Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
15.11.2016 11:26

Антикорупційна податкова реформа під загрозою провалу

Народний депутат України VIII скликання (2014-2019)

05.10.2016 р. в усіх ЗМІ розлетілася інформація про схвалення Урядом антикорупційних змін до Податкового, Бюджетного та Митних кодексів України. Зазначені проекти антикорупційної реформи прозоро розроблялися Мінфіном близько 4 місяців за участі депутаті

05.10.2016 р. в усіх ЗМІ розлетілася інформація про схвалення Урядом антикорупційних змін до Податкового, Бюджетного та Митних кодексів України. Зазначені проекти антикорупційної реформи прозоро розроблялися Мінфіном близько 4 місяців за участі депутатів, громадськості та бізнесу.

Під тиском Голови Комітету ВР з питань податкової та митної політики та Голови Державної фіскальної служби (далі – ДФС) за прямої підтримки Президента України в урядові законопроекти було внесено ряд суттєвих змін.

22.10.2016 р. Національна Рада Реформ розглянула вже змінені законопроекти, які Уряд перезатвердив 26.10.2016 р.

07.11.2016 р., тобто більше , ніж через місяць після першого затвердження Урядом, антикорупційна податкова реформа нарешті була зареєстрована в Верховній Раді (законопроекти 5368 та 5369).

Далі ми порівняємо редакцію антикорупційної реформи, яка була затверджена Урядом на початку жовтня, і редакцію реформи, зареєстрованої в Верховній Раді, проаналізуємо як змінився її текст в результаті такого «доопрацювання» і вирішимо чи можна цей проект все ще називати антикорупційним.

1. Виключено ідею запровадження єдиного рахунку для сплати всіх податкових зобов’язань.

В початковій редакції змін податкової реформи було передбачено запровадження з 01.01.2018 р. єдиного рахунку для сплати всіх податків, окрім ПДВ та акцизу на паливо. Зазначена ідея була запозичена із успішного досвіду Швеції і вирішувала наступні проблеми:

-  звільняла платників податків від необхідності сплачувати податкові зобов'язання на різні рахунки, які часто змінюються;

-  позбавляла необхідності ставати на облік в локальні податкові інспекції за неосновним місцем діяльності та подавати туди звітність;

-  давала можливість направляти кошти до місцевих бюджетів без створення зайвих проблем для платників податків (стосується податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за місцем реєстрації, а не за місцем здійснення фактичної діяльності).

Крім того, ця концепція дозволяла уникати достатньо поширеної практики, коли ДФС не повертає з бюджету надміру сплачені кошти з одного податку, але натомість штрафує за наявність боргу по іншому податку.

Зареєстрований законопроект реформи цю ідею виключає і натомість пропонує Уряду підготувати законопроект щодо запровадження єдиного рахунку до 01.07.2017 р. Проте за інформацією Держказначейства, їм потрібно близько 1 року для втілення зазначеного прогресивного інституту. Тому сенсу відкладати дані зміни до 2019 року немає.

 

2. Створено перепони щодо розпорядження Мінфіном інформаційними базами даних.

 

На сьогодні вся податкова інформація зберігається в базах даних, які наразі належать ДФС (пп. 191.1.36 п. 191.1 ст. 191 ПКУ). Цього року неодноразово в різноманітних ЗМІ з'являлися повідомлення про систематичні випадки неправомірного втручання в такі інформаційні бази, особливо в СЕО ПДВ, та знищення ряду даних.

В рамках антикорупційної податкової реформи планувалося внести зміни в п. 74.1 ст. 74 ПКУ та передбачити, що вся податкова інформація зберігатиметься в інформаційних базах , що належать Мінфіну.

Зареєстрований же законопроект передбачає, що Мінфін буде лише адмініструвати зазначені бази даних. Хто ж буде їх власником, зареєстрована реформа згадки не містить. Так як наразі їх власником є саме ДФС, в мене виникають сумніви, чи отримає Мінфін контроль над такими базами і чи зможе припинити існуючі зловживання.

 

3. Змінений порядок зупинення реєстрації податкових накладних.

 

З метою посилення боротьби з конвертаційними центрами та припинення торгівлі фіктивним ПДВ в рамках реформи передбачалось внести зміни до пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПКУ та надати право ДФС на підставі системи ризиків, розробленої Мінфіном, до 5 днів зупиняти реєстрацію податкової накладної.

При цьому сума, на яку можливо зареєструвати податкові накладні, у такого суб’єкта господарювання зменшувалась на суму ризикової податкової накладної на період її зупинення/блокування. Після спливу п’ятиденного терміну представник ДФС мав звернутися до суду для отримання дозволу для продовження строку блокування такої податкової накладної.

Новою редакцією законопроекту була передбачена дещо інша модель блокування реєстрації податкових накладних:

- вказано, що після зупинення системою ризиків реєстрації податкової накладної у платника податку є 365 днів для підтвердження підстав для такої реєстрації;

- надано право платнику податку оскаржувати неправомірність дій ДФС в адміністративному/судовому порядку;

- виключено вимогу блокування коштів при зупиненні податкової накладної. Фактично, це дозволятиме фіктивним підприємствам реєструвати безліч податкових накладних по одній операції з гарантією того, що якась із них точно буде зареєстрована.

Таким чином, початкова редакція реформи стимулювала платника податку підтвердити законність підстав реєстрації податкової накладної і покладала обов’язок доведення такої неправомірності на ДФС.

Зареєстрована ж редакція повністю змістила акценти: нівелювала необхідність підтвердження законності реєстрації податкової накладної, поклала обов’язок доведення неправомірності дій ДФС на платника податків та ще й дозволила фіктивним підприємствам оминати вказану систему ризиків.

 

4. Залишена необхідність укладання електронних договорів.

 

В рамках реформи передбачалася виключення єдиної норми, яка передбачала укладання електронних документів (ЕЦП) (третій абз. п. 49.4 ст. 49 ПКУ).

Публічно-правові відносини не потребують наявності договору. Кодекс встановлює, що звітність має подаватись в електронній формі. Далі держава має забезпечити безперешкодну можливість платників податків подати цю звітність. Наявність же договору є зайвою ланкою, яка існує виключно для створення передумов для тиску на підприємців.

В зареєстрованій редакції реформи залишилася згадка про існування такого договору, а тому підприємці продовжуватимуть в примусовому порядку укладати такі договори з ДФС.

5. Нова редакція проекту узаконює проведення податкової перевірки в разі, якщо відсутні підстави для її проведення.  

Здавалося б, будь-хто розуміє, що якщо в ДФС відсутні законні підстави проводити податкову перевірку, така перевірка проведена бути не може. Відповідно до початкової редакції п. 81.1 ст. 81 ПКУ платник податків мав право відмовити перевіряючим здійснювати перевірку за відсутності підстав для її проведення, чим усувалася суперечність з пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПКУ.

Проте в зареєстрованій редакції законопроекту можливість не допускати перевіряючих, якщо на те не було законних підстав, була виключена.

6. Виключені зміни стосовно земельного податку.

Попередня редакція проекту змін до ПКУ усувала суперечності щодо сплати земельного податку, на які постійно звертає увагу Верховний Суд України. Так, було  чітко вказано, що земельний податок необхідно сплачувати навіть у випадках, коли особа отримала право власності на будівлю, але ще не оформила право власності чи користування земельною ділянкою. Цих змін домагались місцеві громади, так як земельний податок є однією з основ фінансової децентралізації.

Проте в зареєстрованій редакції ці зміни відсутні. Це призведе до мільярдних втрат місцевих бюджетів і створить можливість недобросовісним власникам земельних ділянок продовжувати умисно уникати сплати земельного податку.

7. Виключе ні норми щодо зменшення фінансового результату в разі реорганізації підприємств.

Передбачалося, що при реорганізації підприємства правонаступнику передається право включити до податкової звітності наступного звітного періоду від'ємне значення з ПДВ (п. 198.7 ст. 198 ПКУ) та зменшити фінансовий результат до оподаткування з метою розрахунку податку на прибуток (п. 141.8 ст. 141 початкової редакції ПКУ). Цікаво, що зареєстрована редакція змін до ПКУ містить норми щодо ПДВ, проте не містить норм щодо податку на прибуток.

8. Змінені критерії визначення великих платників податків.

Чинна редакція ПКУ вказує, що великий платник податку – підприємство, що сплачує до Державного бюджету не менше 12 мільйонів гривень податків або річний дохід якого складає 500 мільйонів гривень. Великі платники податків здійснюють 75% всіх податкових надходжень і обліковуються в офісі великих платників ДФС, який має найбільш кваліфікованих кадрів ДФС.

Зареєстрованою редакцією реформи передбачено зміни критеріїв віднесення підприємств до категорії великих податків: кількість сплачених податків збільшено до 20 мільйонів, а річний дохід до 1 мільярда. Це означає, що такі підприємств знову будуть обліковуватися в місцевих податкових інспекціях, а тому:

-   контроль за такими підприємствами буде здійснений менш кваліфікованими кадрами, і відповідно, підприємствам буде легше мінімізовувати свої податкові зобов'язання без належного контролю з боку держави;

-      необхідно збільшувати трудові ресурси в регіонах.

Для поліпшення якості обслуговування великих платників податків варто було б підсилити кадрами офіс великих платників податків, а не зменшувати кількість таких платників.

 

Висновок:

Наразі можна стверджувати, що реформа втратила частину важливих антикорупційних ініціатив.

В цілому, законопроект не втратив свою актуальність, а чужорідні фіскальні зміни можуть бути скориговані до другого читання.

Важливо додати, що антикорупційні зміни в частині відшкодування ПДВ із використанням одного реєстру на відшкодування і ліквідацією висновку ДФС для такого відшкодування в зареєстрованому законопроекті залишилися.

Хоча затримка більше ніж на місяць реєстрації законопроекту ставить під сумнів можливість Верховної Ради прийняти антикорупційну податкову реформу до кінця поточного року.

Ну що ж, борітеся – поборете.

 

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
Контакти
E-mail: [email protected]