Шкідництво на електронних аукціонах: як опоненти переможцям "нєрви" роблять

Щодня в електронній торговій системі (ЕТС), яка обслуговується Державним підприємством «Прозорро.Продажі», відбуваються тисячі аукціонів із реалізації лотів – об’єктів оренди державного та комунального майна, об’єктів приватизації, прав вимоги за зобов’язаннями, спеціальних дозволів на користування надрами, арештованого майна, приватні аукціони тощо. Досить часто аукціон відбувається без фактичного проведення стадії торгів – за умови якщо на аукціон «прийшов» лише один учасник. 

Якщо ж в торгах беруть участь два і більше учасників, то переможець визначається за класичною системою – хто більше запропонував, той і отримує першочергове право на укладення договору. При цьому, переможець разом із найближчим переслідувачем мають визначені законодавством та регламентом ЕТС права стосовно лота – переможець проходить стадію перевірки та укладає договір, а учасник із другою ціновою пропозицією має право почекати укладення договору із переможцем, і якщо на якомусь з етапів у переможця щось піде не так, то претендувати на його місце. 

Повсякчас трапляються ситуації, за яких учасник із другою ціновою пропозицією не згоден із результатами та намагається за будь-яку ціну ускладнити життя переможцю. Так само й інші «незгодні» вдаються до подібних дій, наприклад попередні власники або орендарі нерухомості, яку виставлено на приватизацію або в оренду відповідно. 

В даній статті наведемо декілька реальних прикладів таких ситуацій, та позиції судів. 

Продаж права на експлуатацію 15 паркувальних місць у Києві (справа № 910/7278/20) 

В травні 2020 року відбувся аукціон із реалізації права на експлуатацію 15 паркувальних місць в Києві.

Позивач у даній справі надав другу цінову пропозицію під час аукціону, та вочевидь був незадоволений власним програшом.

У позовній заяві він просив (1) визнати неправомірними дії організатора аукціону щодо підписання та завантаження в ЕТС протоколу електронних торгів, (2) зобов’язання дискваліфікувати переможця, та (3) зобов’язання змінити та зазначити статус аукціону на «Аукціон не відбувся».

Натомість в ході розгляду справи судом було з’ясовано, що Позивач після проведення аукціону натиснув кнопку «відмовитись від очікування». Це стало підставою для таких висновків суду: 

Також, судом враховано, що Позивач зайняв друге місце з наступною по величині ціновою пропозицією, проте не дочекавшись завершення аукціону позивач натиснув відповідну кнопку «про відмову від очікування».

Отже, відсутність права та охоронюваного законом інтересу у позивача або недоведеність факту його порушення є підставою для відмови у позові. 

При цьому, суд послався на положення п. 8.2 Регламенту ЕТС, де вказані вимоги до переможця аукціону, зокрема на відсутність дій щодо відмови від очікування – подання заяви та натискання відповідної кнопки.

Таке рішення суду першої інстанції було підтримане Північним апеляційним господарським судом. 

Абсолютно логічним та послідовним є висновок «відмовився від очікування – відсутнє порушене право». Він відповідає в цілому всій концепції електронних аукціонів, скасування яких має відбуватись тільки за виключних ситуацій, і за наявності реальних порушень прав зацікавлених осіб. 

Але шкодити можуть не тільки учасники, які запропонували меншу ціну, а й ті, хто після проведення торгів не пройшли перевірку. Наприклад: 

Приватизація Бориспільського підприємства «Сортнасіннєовоч» (справа № 910/16514/18) 

Восени 2018 року відбувся аукціон із продажу частини пакету акцій Бориспільського підприємства «Сортнасіннєовоч», переможцем якого було визнано ОСОБА_1 (позивача).

Після проведення перевірки ОСОБА_1, організатором торгів – Регіональним відділенням ФДМУ, прийнято рішення про відмову у затвердженні протоколу аукціону. Як результат, право на укладення договору перейшло до ОСОБА_6 – учасника із другою ціновою пропозицією.

ОСОБА_1 із таким рішенням не погодився, оскаржив його до суду. Паралельно із цим також було подано відповідну заяву про забезпечення, яка частково була задоволено судом - Регіональному відділенню ФДМУ було заборонено затверджувати протокол про результати електронного аукціону щодо продажу частини пакету акцій Бориспільського підприємства «Сортнасіннєовоч».

Апеляційний суд позицію суду першої інстанції підтримав, а в задоволенні апеляційної скарги відмовив. 

Тобто що відбулось? Суди заборонили організатору торгів затверджувати результати аукціону, а як наслідок – переходити до наступних стадій конкурсної процедури – підписання договору та акту приймання-передачі лоту до реального переможця аукціону.

В цьому випадку склалась ситуація, за якої учасник із другою ціновою пропозицією хоч і погодився очікувати результати перевірки переможця, та все одно не зміг отримати свій лот, зважаючи на вжиті судом заходи забезпечення.

У цій справі суд критично підійшов до моменту визначення «переможця» у день затвердження протоколу аукціону, і зробив висновок, що після набуття такого статусу Позивачу буде принципово важче захистити свої права. 

Проаналізувавши сотні судових рішень, можна дійти висновку, що як в питаннях застосування заходів забезпечення позову, так і в питаннях правильного застосування норм матеріального права, судова практика поки небагата. 

Відсутні як висновки щодо застосування норм права у відповідних правовідносинах, так і напрацьована усталена практика щодо хоча б якогось питання.

Втім, загальна тенденція є позитивною, і простежується це через рішення судів першої та другої інстанцій, які все ж більше схильні до захисту результатів електронних торгів, ніж до їх руйнації.