Для отримання бажаного результату в податковому спорі, перед його ініціюванням варто дослідити практику розгляду аналогічних справ. Наводимо останні тенденції у вирішенні податкових спорів Вищим адміністративним судом України та Верховним Судом України.
Дляотримання бажаного результату в податковому спорі, перед його ініціюваннямварто дослідити практику розгляду аналогічних справ. Наводимо останні тенденціїу вирішенні податкових спорів Вищим адміністративним судом України та ВерховнимСудом України.
Щодоскасування наказу про проведення невиїзної документальної перевірки
У разіпорушень з боку контролюючого органу при прийнятті такого наказу, ВАСУ вважаєза можливе задоволення позову про його скасування. На думку суду, наказне є реалізованим і не вичерпав своєї дії фактичним проведенням перевірки, оскількипозивач не брав участі у її проведенні, а відтак, надавши документи на запитподаткового органу, був позбавлений можливості не допустити фахівців останньогодо проведення перевірки.
Щодовимог про визнання неправомірними дій податкового органу по проведеннюперевірки
Стосовно цихвимог, на думку ВАСУ вони не підлягають задоволенню з огляду на те, щовиключно результат реалізації повноваження контролюючого органу (а саме –рішення), а не процес реалізації його повноважень (проведення перевірки чискладання акта) може бути об’єктом судового оскарження (ухвала ВАСУ від02.12.15 №К/800/54720/14).
З іншоїсторони можна навести ухвалу ВАСУ від 02.12.15 №К/800/10997/14, яка булавинесена по справі, у якій контролюючий орган провів перевірку платника напідставі його «звернення», якого, як виявилося в судовому розгляді, неіснувало. Суд касаційної інстанції в даному випадку дійшов висновку, що завідсутності підстав для проведення перевірки дії податкового органу єпротиправними.
Також данаухвала може використовуватись, якщо за результатом неправомірної перевірки бувскладений акт і внесено відповідну інформацію до АС «Результати співставлення податковихзобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА», а ППРне складалось. Так, проаналізувавши положення Закону «Про доступ до публічноїінформації» ВАСУ зазначив, що платник податків має право вимагати виправленнянеточної, неповної, застарілої податкової інформації про себе, виключенняінформації про себе, збирання, використання чи зберігання якої здійснюється зпорушенням вимог закону. Дана позиція узгоджується з постановою ВСУ від09.12.14 №21-511а14.
СкасуванняППР з підстав порушень, допущених при складанні акту перевірки
ВАСУ вухвалі від 02.12.15 у справі №К/800/15421/14 вказав, що суд апеляційноїінстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для визнанняпротиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, винесеного напідставі акта перевірки, дії щодо складання якого вчинені не на підставі, вмежах повноважень та у спосіб, визначені нормативно-правовими актами.Аналогічна позиція міститься в постанові ВСУ від 09.12.14 у справі №21-511а14.
Щодо спонуканнядержави до відшкодування ПДВ
У справах запозовом про стягнення бюджетного відшкодування суд касаційної інстанціїкерується постановою ВСУ від 16.09.15 у справі №21-881а15, згідно з якоювідшкодування з бюджету ПДВ є виключними повноваженнями податкових органів таорганів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний органі вирішувати питання про стягнення такої заборгованості. В цьому випадкуправильним способом захисту є вимога про зобов’язання відповідача до виконанняпокладених на нього Законом і підзаконними актами обов’язків щодо наданняоргану казначейства висновку щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету.
Щодо скасуванняППР, прийнятих по «безтоварних» операціях
У данійкатегорії справ ВАСУ продовжує керуватися усталеною доктриною, згідно якої обов'язковоюумовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактичнанаявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних татехнологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку міжфактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю (ухваливід 02.12.15 №К/800/1732/14, №К/800/29867/14, №К/800/53653/14, №К/800/31332/14,№К/800/50758/14). Така ж позиція викладена у постанові ВСУ від 27.10.15 у справі№21-1539а15.
