Кому потрібен ядерний могильник під Києвом?
До річниці Чорнобильської катастрофи Кабмін вирішив збільшити ядерну загрозу для Києва
Новий Кабінет міністрів України продовжує справи екс-Президента В. Януковича, зокрема активно реалізує ідею створення централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива у Чорнобильській зоні. Уряд дав дозвіл на відведення земельних ділянок загальною площею понад 45 га для створення ядерного могильника під Києвом, збільшуючи загрози для мешканців столиці та сусідніх міст.
Подальше нарощування обсягів відпрацьованого ядерного палива та радіоактивних відходів у Чорнобильській зоні не віщує нічого хорошого, а тільки підвищить ризики для життя і здоров'я як киян, так і мешканців довколишніх населених пунктів.
Адже будь-яка ймовірна нештатна ситуація на одному із об'єктів підвищеної небезпеки, розташованих у Чорнобильській зоні, призведе, як мінімум, до ускладнення функціонування та обслуговування усіх інших. До того ж, небезпечним є і транспортування ядерних відходів до майбутнього централізованого сховища від діючих АЕС через усю територію України, оскільки створюватиме постійні загрози для життя людей і стану довкілля в районах, через які пролягатимуть маршрути цих перевезень.
Тому будівництво централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива у такому вигляді є міною уповільненої дії під Києвом. Фактично це створення нового Чорнобиля на тій самій території. Аварія, що трапилася 28 років тому, так нічому чиновників і не навчила. Найцинічнішим у цій ситуації є те, що Кабмін прийняв рішення щодо виділення землі під будівництво ядерного могильника за декілька днів до роковин трагедії. Замість того, щоби долати наслідки тієї аварії, керівництво держави створює чергову проблему для майбутніх поколінь.
Ще у 2012 році, коли Верховна Рада тільки прийняла закон, який передбачав будівництво такого сховища, я як голова Партії Зелених України звертався до Президента з вимогою ветувати його з огляду на надзвичайно високі ризики і для здоров'я людей, і для стану довкілля. Проте, як бачимо, закон був підписаний екс-президентом, а земельні ділянки відводяться новим урядом. То в чому різниця – тільки у прізвищах?
Як і два роки тому, наголошую, що ідея створення у Чорнобильській зоні поверхового «сухого» сховища місткістю 16,5 тисяч відпрацьованих теплових збірок з усіх АЕС України є хибною. Це не є адекватним вирішенням проблем поводження із відпрацьованим ядерним паливом і використання Чорнобильської зони.
З метою мінімізації загроз для здоров'я людей необхідно будувати сховище іншого типу – глибинне, а не поверхове.
Навіть вважаючи Чорнобильську зону безальтернативним місцем розміщення централізованого сховища, можна було би обрати альтернативне технічне рішення, а саме – замість планованого поверхового сховища створити на обраному майданчику глибинне сховище свердловинного типу, де відходи ядерного палива зберігалися б без переробки (але після необхідної витримки на АЕС) на глибині від двох до чотирьох кілометрів у наявних там кристалічних породах. Таким чином була б забезпечена висока надійність ізоляції радіоактивних матеріалів.
Та замість того, щоби дбати про безпечність майбутнього сховища для людей, лобісти цього проекту розповідають, що Україна заощадить значні кошти, якщо не відправлятиме відпрацьоване ядерне паливо за кордон. По-перше, суми такого заощадження майже не називають, тому складно сказати, чи адекватні вони порівняно з витратами на будівництво сховища - 3 млрд. 680 млн. грн. А по-друге, здоров'я і життя людей – це не те, чим можна ризикувати навіть заради заощадження бюджетних коштів.
- Правовий статус ембріона: законодавчі прогалини та етичні виклики Леся Дубчак вчора о 18:51
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" Андрій Лотиш вчора о 17:01
- Дзеркало брехні: чому пластичний скальпель не зцілить тріщини у свідомості Дмитро Березовський вчора о 16:09
- Охорона спадкового майна безвісно відсутніх осіб: ключові правові нюанси Юлія Кабриль 13.10.2025 15:45
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами Олександр Висоцький 13.10.2025 11:22
- Тиха енергетична анексія: як "дешеві" кредити дають іноземцям контроль над генерацією Ростислав Никітенко 13.10.2025 10:15
- Свідомість, простір-час і ШІ: що змінила Нобелівка-2025 Олег Устименко 13.10.2025 10:06
- Як мислити не про грант, а про розвиток: 5 стратегічних запитань до проєкту Олександра Смілянець 13.10.2025 09:56
- Бібліотека в кожній школі: чому британська ініціатива важлива для майбутнього Віктор Круглов 13.10.2025 09:52
- Українська національна велика мовна модель – шанс для цифрового суверенітету Світлана Сидоренко 13.10.2025 03:31
- Від символу до суб’єкта: як Україні вибудувати сильний голос у світі Ольга Дьякова 12.10.2025 11:02
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні Олександра Смілянець 12.10.2025 06:21
- Як розвинути емоційну стійкість і відновлюватися після життєвих ударів Олександр Скнар 11.10.2025 19:58
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень Павло Васильєв 11.10.2025 14:53
- Як грантрайтинг змінює жіноче підприємництво в Україні і чому цьому варто вчитись Олександра Смілянець 11.10.2025 09:57
- Помилки у фінансовій звітності: погляд аудитора 221
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень 130
- Мовчання – не золото. Як правильна комунікація може врятувати репутацію у кризу 86
- Як власникам бізнесу оптимізувати податки та мінімізувати штрафи у період війни в Україні 77
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні 70
-
"Багаж – це не право людини". У WizzAir виступили проти скасування плати за ручну поклажу
Бізнес 47220
-
"Санкції штовхають в обійми". Росія стала основним постачальником лігроїну до Венесуели
Бізнес 34427
-
Чи має значення вік у коханні: результати опитування серед українців
Життя 29308
-
Як зрозуміти, що час змінювати роботу – і не зробити фатальну помилку
Життя 12556
-
У Європі нарахували вісім "зайвих" автозаводів
Бізнес 5635