Особливості договору консигнації

Економічний розвиток будь-якої країни значною мірою залежить від ефективності торгового посередництва, яке сьогодні в Україні набуває все більшого поширення серед суб’єктів господарювання завдяки оперативності й гнучкості в роботі з клієнтами, що призв

Економічнийрозвиток будь-якої країни значною мірою залежить від ефективності торговогопосередництва, яке сьогодні в Україні набуває все більшого поширення середсуб’єктів господарювання завдяки оперативності й гнучкості в роботі зклієнтами, що призводить до значного зростання обсягів продажів та, відповідно,є вигідним для всіх сторін таких правовідносин.

Середрізноманіття видів посередництва, консигнація є одним із найбільшвикористовуваних видів торгового посередництва ЗЕД, оскільки має низку переваг,що зумовлює інтерес саме до цієї категорії операцій.

Уцій статті ми проведемо аналіз поняття консигнації з позиції чинних нормативнихдокументів, а також визначимо особливості договору консигнації.

Щоварто знати про консигнацію

Консигнація(від англ. «con­sign» – передавати, передоручати товари, вантажі) – видпосередництва, умовою якого є продаж товарів через консигнаційні складипосередників, коли право власності на товар, що надійшов на склад посередника,залишається за експортером до моменту продажу товару покупцеві.

Вартозауважити, що норми чинного законодавства України взагалі не визначають такийвид операцій як консигнація (єдине визначення було наведене в п. 1.16старої редакції Закону про прибуток, чинної до 01.07.1997 р.), хоча посиланняна цей вид операцій міститься в деяких законодавчих актах: ЗУ «Прозовнішньоекономічну діяльність» (далі – Закон про ЗЕД), ЗУ «Про порядокздійснення розрахунків в іноземній валюті» та Податковому кодексі України.

Середнормативних актів України єдине визначення консигнації наведено в порядкупродовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями,затвердженому Постановою КМУ від 29.12.2007 р., №1409 (далі – Порядок), згідноз яким консигнація – це операція з реалізації товарів, відповідно до якоїодна сторона (консигнатор) зобов’язується за дорученням другої сторони(консигнанта) протягом визначеного часу (терміну дії угоди консигнації) заобумовлену винагороду продати з консигнаційного складу від свого імені товари,які належать консигнанту (пп. 2 п. 2 Порядку).

Уч. 4 ст. 6 Закону про ЗЕД визначено, що суб’єкти зовнішньоекономічноїдіяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів(контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законамиУкраїни. У такий спосіб зазначена норма Закону про ЗЕД щодо форм та видівзовнішньоекономічних договорів відсилає нас до норм внутрішнього законодавства.

Беручидо уваги ч. 1 ст. 6 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ), сторони маютьправо укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства,але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Однією із засадцивільного законодавства є свобода договору (п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦКУ). Отже,відповідно до зазначеної статті, сторони мають укласти договір консигнації натих умовах, які випливають безпосередньо з визначення цього договору. Яквідомо, в договорі можуть міститися істотні, звичайні та випадкові умови.Істотні умови відсутні у цієї договірної конструкції, таким чином істотностіможе набути будь-яка умова, на якій наполягає одна зі сторін. Водночасгосподарський кодекс України (далі – ГКУ) у ч. 3 ст. 180 визначає, що під часукладення господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому випадкупогодити предмет, ціну та строк дії договору.

Умовидоговору

Упроцесі укладення договору консигнації сторони мають погодити низку умов(зокрема, строки, в які продукція має бути реалізована). Строк реалізаціїтовару та строк дії договору не є тотожними поняттями. Строк дії договору можескладати від 3-х місяців до 1-го року або від 1-го до 5-ти років, щообумовлюється безпосередніми властивостями товару. Строк реалізації стосуєтьсялише конкретно визначеної партії товарів.

Затаких умов договір консигнації може набувати ознак змішаного договору. Крімтого, якщо товар не був реалізований у передбачені строки, сторони в договоріможуть передбачити, що консигнатор зобов’язується викупити такий товар абоповернути консигнанту його коштом.

Удоговорі консигнації сторонам важливо обумовити ціну товару, що буде реалізовуватисяз консигнаційного складу. Консигнант може встановлювати як максимальну, так імінімальну вартість товару. Мінімальною є ціна, нижче якої консигнатор не можереалізовувати товар. Максимальна ціна також може встановлюватися, однак це можепризвести до неконкурентоспроможності такого товару на ринку.

Упрактичній діяльності консигнант і консигнатор аналізують ситуацію, якасклалася з реалізацією товару на момент завершення строку дії договору, таприймають узгоджене рішення щодо нереалізованого залишку. Якщо вони зацікавленіу подальшій співпраці, то консигнант погоджується на зменшення мінімальнодопустимого рівня ціни на нереалізовані товари. Розмір знижки, як правило,встановлюється в межах подвійної вартості транспортування товару від консигнантадо консигнатора та суми витрат на сплату обов’язкових зборів і податків.

Наступнаумова – строк надходження платежів на рахунок консигнанта. Такі строки маютьбути чітко встановлені в договорі. Також у договорі необхідно передбачитирозмір та порядок виплати винагороди консигнатору. Така винагорода може бутивизначена як певний відсоток від вартості реалізованої продукції, або це можебути чітко встановлена сума, яка міститься в оферті. Строк виплати винагородитакож встановлюється в договорі.

Отже,істотними умовами договору консигнації є предмет, строк дії договору, строкреалізації товару, строк надходження коштів на рахунок консигнанта, ціна таобумовлена винагорода.

Особливостідоговору консигнації

Передусім,варто зазначити, що хоча договір консигнації може містити елементи іншихдоговорів (комісії, поставки, перевезення, доручення та ін.), проте він маєнизку специфічних особливостей, які виділяють його з-поміж інших видівдоговорів. Особливості договору консигнації:

·                   сторонами в договорі консигнації є виключносуб’єкти господарювання;

·                   предметом договору є лише товари, тому що в усіхположеннях фігурує слово «склад»;

·                   постачання товару консигнантом має вироблятися наспеціально створеному для консигнаційної діяльності складі, з якогореалізовуватимуться належні консигнанту товари;

·                   зазвичай сферою використання договору консигнації єзовнішньоекономічна діяльність (в тому числі за участю нерезидента), однакіснує практика укладення та виконання договорів консигнації виключно натериторії України за участю лише резидентів України;

·                   в договорі завжди обумовлюються терміни, протягом якихмає бути реалізований товар (як правило, 1-1,5 роки);

·                   консигнація обов’язково здійснюється на платній основі(найбільш поширеною формою винагороди є фіксована сума або певний відсоток відвартості товару, який був визначений консигнантом);

·                   реалізація товару здійснюється від імені консигнатора,тобто розрахунки за товар проходять між третіми особами (покупцями) таконсигнатором;

·                   обов’язки сторін щодо компенсації витрат, пов’язаних зреалізацією товарів, обумовлюються в договорі;

·                   в договорі консигнації не може встановлюватися правоконсигнатора на відшкодовування йому витрат на збереження майна консигнанта,консигнатор самостійно несе подібні витрати.

Висновки

Підсумовуючивикладене, слід зазначити, що використання договорів консигнації взовнішньоекономічній діяльності може бути ефективним способом розширення ринківзбуту. Консигнатори добре знають і розуміють потреби та тенденції розвиткусвого ринку, що дозволяє їм успішно здійснювати господарську діяльність.

Напевно,єдиним вагомим недоліком у процесі реалізації консигнаційних правовідносин є їхнормативна неврегульованість на законодавчому рівні. З огляду на актуальністьокресленого питання, законодавцю необхідно взяти це до уваги та прийнятивідповідні зміни до законодавства України.