Чи варто фарбувати газон? Коротка історія розвитку ринку штучної трави
Для України ринок штучної трави є новим і незвичайним. Насправді ж у світі все почалося ще у 1960-х роках, коли вчені почали шукати ефективну заміну натуральному газону для спортивних потреб.
Для України ринок штучної трави є новим і незвичайним. Насправді ж у світі все почалося ще у 1960-х роках, коли вчені почали шукати ефективну заміну натуральному газону для спортивних потреб.
Вперше про штучне трав’яне покриття заговорили у 1965 році. Саме тоді був побудований перший критий стадіон у світі – Астродом у Х’юстоні, штат Техас (NRG Astrodome). Поле стадіону було вкрите натуральним газоном, а купол був зроблений з прозорого матеріалу, щоб на траву потрапляла достатня кількість сонячного світла.
Але вже перші ігри виявили одну суттєву проблему. Відблиски сонця від куполу сліпили футболістів, на яких летів м’яч. Дах довелося зафарбувати, та від цього трава перестала отримувати таке необхідне для росту світло. Наприкінці 1965 року на стадіоні настав той незручний момент, коли власникам довелося пофарбувати великі ділянки засохлої трави зеленою фарбою.
Цей момент став переломним в історії футболу, адже на сцену, тобто на футбольне поле, вперше вийшла штучна трава. Нова ера розпочалася у 1966 році, коли на Астродомі вперше було вкладене штучне покриття, яке на той час виготовлялося з нейлону. Це був перший випадок, коли штучна трава була використана для ігор вищої спортивної ліги. Бренд трав’яного покриття, який було використано на цьому стадіоні, мав таку ж «космічну» назву – AstroTurf. Успіх стадіону був настільки гучним, що невдовзі словом «AstroTurf» стали називати будь-яку штучну траву.
До Європи штучна трава завітала трохи пізніше, в 1970-х. Вона вже була зроблена з поліпропілену, який був дешевшим і м’якшим за нейлон. У 1980-х штучний газон увійшов в моду, його почали використовувати не лише на спортивних майданчиках, а й в школах і дитячих садках, в басейнах, у заміських будинках і навіть на вітринах магазинів.
Черговий ривок на даному ринку стався наприкінці 1990-х років, коли вчені розробили нові, м’якші і більш стійкі волокна з поліетилену. Розпочався справжній бум у переобладнанні спортивних майданчиків, футбольних полів, а разом з тим тисячі приватних будинків, бізнесів і муніципалітетів почали використовувати штучну траву для озеленення простору. Протягом двох наступних десятиліть каскад проривних інновацій в галузі штучного покриття дозволив досягнути того рівня, коли штучна трава стала максимально схожою на справжню за своїми характеристиками для спорту, а в певних випадках – і більш безпечною для спортсменів.
До чого тут Україна, спитаєте ви? Адже майже 50 років ми залишалися осторонь усіх перипетій на світових ринках, і у нас досі практично не використовується штучне покриття. З іншого боку, зараз ми маємо можливість перескочити у майбутнє та почати грати на стадіонах та майданчиках з покриттям третього покоління, як у сучасних спортивних комплексах Європи та США. Саме така трава буде невдовзі виготовлятися у нас, в Україні. Українські стадіони з цим покриттям можуть забути про необхідність підстригати, підживлювати, забезпечувати світлом, а може навіть і фарбувати траву. При цьому, замість 4 ігор на тиждень, які витримує натуральний газон, на штучному можна грати практично цілодобово. Це означає, що набагато більше людей зможуть займатися спортом у комфортних і безпечних умовах.
Про особливості штучної трави третього покоління розповім у наступному блозі.
- Тінь радянського минулого: агенти КДБ і ФСБ у США Дмитро Зенкін 15:29
- Портфель розумного українського інвестора Аліна Шух 10:32
- Дисциплінарна справа проти суддів Верховного Суду Павло Васильєв 10:20
- Реформи лісової галузі України – заготівля деревини обвалилась на 30 відсотків Юрій Дюг 09:29
- Про розподіл майнових прав між дітьми, народженими у шлюбі та поза шлюбом Світлана Приймак вчора о 17:13
- Жінки у державному секторі: рівність як обовʼязкова умова розвитку Тетяна Ноздрич вчора о 16:20
- Проблеми забудови прибережних зон: екологічні та соціальні наслідки Павло Васильєв вчора о 15:32
- Консолідація влади, водоканалів та МФО – умова сталого розвитку водопровідної галузі Дмитро Новицький вчора о 14:30
- Роль електронного документообігу у корпоративному управлінні Олександр Вернігора вчора о 13:53
- Мистецтво протидії Апокаліпсису Євген Магда вчора о 10:12
- Україна як ключовий гравець у відновлюваній енергетиці ЄС Ростислав Никітенко вчора о 07:43
- Пітер Тіль, Джей Ді Венс і Дональд Трамп: технофашизм на марші? Дмитро Новицький 02.03.2025 11:16
- Три кроки до підкорення покоління Z: як маркетологам-міленіалам зрозуміти потреби молоді Ерік Клюєв 01.03.2025 14:13
- Америка демонструє кризу моральності Дмитро Зенкін 01.03.2025 14:10
- Вітчизняне мінеральне багатство: реальність проти хайпу Ксенія Оринчак 01.03.2025 14:03
- Нові вимоги до фіскальних чеків з 1 березня 2025 року: що потрібно знати підприємцям 700
- Давайте виходити з гіршого… 10 важливих кроків 357
- "Шкідливі" поради для аудиторів щодо змісту звіту аудитора 326
- Мистецтво протидії Апокаліпсису 157
- Пітер Тіль, Джей Ді Венс і Дональд Трамп: технофашизм на марші? 110
-
У США зросли ціни на цукор, вершкове масло, каву та фарш. Як це зачепить Україну
Інфографіка 4377
-
NYT: Трамп обговорить питання призупинення допомоги Україні. У Міноборони відповіли
доповнено Бізнес 2183
-
Гроссі виправдовується за порушення суверенітету України: Надзвичайні обставини
Бізнес 1820
-
У німецькому місті людям в одязі заборонили відвідувати нудистські пляжі – про що йдеться
Життя 1755
-
Перспективи України після саміту в Лондоні: ключові висновки
Думка 1706