Комісія на придбання безготівкової іноземної валюти: що з нею не так?
Валютне регулювання
Комісія на придбання безготівкової іноземної валюти: важливо запам'ятати ім'я ініціаторів цього корупційного ідіотизму
Враховуючи, що ідея введення комісії на купівлю безготівкової валюти набуває все більшої популярності в уряді та Нацбанку, дозволю собі пояснити, чому це відверто шкідлива для економіки та очевидно корупціогенна пропозиція.
Шкода, що нинішнє покоління можновладців не тільки жахливо корумповане, але до того ж немає в достатньо обсязі необхідних економічних знань та управлінської пам'яті щодо економічної історії сучасної України. А ми вже проходили ситуацію значного дефіциту платіжного балансу та намагань вирішити це питання впровадженням комісії на придбання безготівкової іноземної валюти.
Наведу найбільш очевидні схеми, як бізнес обходитиме сплату цієї комісії.
Перша з них стара як світ — започаткування різноманітних бартерних схем, коли експортери будуть домовлятись з імпортерами щодо обміну експортних товарів на імпортні. Це робитимуть через зареєстровані у сприятливих податкових юрисдикціях компанія, на які будуть оформлятись операції по експорту та імпорту.
Десь схожа схема діятиме через систему векселів.
Ну і теж зовсім не нова для України схема — валютні кредити для імпорт товарів під гарантії компаній-експортерів. Валютні кредити не гаситимуться. Їх оплачують компанії-експортери. А потім імпортери, якщо необхідно, через низку “компаній-прокладок”, погашатимуть зобов'язання перед компаніями-експортерами, тільки вже у гривнях.
Звісно, наші корумповані урядовці спільно з корупційними йолопами з Нацбанку демонстративно влаштовуватимуть “шмони”, вводитимуть все більше і більше регуляторних обмежень, щоби “чужий” бізнес не зміг обходити сплату комісії на купівлю іноземної валюти, але “зрозумілі” для можновладців компанії всі ці операції проводитимуть.
В результаті, частина прибутків залишатиметься за межами України, а надходження безпосередньо іноземної валюти — скорочуватиметься. Що призводитиме до ще більшого тиску на курс гривні.
Зрозуміло, що згодом весь цей ідіотизм скасують. Правда, за цей час хтось на цьому добряче за робить під час війни, а всі інші — стануть біднішими.
- Справедлива індексація розміру пенсії: ВС зобов'язав ПФ провести індексацію пенсії Світлана Приймак вчора о 15:25
- Без Господарського кодексу: що тепер кардинально зміниться Дмитро Зенкін вчора о 12:34
- План щодо врегулювання конфлікту Володимир Горковенко вчора о 10:29
- Сторічна угода: несподіваний аспект Євген Магда вчора о 06:02
- Чи варто оскаржувати наказ на податкову перевірку після її початку? Світлана Приймак 16.01.2025 15:25
- Лідерство через усвідомлення: трансформація бізнесу Наталія Растегаєва 16.01.2025 13:46
- Свіже рішення у справі щодо захисту митних інтересів України Дмитро Зенкін 16.01.2025 12:34
- Інновації в енергетичному трейдингу: як технології змінюють ринок електроенергії та газу Ростислав Никітенко 16.01.2025 10:06
- Зло не може бути умиротворене, або чому Україна має перемогти Віктор Круглов 15.01.2025 17:52
- Закон про підвищення акцизів на сигарети – це випробування економічної відповідальності Олег Пендзин 15.01.2025 14:27
- Неприпустимість насильства проти адвокатів: випадок у Бучанському ТЦК Світлана Приймак 15.01.2025 14:00
- Масштабування українського бізнесу та чому варто орієнтуватися на експорт Даніелла Шихабутдінова 15.01.2025 12:51
- Європейські спонсори тероризму Володимир Горковенко 14.01.2025 23:46
- Ограниченно пригодные: важные детали о ВВК и мобилизации Віра Тарасенко 14.01.2025 22:01
- Компанії втрачають мільйони через неефективну логістику: як оптимізувати процеси та бюджет Сергій Кочергін 14.01.2025 18:38
-
Ексміністр енергетики Литви Неверович очолив наглядову раду Енергоатому
Бізнес 2254
-
Десять тонн на кілометр. Як краматорське підприємство розпочало нове життя на Закарпатті
Бізнес 2014
-
ЄС звернеться за допомогою до короля Бельгії, якщо Орбан ветує продовження санкцій
Фінанси 1853
-
Mocha Mousse — наймодніший відтінок сезону, який він і як його додати до свого образу
Життя 1566
-
Українці повертаються до трудової міграції до Польщі. Біженців залишилось 15% – опитування
Бізнес 1494