Ще зовсім недавно оспіваний у минулому і занедбаний в останні десятиліття Будинок творчості письменників «Ірпінь» не мав жодних перспектив. Відсутність у Спілки письменників коштів для його реконструкції вела до повної втрати унікального місця. Але вчора
Ще зовсім недавно оспіваний у минулому і занедбаний востанні десятиліття Будинок творчості письменників «Ірпінь» не мав жоднихперспектив. Відсутність у Спілки письменників коштів для його реконструкції веладо повної втрати унікального місця. Але вчора сталася важлива подія: місто імайстри пера об'єдналися, щоб вдихнути нове життя у цю історичну місцевість і відродитиславу Українського Парнасу.
Зруйнованіпаркани, похилені будиночки, осиротілі стежки – така сумна прозаїчна реальністьлегендарного Будинку творчості письменників «Ірпінь». Це місце уже давно ненадихає. А колись саме тут Олесь Гончар надиктовував дружині знаменитийроман «Собор». Тут народилася славнозвісна «Рідна мати моя…» Андрія Малишка.Тут Майборода вперше наспівав свої «Білі каштани», а Натан Рибак писав«Переяславську раду». Остап Вишня, Максим Рильський, Панас Мирний, ІванКарпенко-Карий – перелічити імена всіх класиків української літератури, щотворили свого часу в «Ірпені» одним абзацом неможливо. Тому для нашого міста є справоючесті не просто зберегти, а відродити цеособливе місце.
Територіябудинку творчості, а це більше 10 га, хоч і перебуває у постійному користуванніНаціональної спілки письменників України, проте є комунальною власністю,належить ірпінській громаді. Рік тому ми звернулися до керівництва Спілки зпропозицією щодо впорядкування території та реконструкції будівель. Перемовинибули довгими і складними. Працювала спільна комісія НСПУ та ІМР. Ситуаціювивчали юристи та інші фахівці. В результаті був напрацьований договірспівпраці. Його винесли на погодження делегатам 8-го позачергового з’їздуНаціональної спілки письменників України, що пройшов символічно в Ірпені востанній день березня. Приємно, що абсолютною більшістю голосів делегатирегіональних осередків Спілки його підтримали.
Наші умовипрості. Ірпінь як ніхто зацікавлений у відновленні об’єкту з такою історичноюцінністю. Це – імідж міста, його туристична привабливість, розвитоклітературної творчості в регіоні. Для оновлення паркової частини Будинкуписьменників у міському бюджеті-2017 ми уже зарезервували 5 млн. грн. Попереднійплан реконструкції передбачає три зони. Перша – закрита територія для майстрівпера. Друга – міський парк оформлений в особливому мистецькому стилі. Третя –ділянка 2,8 га. Її Національна спілка письменників України передасть інвестору,який капітально відремонтує усі будівлі на території Будинку письменників.
Принципово важливий момент – жодної багатоповерховоїжитлової забудови чи розважальних центрів на цій території не буде! Це тверда інезмінна позиція Ірпінської міської ради. Інвестор зможе побудувати там лише об'єкти туристично-рекреаційногопризначення.
Як тільки сесіяІрпіньради затвердить укладений договір, у Будинку письменників розпочнутьсяроботи. Вже через рік ми отримаємо абсолютно оновлений Український Парнас. Тамбудуть особливі місця для натхнення і творчості, зони для літературних вечоріві презентацій. Імена класиків, котрі тут творили, увіковічать меморіальні дошкита скульптури.
Та не лише оновленняБудинку творчості письменників має стати потужним поштовхом до початку новоїепохи письменства в Приірпінні. З цією метою ми запланували цілий ряд заходів.Вже до кінця року поруч із Центральною міською бібліотекою відкриємо пам’ятникПисьменнику. Неподалік плануємо облаштувати Літературну алею слави. Тамзакарбуємо імена тих майстрів пера, які запропонує Спілка письменників. Крімтого, маємо ідею започаткувати щорічну літературну ірпінську премію розміром500 тис. грн. Нехай це все стане предметом бажання письменників знов і зновприїжджати в Ірпінь і відроджувати його літературну славу.
Ірпінь зробив своюпропозицію і я радію з того, що письменники України її підтримали. Спільнимизусиллями ми відродимо давні літературні традиції у нашому регіоні. Якщо укогось є пропозиції з приводу того як це можна зробити краще, доступніше ідешевше – запрошуємо до співпраці.
