Компроміс у війні з Росією: де його межа?
Дві третини українців погоджуються з тим, що зради миру можна погоджуватись на поступки Росії. З них 16% - на будь-які
Оприлюднене соцопитування Демініціатив та Фонду Разумкова показало, що дві третини українців погоджуються з тим, що зради миру можна погоджуватись на поступки Росії. З них 16% - на будь-які.
Наші політики дуже гостро сприймають громадську думку. І замість того, щоб навчитись її коригувати - пояснювати людям, які напрямки найбільше відповідають національним інтересами, формувати громадську думку, політики діють як флігель. Куди більшість, туди й вони. Можливо, це і є демократія, але це не завжди спрацьовує. Особливо, коли по якомусь питанню немає більшості. В що тоді переростає демократія - в охлократію? в популізм?
І ставлення до Донбасу - показове. Влада не сформувала алгоритм повернення Донбасу. Бо їй немає на що спертись – по жодному напрямку немає більшості. А, відновити територіальну цілісність в кордонах 2013 року, з чим погоджується переважне число українців, – це не план, це мета.
Українці схиляться до поступок, але жодна з них, запропонована у цьому опитуванні, не має підтримки. Ні особливий статус для Донбасу, ні невходження до військових блоків, ні статус російської як другої державної, ні на зняття блокади з окупованих територій. А тим більше ні - амністії бойовикам чи формування з них місцевої поліції. За усіма «компромісами» кількість противників більша за кількість прихильників. Парадокс, українці готові до гіпотетичних компромісів, але до чогось конкретного – ні.
Єдине в чому сходяться українці – це миротворчу місію на всю територію окупованого Донбасу. І у згоді на введення міжнародного контингенту немає нічого дивного: по-перше, тут немає поступок. А по-друге, це – прояв екстернальності українців – бажання того, щоб наші проблеми вирішували інші.
Фактично – це не лише відповідь на те, що очікувати по Донбасу в цьому році. Влада, залежна від громадської думки (особливо під час виборів) і далі топтатиметься не на планах, а на меті. Формально звучатиме слово «компроміс». Але його не буде, бо у нас немає бажання на конкретику. І це я кажу лише про проблеми з нашого боку. Кремль взагалі чекатиме чим закінчиться виборчий сезон, бо в них є бажання отримати політичний вплив через вибори.
А ось щодо самого компромісу, то він можливий лише в межах проблемних питань. В нашому конкретному випадку – компроміс проходитиме по нашим національним інтересам, нашому суверенітету та нашим територіям. Тому, навряд чи українці розуміють що таке компроміс. Бо поки що це – виключно наші поступки.
І якщо наша мета – відновити територіальну цілісність, то компроміс в нашу користь може бути лише тоді, коли проблеми виникнуть в Росії. І ці проблеми будуть включені в пакет домовленостей. До того часу, компроміс – це або обмін суверенітету на території, або територій на суверенітет. Все.
- Бронювання працівників: правила та вимоги Віталій Соловей 17:55
- Чому найуспішніші люди бояться слабкості і як це впливає на їхнє лідерство Юлія Буневич 17:30
- Якими будуть інтер’єри 2026 Алеся Карнаухова 13:42
- Не бути туземцем Сергій Дідковський 10:28
- Святий Миколай, Санта Клаус та Father Christmas: у чому різниця – і що між ними спільного? Інна Лукайчук вчора о 18:46
- За що компанії можуть втратити статус "критично важливих" та що робити далі Віталій Соловей вчора о 17:54
- Що робити, якщо співробітник вкрав клієнтську базу Олександр Висоцький вчора о 17:08
- Переоцінка безпомилковості ШІ студентами: експериментальні докази Олександр Серт вчора о 16:32
- Як мислити ефективніше: техніка шести капелюхів Едварда де Боно Олександр Скнар вчора о 09:36
- П’ять років поза Конституцією: як Україна втратила баланс влади і підтримку світу Валерій Карпунцов 03.12.2025 21:18
- "FPV на арабіці": акцизний податок на каву як інструмент поповнення військового бюджету Кароліна Холявко 03.12.2025 18:58
- Королівство кривих дзеркал: як абсурд став нашою нормою Дана Ярова 03.12.2025 18:19
- Гроші що не сплять, або еволюція хедж-фондів з середини ХХ сторіччя до сьогодення Ольга Ярмолюк 03.12.2025 17:12
- PR Тренди 2026: фокус на розвиток бізнесу та окупність інвестицій Ірина Кононенко 03.12.2025 14:03
- Криза стала рутиною: комерція в умовах постійних змін Наталія Церковникова 03.12.2025 11:17
- Мікрокроки, що змінюють життя: як формувати звички без зривів і надзусиль 311
- П’ять років поза Конституцією: як Україна втратила баланс влади і підтримку світу 264
- За що компанії можуть втратити статус "критично важливих" та що робити далі 194
- Як WSJ вибудовує наратив операції "Павутина" та образ її ключового лідера 170
- Управління ризиками. Чому старі стратегії можуть знищити новий проєкт 144
-
У Карпатах планують побудувати нову дорогу в Буковель за 6,6 млрд грн
Бізнес 4421
-
"Ми слабкі, ситуація ганебна". Який козир у мирних переговорах НАТО лишає для України
3168
-
Попередити ризик: що повинні знати батьки перед лікуванням дитини у стоматолога
Життя 2882
-
"Плівки Макрона". Чому Франція попередила Зеленського, що Трамп може зрадити Україну
2351
-
"Бути незадоволеним – це природно". Жадан про завершення війни, Харків і настрої серед молоді
2188
