне з ключових питань нашого сьогодення і майбутнього. Щоб вистояти і перемогти, будувати хоча б короткострокові плани і мати мотивацію до життя, кожному з нас і всій країні потрібен ресурс – у тому числі і фінансовий.
Економіка України фактично переходить на військові рейки, багато бізнесів поки що зупинилися або зруйновані, а сотні тисяч людей залишилися без роботи. При цьому багато хто з нас продовжує допомагати армії, волонтерам та переселенцям. Однак кошти, накопичені до 24 лютого, не є нескінченними. Потрібно зрозуміти, як вести свої справи, щоб не просто вижити, а й мати фінансовий ресурс на підтримку родини і близьких – тим більше, що до цього кола найрідніших тепер входять і наші ЗСУ, і лікарі, що рятують поранених, і найбільш постраждалі земляки.
Як не попасти у фінансову пастку і зарадити собі, країні та тим, хто цього найбільше потребує? Я виокремила для себе сім кроків, за якими формую власний фінансовий план.
1. Впроваджуйте дисципліну.
Щоб бути впевненим у своїй фінансовій спроможності, практично всім нам доведеться жорсткіше контролювати регулярні витрати. Я писала про це безліч разів, але ще ніколи ця порада не була такою актуальною. Складіть кошторис необхідних витрат на місяць і почніть вести облік всіх своїх видатків відповідно до нього. У поточних умовах якомога частіше контролюйте результат – принаймні, раз на тиждень.
Наприклад, чи знаєте ви, який відсоток свого доходу витрачаєте на харчування? А яким він буде, якщо ціни на продовольчі товари зростуть? Те ж саме стосується споживання води, електроенергії, інших послуг. Результати можуть виявитися не дуже приємними – адже навіть за торішніми даними Держстату, 47% споживчих витрат українців в середньому йшло саме на харчування. Та наша головна задача – не засмутитися, а знайти ідеї для більш раціонального використання особистих коштів.
2. Формуйте стратегічні запаси.
Наразі нікому з нас не завадить мати певний «фонд» найнеобхідніших речей на один-два місяці. Це, насамперед, продукти тривалого зберігання, ліки, засоби гігієни. Тільки не треба змітати все з прилавків, вимиваючи головні резерви – грошові!
Плануйте такі покупки заздалегідь, порівнюйте ціни у різних магазинів та постачальників, відслідковуйте вигідні пропозиції. Хочу вірити, що ці запаси ніколи не стануть нам у великій нагоді. Але саме на таких закупівлях вдається отримати значну економію, особливо якщо врахувати можливі ризики інфляції до кінця цього року.
3. Позбавтеся кредитного тягаря.
Багато хто з нас до війни практикував покупки в кредит. При цьому споживче кредитування під 35-1000% річних було надзвичайно дорогим та часто невиправданим способом фінансування особистих витрат і до війни. Наразі ж користування ним стає ще й ризикованим кроком, адже прогнозувати свої доходи навіть у перспективі 1-2 місяці надзвичайно складно.
Якщо зараз ви маєте розраховуватись за незакритим кредитом, краще сплатити його якомога скоріше. Та якщо це стало непідйомною задачею – просіть про кредитні канікули протягом воєнного стану, якщо банк ще не надав їх. На початку березня НБУ дозволив відстрочку оплати за кредитами під час війни, але кожен банк вирішує це питання самостійно.
4. Вирішіть – емоція чи підтримка?
Я також багато разів писала, що виступаю проти ситуаційних покупок, «на емоціях». І завжди радила починати з простого: перш, ніж іти до магазину, складіть список покупок та чітко дотримуйтесь його. Та наразі дещо переоцінила ситуацію – адже без маленьких радощів протриматися у ці часи дуже складно. От тільки перш ніж купити собі щось приємне, подумайте: що саме і у кого ви хочете придбати?
Можливо, ваша покупка підтримає малий бізнес, невеличке фермерське господарство або якусь місцеву майстриню, що вимушено покинула свою домівку? Такі покупки – це теж емоційні витрати, але іншого спрямування. Їх, скоріше, можна віднести до допомоги чи «прихованої благодійності». Головне – встановити ліміт коштів, який ви готові виділити на такі покупки і дотримуватись його.
Це перші і, можливо, найскладніші кроки. Але впевнена, що впровадивши їх ви побачите результат доволі швидко. Давайте наближати нашу перемогу – кожен на своєму місці – працюючи на благо країни, допомагаючи фронту та тилу посильним внеском. Але не забувати, що війна може тривати довгі місяці. І нам необхідно правильно розраховувати свої зусилля та фінансові можливості – це не спринтерський забіг, а марафон. Тож не прощаюся, скоро зустрінемось: за пару тижнів я напишу про наступні кроки у побудові особистого фінансового плану під час війни.
