Напрямки вирішення проблеми виживання авіабудівної галузі
Дискусія. Виживе - чи не виживе український авіапром? Серія публікацій. Частина 1.
Вибір напрямку вирішення проблеми, або, іншими словами, траєкторії руху галузі до досягнення позитивного результату, визначається прийняттям рішень по двох принципових питань:
1. Збереження і розширення державного володіння і управління галуззю.
2. Самостійне (анклавний) розвиток галузі АБО розширення всіх форм міжнародного коопераційного та інвестиційного співробітництва.
Вибір першого рішення на обох «розвилках» (посилення ролі держави + анклавний розвиток) означає вибір одного варіанта (напрямку) розвитку галузі. Курс на розвиток приватно-державного партнерства та міжнародної інтеграції призводить до реалізації альтернативного варіанту.
Напрямок 1.
Вибір цього напрямку означає, що відповідальність за успіх або неуспіх у досягненні амбітної мети перетворення українського авіапрому в один з небагатьох світових центрів авіабудування практично цілком лягає на державу. У цьому варіанті держава бере на себе функції визначення продуктового ряду, відповідальність за правильність цього визначення і, відповідно, за комерційний успіх бізнесу. На бюджет в цьому випадку лягає обов'язок фінансування не тільки фундаментальних досліджень і випереджальних розробок «проривних» продуктів, але і дослідно-конструкторських розробок, підготовки виробництва, а також систем підтримки продуктів в експлуатації для всього ряду комерційних продуктів, пропонованих на ринок.
Неминучим наслідком прийняття рішення про розвиток галузі по першому напрямку стане її фактична націоналізація. При цьому держава не володіє ні мотивованими кадрами, ні технологіями управління підприємницькою діяльністю, ні можливостями по залученню інвестицій, необхідних для реалізації складних бізнес-проектів.
Вищевикладене дає підставу для висновку про невисоку вірогідність досягнення очікуваного результату, практично нульову реалізації Стратегії при виборі першого напряму розвитку галузі. По всяк час, історичний досвід показав, що держава та її інституції на це неспроможні.
Напрямок 2.
Альтернативним способом вирішення проблеми антикризового розвитку авіапромисловості є об'єднання зусиль держави, світового і вітчизняного бізнесу при одночасному активному входженні української авіаційної промисловості в міжнародну кооперацію. Пропонована в рамках цього напрямку модель розвитку заснована на принципах тісної взаємодії держави і приватного бізнесу як міжнародного так і вітчизняного, що дозволяє ефективно поєднувати державні можливості концентрації ресурсів на необхідних напрямках і вмотивованість приватних власників щодо кінцевих результатів бізнесу.
Фінансові ресурси, необхідні для розвитку в даному напрямку, виявляться приблизно такими ж, що і при реалізації першого напряму, проте навантаження на бюджет може бути істотно знижена за рахунок все зростаючого фінансування авіабудівних проектів з позабюджетних джерел - власних коштів підприємств та їх іноземних партнерів, комерційних кредитів, стратегічних і портфельних інвестицій. Крім того, в порівнянні з першим напрямком істотно підвищується ймовірність більш ефективного управління фінансовими ресурсами і авіабудівельними активами за рахунок залучення високопрофесійних і добре мотивованих менеджерів, які працюють в недержавному секторі економіки.
Однак підвищення рівня позабюджетного фінансування не відбудеться стрибкоподібно. Приватні інвестиції в українську авіаційну промисловість в її нинішньому стані ще тривалий час залишатимуться високо ризикованими і низькорентабельними, з тривалим терміном окупності (не менше 7-12 років), що обумовлено не тільки станом галузі, а й об'єктивно тривалим циклом створення нової, конкурентоспроможної авіатехніки. Глибина кризи вітчизняного авіабудування та специфіка галузі як такої вимагають збалансованої державної підтримки в різних формах, прийнятих в сучасній світовій практиці. В рамках запропонованої за другим напрямом моделі розвитку держави відводиться найважливіша роль у вирішенні проблем оборони і безпеки, в підтримці і розвитку науково-дослідної бази авіаційної промисловості, в рішенні завдання підготовки висококваліфікованих фахівців, в підтримці реалізації перспективних, «проривних» проектів, у вибудовуванні системи приватно-державного партнерства, включаючи сприяння бізнесу в організації інфраструктури авіаційного ринку, у розвитку міжнародних коопераційних зв’язків і в просуванні продукції галузі на світові ринки.
Відповідальність за визначення продуктового ряду комерційної продукції, за успіх комерційних проектів на внутрішньому і світовому ринках, за залучення в галузь позабюджетних інвестицій, в тому числі на основі поділу ризиків із зарубіжними партнерами, покладається на бізнес.
Розвиток галузі за другим напрямом ускладнюється недосконалістю українського законодавства, що обмежує залучення недержавних іноземних інвестицій та міжнародну інтеграцію.
- Строк нарахування 3% річних від суми позики Євген Морозов 13:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 25687
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21325
-
Мінекономіки пояснило, як отримати 1000 грн єПідтримки, і порадило задонатити їх на ЗСУ
Фінанси 13660
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 9661
-
В Україні збанкротував ще один страховик
Бізнес 8742