Інвестор + держава = партнери та до чого тут інфраструктура?
Державно - приватне партнерство та інвестиції в інфраструктуру можуть стати драйвером економічного розвитку України після уповільнення росту економічних показників внаслідок пандемії.
Однак економічний розвиток можливий лише за умови продовження реформ та ефективного управління ризиками цих проєктів на державному рівні.
У всьому світі державно-приватне партнерство є класикою для мобілізації великих капіталовкладень у державні активи, зокрема, шляхом концесії. Наприклад, коли йдеться про проєкти будівництва та подальшої експлуатації інфраструктурних проєктів, зокрема дорожньої інфраструктури, інфраструктури міст та ОТГ (шкіл, лікарень, водоканалів, паркінгів, сміттєпереробних заводів тощо). Концесійні проєкти сприятимуть розвитку економіки України: стимулюватимуть виробництво необхідних матеріалів і техніки, підготовку кваліфікованих фахівців, розвиток туристичної галузі у регіонах та покращення сервісу відповідними компаніями.
Державно-приватне партнерство є також способом підвищення кількості інновацій у різних галузях економіки, а це в результаті призводить до зростання ефективності в економіці країни в цілому. Досвід таких країн як Великобританія, Нідерланди, Іспанія, Португалія, Греція показує, що у разі передачі об'єктів інфраструктури в концесію можна говорити про економію державних грошей на рівні від 10 до 20%. Для самих інвесторів це можливість отримати доступ до секторів державної монополії, які найчастіше пов'язані з сектором інфраструктури – автомобільні дороги, порти, аеропорти, об’єкти соціальної інфраструктури тощо.
Якщо говорити про Україну, то інвестиції у інфраструктуру залишаються одним із наріжних каменів, необхідних для забезпечення прискорення економічного зростання та надання країні можливості наздогнати своїх сусідів із Центральної та Східної Європи. Динаміка інвестування залишається недостатньою, що лише підкреслює важливість залучати інвестиції у проекти з модернізації застарілої інфраструктури України або будівництва нової.
У цьому контексті стратегія поліпшення наявної та будівництво нової інфраструктури в рамках президентської програми «Велике будівництво», ціль якої забезпечити сполучення між обласними центрами відремонтованими дорогами, об’єктами соціальної інфраструктури, а також залучення інвесторів для приватно - державного партнерства – є стратегічно правильним орієнтиром для України. Як відомо, Міністерство інфраструктури України передбачає інвестиції в інфраструктуру в розмірі від 20 до 25 млрд дол. США до 2030 року, з яких половина має надійти від приватних інвесторів. Для виконання цього плану український уряд затвердив перелік пріоритетних інвестиційних проєктів на 2020-2023 роки, причому 40% з них є масштабними транспортними та інфраструктурними проєктами.
Географічне положення України, вантажні перевезення, що з'єднують європейські та азіатські напрямки через міжнародний інтермодальний коридор «Чорне море - Балтика» та так званий «Шовковий шлях», робить країну важливим транзитним маршрутом для розвитку торгівлі та подорожей між Європою, Азією та Близьким Сходом. Зростання обсягу перевезень, підтримуване компаніями, які розглядають Україну як можливість для відокремлення ланцюжка поставок від Азії, буде створювати можливості для стимулювання подальших інвестицій в транспортний і інфраструктурний сектор країни. Окрім того, залучення інвестицій на рівні міст та ОТГ дозволить на місцевому рівні згенерувати кошти на будівництво/реконструкцію необхідних об’єктів інфраструктури, що досить ефективно працює в міжнародній практиці.
За останні кілька років, український уряд зробив чимало кроків для створення умов збільшення інвестицій та проєктів державно-приватного партнерства. Я маю на увазі прийняття закону про концесії, створення при Міністерстві інфраструктури офісів ДПП SPILNO, а в Міністерстві економічного розвитку – Агенції ДПП.
Серед останніх досягнень – довгоочікуване прийняття законопроєкту № 5090 в першому читанні навесні цього року. Цей документ нарешті поставить крапку у неможливості виконання державними органами своїх зобов’язань через обмеження у строках бюджетного планування. Мета законопроекту – закріпити в Бюджетному кодексі механізм, що дозволить залучити інвестиції в дорожню інфраструктуру та інфраструктуру міст та ОТГ. Як це має працювати? Приватний сектор фінансує всі витрати на будівництво та експлуатацію інфраструктури, а держава чи місцева громада компенсує інвестору його затрати протягом 15-30 років «на виплат».
Проєкти державно – приватного партнерства здебільшого мають довгострокові горизонти реалізації – від 5 до 50 років. Але Бюджетний кодекс України передбачає річний бюджетний період і дозволяє здійснювати бюджетне планування тільки на три роки. Законопроєкт № 5090 передбачає зміни до Бюджетного кодексу і включає право брати на себе довгострокові зобов'язання в рамках державно-приватного партнерства. Він також уможливлює виділення коштів з Державного дорожнього фонду в якості платежів за доступність приватним партнерам для доріг, побудованих в рамках ДПП, що необхідно для реалізації проєктів у рамках програми «Великого будівництва».
На відміну від механізму контрактного фінансування запропонованого в рамках альтернативного законопроєкту 5090-1, де інвестор по суті виступає в якості посередника, який залучує до робіт підрядників, законопроєкт 5090 передбачає, що підрядник у рамках державно – приватного партнерства інвестує власні кошти у проєкт, а плата за експлуатаційну готовність залежить від дотримання вимог до якості дороги.
Таким чином, з одного боку держава отримує певні гарантії якості виконаних робіт, з іншого – законопроєкт надає впевненості приватним інвесторам щодо виконання органами державної та муніципальної влади своїх зобов'язань. Варто також відзначити, що внесені до законодавства зміни створюють умови для довгострокового партнерства та утримання об’єктів інфраструктури протягом 20 – 30 років. Інвестор реалізує проєкт за свої гроші та після здачі в експлуатацію отримує платежі від відповідного грантора. При цьому здійснюється моніторинг стану об’єктів, що дозволяє тримати руку на пульсі того, що відбувається із об’єктом інфраструктури. Цей механізм вже понад 30 років широко використовується у розвинених країнах світу.
Як очікується, законопроєкт 5090 сане драйвером для реалізації законів України «Про державно-приватне партнерство» та «Про концесію». Відтак будуть створені умови для зростання обсягу приватних інвестицій для модернізації існуючої інфраструктури та створення нової. Це також поставить крапку у сумнівах щодо захисту бізнес – партнерів приватно – державного партнерства.
- Освітньо-трудові мости як відповідь на демографічний обвал Ольга Духневич вчора о 19:38
- Системно-синергетична стратегія сталого розвитку України Вільям Задорський вчора о 18:39
- Строки для стягнення заробітної плати працівником в 2026 році Альона Прасол вчора о 10:47
- БЗВП "Було/Стало": Чому нові цифри не гарантують якості підготовки рекрутів Костянтин Ульянов (Valde) 05.01.2026 19:03
- Культура в часи зламу: як Київ 1918 року перегукується з Україною 2025-го Наталія Сидоренко 05.01.2026 18:00
- Оцінка ефективності правового регулювання як елемент нормотворчості Андрій Вігірінський 05.01.2026 16:37
- Людина і цифрові технології в сучасних ланцюгах постачання Наталія Качан 05.01.2026 15:20
- Подарунок декларанту: де закінчується ввічливість і починається правовий ризик Андрій Мазалов 05.01.2026 14:53
- Виховати власника: найскладніший етап житлової реформ Сергій Комнатний 05.01.2026 11:25
- Новорічні канікули минули – правові наслідки залишились? Дмитро Ламза 03.01.2026 18:17
- Ефект "зливного бачка" в маркетингу: чому ваші ліди називають "сміттєвими" Наталія Червона 02.01.2026 10:30
- Рік Коня стане роком "темної конячки" Олексій Шевчук 01.01.2026 12:30
- Подарунки для посадовців: що заборонено законом Анна Макаренко 30.12.2025 16:49
- Зменшення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні Альона Прасол 30.12.2025 10:56
- Стабільні обсяги, зростаюча ціна: логіка ринку земель у 2025 році Денис Башлик 29.12.2025 17:11
- Новорічні канікули минули – правові наслідки залишились? 333
- Виховати власника: найскладніший етап житлової реформ 155
- Людина і цифрові технології в сучасних ланцюгах постачання 83
- Оцінка ефективності правового регулювання як елемент нормотворчості 65
- Строки для стягнення заробітної плати працівником в 2026 році 60
-
У Києві зникли з маршрутів майже всі "гуманітарні" автобуси
Бізнес 69987
-
"Від автобусів до метро". В Україні з 1 січня почала діяти єдина форма квитка – деталі
Бізнес 37032
-
Екснардепа Демчака затримали в Німеччині
Фінанси 17780
-
"Коли побачив своє вино в буфеті Royal Albert Hall, мені зірвало дах", – засновник "Колоніст"
Бізнес 16015
-
Філатов: Росія "розбомбила" завод "Олейна" в Дніпрі
Бізнес 10028
