Довічне позбавлення волі за корупцію не відповідає європейським стандартам

Аналіз кримінального законодавства держав-членів ЄС щодо максимального покарання за корупційні діяння дає відповідь на перше запитання Президента.

Чи потрібно запровадити довічне ув’язнення за корупцію в особливо великих розмірах? Саме на це запитання Президент хоче почути відповідь на загальнонаціональному опитуванні, яке було анонсовано без жодних правових підстав. І, схоже, таки відбудеться.

В подібних опитуваннях дуже важливо, щоб питання були однозначні і всі респонденти їх однаково розуміли. 

Однак, озвучене Президентом запитання сформульовано вкрай неправильно, що вбачається з наступного. 

У Кримінальному кодексі Україні немає такого злочину, як «корупція». Натомість є поняття «корупційне кримінальне правопорушення», яке включає двадцять різних злочинів. Тому, за вчинення якого з них пропонується встановити покарання у вигляді довічного позбавлення волі, не зрозуміло. 

Більше того, корупційними правопорушеннями вважаються не лише такі діяння, як зловживання владою чи незаконне збагачення, що вчиняються посадовими особами, але і, наприклад, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі, суб’єктами якого є вже громадяни. 

Тому, якщо запитати в людей «чи потрібно запровадити довічне ув’язнення за незаконне збагачення в особливо великих розмірах», думаю, що відповідей «так» буде більше, ніж на запитання: «чи потрібно запровадити довічне ув’язнення за надання неправомірної вигоди службовій особі». Хоча і обидва з цих злочинів вважаються корупційними кримінальними правопорушеннями. 

Таким чином, із озвученого Президентом питання взагалі не зрозуміло, що саме хоче дізнатися Президент і як потім будуть протрактовані відповіді громадян. 

Більше того, досвід європейських держав показує, що за корупційні правопорушення не передбачається покарання у вигляді довічного позбавлення волі. 

Наприклад, відповідно до ч.5 ст. 228 Кримінального кодексу Польщі, максимальне покарання за отримання особою, у зв’язку з виконанням нею публічних функцій, майнової вигоди у значному розмірі, або її обіцянки,становить 12 років позбавлення волі. А за такий злочин, як перевищення влади службовою особою, або за невиконання нею своїх обов’язків, в результаті чого вона отримала матеріальну або особисту вигоду, покарання встановлено у вигляді позбавлення волі від 1 до 10 років (ч.2 ст.231). 

Натомість, стаття 144 Кримінального кодексу Данії передбачає максимальне покарання для службових осіб, які отримали незаконну вигоду, чи прийняли обіцянку подарунків, не більше як 6 років позбавлення волі. Проте, за рішенням суду на винну особу може бути покладено покарання лише у вигляді штрафу. 

В Німеччині державних службовців, а також осіб, яким доручено виконувати функції держави, які вимагають, приймають незаконну вигоду, або її обіцянку, для себе або третіх осіб, в обмін на видання ними незаконних актів, можна притягнути до відповідальності у вигляді позбавлення волі на строк від 6 місяців до 5 років (ст. 332 Кримінального кодексу Федеративної Республіки Німеччина).

У Франції за вимагання, отримання службовою особою неправомірної вигоди, подарунків, пожертв чи їх обіцянок винну особу буде притягнуто до покарання у вигляді 10 років позбавлення волі зі сплатою штрафу у розмірі до 1 мільйона євро (ст. 432-11 Кримінального кодексу). 

У Португалії максимальне покарання за вчинення незаконного корупційного діяння  встановлено у вигляді 8 років позбавлення волі.

Із зазначеного вище вбачається, що європейські держави не застосовують до злочинців надто суворих покарань. І це не через те, що їхні законодавці дуже лояльні до корупціонерів. А тому, що кожний рік перебування особи в місцях позбавлення волі, оплачується за рахунок платників податків. І чим довше там перебуває злочинець – тим дорожче його утримання. Таким чином, кількість злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, дуже низька. 

Однак, відсутність суворих покарань, аж ніяк не перешкоджає державам-членам ЄС успішно боротися з корупцією. Наприклад, у 2018 році Данія посіла перше місце серед країн світу за Індексом сприйняття корупції, Німеччина –одинадцяте, а Україна -120.

Тому, яке б покарання не передбачили в нашому Кримінальному кодексі за вчинення корупційних правопорушень, хоч два довічних ув’язнення, хоч десять, якщо всі створенні в Україні антикорупційні органи не почнуть якісно проводити досудове розслідування і передавати справи в суди – ситуація в Україні з корупціонерами не зміниться жодним чином.