Компроміс у війні з Росією: де його межа?
Дві третини українців погоджуються з тим, що зради миру можна погоджуватись на поступки Росії. З них 16% - на будь-які
Оприлюднене соцопитування Демініціатив та Фонду Разумкова показало, що дві третини українців погоджуються з тим, що зради миру можна погоджуватись на поступки Росії. З них 16% - на будь-які.
Наші політики дуже гостро сприймають громадську думку. І замість того, щоб навчитись її коригувати - пояснювати людям, які напрямки найбільше відповідають національним інтересами, формувати громадську думку, політики діють як флігель. Куди більшість, туди й вони. Можливо, це і є демократія, але це не завжди спрацьовує. Особливо, коли по якомусь питанню немає більшості. В що тоді переростає демократія - в охлократію? в популізм?
І ставлення до Донбасу - показове. Влада не сформувала алгоритм повернення Донбасу. Бо їй немає на що спертись – по жодному напрямку немає більшості. А, відновити територіальну цілісність в кордонах 2013 року, з чим погоджується переважне число українців, – це не план, це мета.
Українці схиляться до поступок, але жодна з них, запропонована у цьому опитуванні, не має підтримки. Ні особливий статус для Донбасу, ні невходження до військових блоків, ні статус російської як другої державної, ні на зняття блокади з окупованих територій. А тим більше ні - амністії бойовикам чи формування з них місцевої поліції. За усіма «компромісами» кількість противників більша за кількість прихильників. Парадокс, українці готові до гіпотетичних компромісів, але до чогось конкретного – ні.
Єдине в чому сходяться українці – це миротворчу місію на всю територію окупованого Донбасу. І у згоді на введення міжнародного контингенту немає нічого дивного: по-перше, тут немає поступок. А по-друге, це – прояв екстернальності українців – бажання того, щоб наші проблеми вирішували інші.
Фактично – це не лише відповідь на те, що очікувати по Донбасу в цьому році. Влада, залежна від громадської думки (особливо під час виборів) і далі топтатиметься не на планах, а на меті. Формально звучатиме слово «компроміс». Але його не буде, бо у нас немає бажання на конкретику. І це я кажу лише про проблеми з нашого боку. Кремль взагалі чекатиме чим закінчиться виборчий сезон, бо в них є бажання отримати політичний вплив через вибори.
А ось щодо самого компромісу, то він можливий лише в межах проблемних питань. В нашому конкретному випадку – компроміс проходитиме по нашим національним інтересам, нашому суверенітету та нашим територіям. Тому, навряд чи українці розуміють що таке компроміс. Бо поки що це – виключно наші поступки.
І якщо наша мета – відновити територіальну цілісність, то компроміс в нашу користь може бути лише тоді, коли проблеми виникнуть в Росії. І ці проблеми будуть включені в пакет домовленостей. До того часу, компроміс – це або обмін суверенітету на території, або територій на суверенітет. Все.
- Розбір законопроєкту №12439: важливі зміни для бізнесу щодо обшуків і арештів Роман Тулін вчора о 18:02
- Як зареєструвати народження чи смерть родича з окупованих територій України Віра Тарасенко вчора о 15:10
- Грантові заявки ОМС: чому класичний NGO-підхід не працює для громад? Олександра Смілянець вчора о 12:55
- Декалог перемоги і миру: що треба пам'ятати Анастасія Розлуцька вчора о 10:12
- Про пристрасть депутатів до повторення старих помилок Олег Пендзин вчора о 09:20
- Спалах з Півночі Євген Магда вчора о 09:07
- Мотивація без натхнення: що працює, "коли немає сил хотіти" Тетяна Кравченюк 16.12.2025 17:19
- "Корисна дура" чи свідома роль? Георгій Тука 16.12.2025 15:35
- Дострокове зняття догани з працівника Альона Прасол 16.12.2025 14:53
- Виселення за борги: міфи, реальні загрози для боржника Павло Васильєв 16.12.2025 12:58
- Чому стримується залучення коштів у сферу водопостачання та водовідведення? Дмитро Новицький 16.12.2025 11:40
- Світло укранського бізнесу, що навчилося не гаснути Олег Вишняков 16.12.2025 10:49
- Від балансу до гармонії: як інтегрувати роботу і життя без вигорання Олександр Скнар 16.12.2025 09:35
- Скрегіт зубів: чому тепер це називають національною проблемою та як з ним боротись Анастасія Опанасюк 16.12.2025 09:33
- Зимовий імпорт електроенергії та його вплив на фінансову стійкість бізнесу Ростислав Никітенко 15.12.2025 20:55
- Як Уряд тихо вимкнув Prozorro, щоб віддати порт Чорноморськ "своїм" на 40 років 3246
- Вигоряння через фінансовий хаос: як цьому запобігти за допомогою здобуття фінансових знань 578
- Нова політика зайнятості для України: між втратами та шансами на відродження 362
- Зупинення провадження до рішення КСУ 275
- Спалах з Півночі 196
-
Швеція підтвердила: Росія почала забезпечувати військовий захист "тіньовому флоту"
Бізнес 7158
-
Євросоюз офіційно відмовився від заборони автомобілів з ДВЗ, яка планувалась на 2035 рік
Бізнес 6278
-
Сонце в капсулі: як пити вітамін D, з чим поєднувати, коли він працює гірше та до чого тут магній
Життя 5602
-
Україна отримає 200 САУ "Богдана" на шасі Mercedes-Benz: вартість угоди – 750 млн євро
Бізнес 4611
-
Перша у світі держава почала виплачувати громадянам базовий дохід у криптовалюті
Фінанси 2459
