Про одностороннє розірвання договору та прямі витрати, безпосередньо пов'язані з виданням книжкової продукції.
У грудні 2020 р. Український культурний фонд (УКФ) і Український інститут книги (УІК) надали інституційну підтримку юридичним та фізичним особам, з якими були укладені типові договори про надання гранту.
УКФ використав типову форму договору про надання гранту інституційної підтримки, а УІК - типову форму договору про надання інституційної підтримки у формі гранту, затверджену Наказом Міністерства культури та інформаційної політики України №2292 від 12.11.2020 р.
Після ознайомлення з аудиторським звітом від 23.03.2021 р. №04-24/5 Державної аудиторської служби України виникає два питання, на які треба дати відповідь.
Питання перше. Чи може грантодавець розірвати договір в односторонньому порядку на підставі використання грантоотримувачем будь-якої частини гранту не за призначенням?
Причиною, через яку виникло це питання, є інформація про розірвання договору на підставі використання грантоотримувачем будь-якої частини гранту не за призначенням. В аудиторському звіті можна знайти інформацію про двох грантоотримувачів (ТОВ «ДІА» і ДП «Спеціалізоване видавництво «Либідь»), з якими УІК розірвав договір про надання інституційної підтримки у формі гранту (стор. 18-19 аудиторського звіту).
ТОВ «ДІА» кошти гранту повернуло, а ДП «Спеціалізоване видавництво «Либідь» - ні.
Хочу викласти свою точку зору на порядок розірвання договору про надання інституційної підтримки у формі гранту.
Порядок розірвання договору про надання інституційної підтримки у формі гранту викладений в розділу VII договору.
Слід зазначити, що у договорі відсутні підстави для одностороннього розірвання договору через використання будь-якої частини гранту не за призначенням.
Єдиною підставою для одностороннього розірвання договору є істотні порушення договору (п. 3 розділу VII договору).
У зв’язку з тим, що у договорі не дано тлумачення поняття істотності порушення, то слід звернутися до ЦК України.
Відповідно до абзацу другого ч. 2 ст. 651 ЦК України:
«Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору».
Визначення істотного порушення показує, що підстава для розірвання договору передбачає не тільки факт порушення умов договору другою стороною, а й обов’язково наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною.
Слід зазначити, що розірвання договору з підстави істотності порушення договору здійснює за рішенням суду (абзац перший ч. 2 ст. 651 ЦК України).
Якщо суд встановить факт істотного порушення договору, то грантодавець може в односторонньому порядку розірвати договір, скориставшись п. 4 розділу VII договору.
В єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні рішення суду про розірвання договору з ТОВ «ДІА» і ДП «Спеціалізоване видавництво «Либідь».
Відсутність рішення суду про розірвання договору про надання інституційної підтримки у формі гранту, вказує на те, що договір є чинним.
Оскільки договір про надання інституційної підтримки у формі гранту є чинним, то грантоотримувач не зобов’язаний повертати у повному обсязі перераховані грантодавцем кошти. Він може це зробити тільки добровільно.
Слід зазначити, що порядок розірвання договору про надання гранту інституційної підтримки, який укладав УКФ, ідентичний розглянутому порядку.
Питання друге. Чи є податок на доходи фізичних осіб, військовий збір та єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування частиною гранту, яка використана не за призначенням?
Причиною, через яку виникло це питання, є висновок аудитора (стор. 20 аудиторського звіту) про те, що ДП «Спеціалізоване видавництво «Либідь» на підставі укладених цивільно-правових договорів використало кошти гранту на оплату витрат, не пов’язаних з умовами договору, а саме:
- на оплату податку на доходи фізичних осіб;
- на оплату військового збору;
- на оплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Слід зазначити, що відповідно до п. 3 розділу VI договору про надання інституційної підтримки у формі гранту кошти гранту можуть бути використані грантоотримувачем на оплату прямих витрат, безпосередньо пов'язаних з виданням книжкової продукції державною мовою (авторська винагорода та/або придбання прав на використання об'єкта права інтелектуальної власності, підготовка оригінал-макету, витрати на друк та витратні матеріали, пов'язані з друком, у тому числі витрати на виготовлення електронних книг та аудіокниг).
Вважаю, що висновок аудитора є помилковим, оскільки до прямих витрат, безпосередньо пов’язаних з виданням книжкової продукції, відносяться як винагорода, яка була виплачена за договорами цивільно-правового характеру, так і єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Для того щоб в цьому переконатися досить відкрити Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати".
Поняття «прямі витрати» наведене у п. 4 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати":
«Прямі витрати - витрати, що можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об'єкта витрат економічно доцільним шляхом».
Слід зазначити, що книжкова продукція є об’єктом витрат, оскільки відповідно до п. 4 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати".
«Об'єкт витрат - продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов'язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат».
Відповідно до п. 11 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" прямі витрати діляться на(1) прямі матеріальні витрати, (2) прямі витрати на оплату праці, (3) інші прямі витрати.
До прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат (п. 13 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати").
Таким чином, винагорода, яку видавництво виплатило за ліцензійним договором дизайнеру і винагорода, яка була виплачена за підготовку оригінал-макету за договорами цивільно-правового характеру, є прямими витратами на оплату праці, безпосередньо пов’язаних з виданням книжкової продукції.
До складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи (п. 14 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати").
Відповідно до п. 24 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" до складу елемента "Відрахування на соціальні заходи" включається відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Таким чином, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є іншими прямими витратами, безпосередньо пов’язаних з виданням книжкової продукції.
Декілька слів про податки, які утримуються з доходів фізичних осіб.
Фізична особа є платником податку на доходи фізичних осіб (п. 162.1 ст. 162 ПКУ).
Податок з доходів фізичною особи утримує і переховує до бюджету податковий агент (п. 168.1 ст. 168 ПКУ), яким є видавництво.
Доходи фізичних осіб є також об'єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
У зв’язку з тим, що податок з доходів фізичних осіб і військовий збір утримуються з доходів фізичних осіб, то вони до складу витрат не включаються. До складу витрат включаються дохід, з якого утримали цей податок і військовий збір.
Слід зазначити, що «Порядок надання інституційної підтримки у формі грантів суб’єктами видавничої діяльності», затвердженого Наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 20 жовтня 2020 року № 2203, також наголошує на оподаткуванні коштів гранту згідно з законодавством (п. 17).
Таким чином, до прямих витрат, безпосередньо пов’язаних з виданням книжкової продукції, відносяться:
- прямі витрати на оплату праці, якими є винагорода, яка виплачена дизайнерові та винагорода, яка виплачена за договорами цивільно-правового характеру за підготовку оригінал-макету, з якої утримується податок на доходи фізичних осіб та військовий збір;
- інші прямі витрати, якими є єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
