Ви прострочили подання декларації? Притягнення до відповідальності неминуче?
Процедурні порушення, як підстави звільнення від відповідальності за несвоєчасне подання декларації.
Оскільки Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК) протягом останніх років декілька разів змінювався порядок перевірки своєчасності подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі декларації), відповідно й змінювалась судова практика (Рішення НАЗК від 06.09.2016 № 19, Рішення НАЗК від 10.02.2017 № 56, Наказ НАЗК від 20.08.2021 № 539/21).
Одним із базових судових рішень, яке сформувало підхід судів до необхідності дотримання процедури контролю та перевірки подання декларацій особами, стала Постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 814/886/17.
В цій постанові Верховний Суд сформував висновок про те, що здійснення контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема, щодо достовірності і повноти відомостей, зазначених суб'єктом декларування у декларації, належить до виключної компетенції Національного агентства з питань запобігання корупції.
Ключовим судовим рішенням, яке стосувалось безпосередьо своєчасності подання декларації й сформувало послідуючу правозастосовчу практику, стала Постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № П/811/593/17.
В даній постанові Верховний Суд сформував висновок про те, що контроль за своєчасністю подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а також перевірка достовірності і повноти відомостей, зазначених суб'єктом декларування у декларації належать до виключної компетенції НАЗК. Тобто, якщо НАЗК встановить факт несвоєчасного подання чи неподання декларації або повідомлення про зміни у майновому стані особою, яка в розумінні Закону України “Про запобігання корупції” є суб'єктом декларування і в якої виник обов'язок подати таку декларацію чи повідомлення, то лише висновок цього органу може бути підставою для притягнення такої особи до юридичної відповідальності за порушення вимог законодавства у сфері запобігання корупції.
Яка ситуація склалася на сьогодні, розглянемо далі.
По-перше, варто зазначити, що на відміну від підзаконних актів, що приймались НАЗК, норми Закону України “Про запобігання корупції” не піддавались різким трансформаціям і залишалися майже незмінними.
Так відповідно до п.1) ч.1 ст. 51-1 Закону України “Про запобігання корупції” - Національне агентство проводить щодо декларацій, поданих суб’єктами декларування, контроль щодо своєчасності їх подання. Згідно ч.3 ст.51-1 вищевказаного Закону - порядок проведення передбачених цієї статтею видів контролю, а також повної перевірки декларації, визначається Національним агентством.
Порядок перевірки факту подання суб’єктами декларування декларацій відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» та повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій встановлений Наказом НАЗК від 20.08.2021 № 539/21.
Згідно з п.3 Порядку - перевірка факту подання декларацій та повідомлення Національного агентства про випадки неподання чи несвоєчасного подання декларацій покладаються на уповноважений підрозділ (уповноважену особу) з питань запобігання та виявлення корупції відповідного органу, а в разі, якщо Законом не передбачено утворення (визначення) такого підрозділу (особи) - інший структурний підрозділ відповідного органу, визначений керівником (далі - відповідальний підрозділ (особа)).
Пунктом 6 Порядку передбачено, що у випадку встановлення факту неподання чи несвоєчасного подання декларацій суб’єктами декларування згідно з вимогами Закону відповідальний підрозділ (особа) відповідного органу повідомляє про це Національне агентство упродовж 3 робочих днів з дня виявлення такого факту.
Пунктом 8 Порядку встановлено, що у разі встановлення факту неподання декларації суб’єктом декларування Національне агентство письмово повідомляє про це керівника відповідного органу та спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції (органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції).
Відповідно до ч.2 ст. 51-2 Закону України “Про запобігання корупції” - якщо за результатами контролю встановлено, що суб’єкт декларування не подав декларацію, Національне агентство письмово повідомляє такого суб’єкта про факт неподання декларації.
Одночасно Національне агентство письмово повідомляє про факт неподання декларації спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції.
Крім того, варто звернути увагу на те, що відповідно до ч.7 ст.12 Закону України “Про запобігання корупції” - у разі виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, уповноважені особи Національного агентства складають протокол про таке правопорушення, який направляється до суду в порядку, визначеному Національним агентством.
У разі виявлення ознак іншого корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення Національне агентство затверджує обґрунтований висновок та надсилає його іншим спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції.
Висновок Національного агентства є обов’язковим для розгляду, про результати якого воно повідомляється не пізніше п’яти днів після отримання повідомлення про вчинене правопорушення.
З огляду на наведене, можна констатувати, що єдиним центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом до функцій якого входить контроль за своєчасністю подання декларацій є НАЗК, а працівники органів прокуратури, Національної поліції та інші можуть збирати докази та складати протоколи за ч.1 ст.172-6 КУпАП лише після отримання від НАЗК обгрунтованого висновку чи повідомлення про виявлення порушення вимог фінансового контролю.
Наразі не можна казати про те, що ця правова позиція є превалюючою в правозастосовчій практиці, але є достатньо багато судових рішень,які вказують на застосування саме цих висновків при винесенні рішень про закриття провадження у справах у зв'язку із відсутністю в діях декларантів складу адміністративного правопорушення.
Наприклад: Постанова Дніпровського апеляційного суду від 23.08.2022 № 212/661/22, Постанова Закарпатського апеляційного суду від 21.12.2022 № 299/662/22, Постанова Одеського апеляційного суду від 07.12.2021 № 522/15105/21.
Суди обгрунтовують це в тому числі тим, що незаконно отримані докази (пояснення, відповіді на запити, роздруківки з реєстру тощо) дають підстави для визнання їх недопустими.
При цьому суди обгрунтовано посилаються як на норми Конституції України, так і на Рішення ЄСПЛ та Конституційного суду України, а саме:
Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Рішенням Конституційного суду України від 20 жовтня 2011 року N 12-рп/2011 у справі щодо офіційного тлумачення положення ч. 3 ст. 62 Конституції України, встановлено, що обвинувачення у вчиненні злочину (правопорушення) не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо.
У рішенні у справі Гефген проти Німеччини ЄСПЛ для описання доказів, отриманих із порушенням встановленого порядку, сформовано доктрину плодів отруєного дерева, відповідно до якої, якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж.
Висновок. Завжди варто використовувати всі правові механізми захисту своїх прав, не повинна лякати відсутність однозначної позитивної судової практики, адже наслідки притягнення вас до адміністративної відповідальності за правопорушення пов'язане з корупцією доволі значні, а судову практику ми можемо створювати самі забезпечивши собі надійний захист.
- Неустойка за неповернення майна з оренди: між штрафом та пенею Дмитро Шаповал 13:56
- Стягнення шкоди з закладу освіти та батьків внаслідок пошкодження ока дитині Артур Кір’яков 13:11
- СЗЧ – вихід з ситуації є Сергій Пєтков 10:18
- Декілька ФОП: оптимізація податків чи дроблення бізнесу? Сергій Пагер 09:07
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська вчора о 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов вчора о 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков вчора о 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський вчора о 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 22.04.2025 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 21.04.2025 19:52
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? Ксенія Оринчак 21.04.2025 16:53
- Компенсація 1,5 млн грн моральної шкоди з рф на користь киянина за "повітряні тривоги" Світлана Приймак 21.04.2025 10:20
- Модель нової індустріалізації України 184
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 149
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 138
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище 111
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям 96
-
Казахстан заявив, що видобуватиме стільки нафти, скільки потрібно йому, а не ОПЕК
Бізнес 22184
-
"Останній інгредієнт отруйного коктейлю". У Швейцарії стривожені різким зростанням франка
Фінанси 16369
-
"Я приніс вам мир". Чому зірвались мирні переговори у Лондоні і що далі – сценарії
13860
-
У юристки Панаіотіді пройшов обшук. ЇЇ чоловік Коболєв каже, що вилучили телефони й компʼютер
Бізнес 6651
-
Держборг України у 2025 році вперше перевищить "психологічну" позначку 100% – МВФ
Фінанси 5998