Звільнення. Що обрати - "за угодою сторін" чи "за власним бажанням"?

У чинному Кодексі законів про працю України (КЗпПУ) у ст. 36 окремо виділено підставу припинення трудового договору угода сторін (п.1).

У чинному Кодексі законів про працю України (КЗпПУ) у ст. 36 окремо виділено підставу припинення трудового договору угода сторін (п.1). Розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника, в тому числі за власним бажанням, регламентовано у статті 38.

Можна виділити основні відмінності між цими підставами для припинення трудового договору:

1. Порядок ініціювання розірвання трудового договору:

- ст. 38  Передбачає, що при звільненні за ініціативою працівника (у загальному випадку) умовою розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, є письмове попередження працівником про це роботодавця за два тижні до запланованої дати звільнення.

 - ст. 36 ч.1 У разі звільнення за угодою сторін, законодавство не містить вищевказаних обмежень щодо строку повідомлення та наявності поважних причин для припинення трудових відносин у більш короткий строк. Таким чином, за п. 1 ст. 36 КЗпПУ безстроковий трудовий договір може бути припинено у будь-який строк, стосовно якого досягли домовленості працівник та роботодавець. Такий строк може бути як меншим, так і перевищувати встановлений для звільнення за власним бажанням двотижневий період.

 2. Можливість відкликання заяви працівника про звільнення за власним бажанням та за угодою сторін.

- ст. 38  Відповідно до ст. 38 КЗпПУ, якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення за власним бажанням не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім окремих випадків.

 - ст. 36 ч.1 При досягненні домовленості про припинення трудового договору за п. 1 ст. 36 КЗпПУ анулювання такої домовленості може мати місце лише при взаємній згоді про це роботодавця і працівника. Тобто якщо роботодавець і працівник домовились про певну дату припинення трудового договору, працівник не має права відкликати свою заяву про звільнення.

 3. Документальне оформлення звільнення

- ст. 38  Вимагає від працівника обов'язкового письмового повідомлення роботодавця шляхом подання працівником письмової заяви про звільнення. Звільнення працівника оформлюється наказом роботодавця.

- ст. 36 ч.1 Ініціатором звільнення може бути як працівник шляхом подання роботодавцеві відповідної заяви так і роботодавець шляхом направлення працівникові повідомлення про запропоноване звільнення за угодою сторін. Чинне законодавство не вимагає письмового оформлення цих документів(заяви працівника або повідомлення роботодавця). Це може бути усна домовленість. При цьому достатньо оформлення роботодавцем наказу про звільнення за угодою сторін. Згоду працівника фіксується шляхом ознайомлення з наказом під розпис.

4. Строки отримання допомоги по безробіттю

- ст. 38  звільнення працівника за власним бажанням, окрім звільнення за частиною третьою ст. 38 КЗпП, порушення роботодавцем законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору, не дає права в перші три місяці з моменту реєстрації у центрі зайнятості отримувати допомогу по безробіттю.(ст. 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне страхування на випадок безробіття» від 2 березня 2000 року № 1533-III)

- ст. 36 ч.1Звільнення працівника за угодою сторін (Пункт 1 статті 36 КЗпП)  дає йому право отримувати у центрі зайнятості за місцем проживання допомогу по безробіттю, починаючи з 8-го дня (ст. 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне страхування на випадок безробіття» )

На сьогодні звільнення за ініціативою робітника - найбільш «популярна» підстава припинення трудових відносин. Звільнення за угодою сторін менш поширене, мабуть, з причин необізнаності особливостей і можливостей, які надає звільнення за угодою сторін, як працівників, так і більшості роботодавців.

При звільнені за угодою сторін можуть «виграти» як роботодавці, так і працівники. Тому, вважаю, що ця підстава може значно частіше використовуватися. Це може бути просто знахідкою в деяких ситуаціях.

Наприклад, при звільненні у випадку порушення працівником трудової дисципліни або при невідповідності працівника займаній посаді. Для працівника запис у трудовій книжці про звільнення за угодою сторін в цій ситуації є найбільш вигідним, а роботодавець в цьому випадку більш захищений від оскарження працівником його звільнення.

Часто при закритті підприємства дуже важко(практично неможливо) звільнити за ініціативою роботодавця осіб пільгових категорій, наприклад, жінок з дітьми. І тут в нагоді може стати звільнення за угодою сторін.