Як безпечно "жити" в інтернеті. 5 порад для простих юзерів

Кілька днів тому Фейсбук видалив низку акаунтів і сторінок так званих “зливних бачків”, а журналісти оприлюднили фільм-розслідування про ботоферму, що працювала на замовлення українських політиків.

Кілька днів тому Фейсбук видалив низку акаунтів і сторінок так званих “зливних бачків”, а журналісти оприлюднили фільм-розслідування про ботоферму, що працювала на замовлення українських політиків. Ці дві історії вкотре доводять, що кожного дня прості юзери отримують величезну кількість негативної та часто неправдивої інформації. Спробуємо розібратись, чого остерігатись та як правильно поводити себе в інтернеті, що можна, а що не можна робити та як убезпечити себе від впливів сторонніх осіб.

Отже, 5 порад для простих юзерів:

1. Остергігайтесь маніпуляцій.

Інтернет, і в першу чергу соціальні мережі, активно використовується для маніпулювання громадською думкою та для викривлення картини світу. Багатотисячна армія ботів під виглядом звичайних юзерів щодня пише сотні коментарів, щоб створити ілюзію підтримки когось або навпаки – з метою дискредитувати. Користувачам під виглядом журналістських статей та сюжетів пропонуються відверто замовні матеріали, які не завжди можна розпізнати, не маючи спеціальних знань. Частково юзери і самі причетні до процесу створення викривленої картинки. Обираючи, якому контенту надавати перевагу, на які сторінки підписуватись, вони самі створюють для себе мильну бульбашку, за межами якої життя може виявитись зовсім іншим. Алгоритми Фейсбуку працюють таким чином, що ви по суті самі формуєте собі стрічку новин. Публікації тих сторінок та акаунтів людей, які ви найчастіше лайкаєте, будуть виводитись вам частіше. Тож з обережністю додавайте у друзі у соціальних мережах незнайомих людей, пам’ятайте, що за профілем та аватаркою не завжди знаходиться реальна людина, враховуйте, що контент, який ви споживаєте, може бути зовсім незбалансованим.

2. Перевіряйте інформацію. Не поширюйте фейки. 

У той час як звичайні українські медіа більшою чи меншою мірою, але все ж таки намагаються перевіряти інформацію, інтернет, став прекрасним майданчиком для розповсюдження фейків. Цьому сприяє одразу декілька факторів: відсутність будь-якого регулювання контенту та регуляторів, швидкість та неконтрольованість розповсюдження інформації, загальний та, на жаль, низький рівень медіаграмотності. Фейки можуть бути як елементом пропаганди, шахрайства (як, наприклад, збір коштів на лікування, або здача в оренду неіснуючих квартир), так і мати звичайний побутовий характер. Достатньо згадати заклики підтримати лайком та репостом чергового переможця чергової олімпіади. Окремим рядком ідуть так звані блогери Facebook та Youtube, шанувальники яких дуже часто довіряють поширюваній інформації, не замислюючись над її достовірністю. Завжди перевіряйте інформацію та її першоджерело, найпростіший спосіб - зробити запит у пошуковиках. Шукайте також підтвердження в ЗМІ, офіційних джерелах.

3. Уникайте хейтерства. 

Інтернет є беззаперечним майданчиком для свободи слова та обміну думками. Разом із тим, більший ступінь анонімності та видима відсутність відповідальності призводять до того, що користувачі можуть у своїх коментарях, публікаціях та повідомленнях здебільшого незнайомим людям написати те, чого б вони ніколи не сказали в реальному житті, очі в очі. Це стосується образливих коментарів, брудної лайки чи навіть погроз. Насправді, за більшість з цих дій законом встановлена відповідальність (наприклад, розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі тягне за собою покарання у вигляді штрафу чи навіть обмеження волі строком до п’яти років), і випадки притягнення до відповідальності за порушення в інтернеті є зовсім непоодинокими. Зважаючи на це, намагайтесь слідкувати за емоціями та не писати відверто протизаконних коментарів, а у разі потреби користуйтесь можливістю поскаржитись на контент адміністраторам соціальних мереж.

4. Захищайте свої персональні дані. 

Інтернет є прекрасним інструментом не лише для розповсюдження інформації, а й для її збирання. При чому здебільшого мова йде не про ті дані, які користувачі самі усвідомлено опублікували, наприклад, ім’я та дату народження у мережі Facebook, а про інформацію, яка збирається у прихованому чи напівприхованому вигляді. Так, влітку цього року власники смартфонів масово зістарювали свою обличчя у додатку Face app, а потім з'ясувалось, що цей додаток отримує доступ до великої кількості інформації про користувачів, може передавати цю інформацію третім особам і взагалі має російське походження. Завжди перевіряйте, доступ до якої інформації просить додаток чи програма та за можливості обмежуйте доступ до ваших персональних даних.

5. Права на контент. 

Завантажуючи чергове фото у соцмережу, мало хто замислюється над чим, яким чином та ким це фото може бути використане, і тим більше, мало хто читає умови користування Instagram, де написано, що ви надаєте Instagram невиключну, безоплатну, з правом передачі іншим особам ліцензію на розміщення, використання, розповсюдження вашого контенту. Так само безтурботно більшість користувачів гуглить на використовує у власних цілях красиві картинки, фотографії, завантажує музику на відео. Разом із тим, у кожної картинки чи відео в інтернеті є свій власник і саме він має право дозволяти чи забороняти використання свого контенту, в іншому разі це буде порушенням законів про авторські права. Отже уважно читайте умови користування соціальними мережами та іншими ресурсами, а коли ви шукаєте якийсь контент в інтернеті для власних потреб, звертайте увагу на умови його використання, обираючи той, що має вільну ліцензію чи розповсюджується безкоштовно.  

Замість висновку: Інтернет дає нам багато свободи і багато можливостей, але цією свободою слід користуватись обережно і усвідомлено, не втрачати пильності і поважати права інших)