Петиції та ініціативи: чому громадяни не використовують своє право на громучасть
В Україні наразі існують інструменти, завдяки яким громадяни можуть брати безпосередню участь у житті держави. Чому на практиці це не завжди працює – давайте розбиратися.
Одним із механізмів реалізації права на участь у місцевому самоврядуванні, згідно Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», є місцева ініціатива. Відповідно до ст. 9 вищезгаданого Закону члени територіальної громади мають право ініціювати розгляд будь-якого питання, віднесеного до відання місцевого самоврядування.
Місцева ініціатива – оптимальний варіант, коли тема хвилює і ту частину населення, яка активна, однак, не інтернетизована. Тому питання житлово-комунальної тематики легко збирають десятки підписів пенсіонерів, людей старшого і похилого віку, які не підтримали б аналогічних е-петицій.
Давайте спробуємо більш детально розібратися, що таке місцева ініціатива, яким чином і куди її можна подати. Місцева ініціатива - це письмова пропозиція про розгляд органами місцевої влади будь-якого питання, віднесеного до відання органів місцевого самоврядування. Ініціювати внесення місцевої ініціативи та брати участь у її підтримці можуть члени територіальної громади шляхом реєстрації повідомлення про початок збору підписів на підтримку місцевої ініціативи у системі електронного документообігу.
Далі ініціатива має бути направлена у вигляді письмової пропозиції на розгляд постійної комісії обласної або місцевої ради, до предмету відання якої відноситься порушене у місцевій ініціативі питання. Строк розгляду постійною комісію місцевої ініціативи не повинен перевищувати 30 робочих днів.
Також у контексті місцевого самоврядування можна розглядати такий інструмент, як петиції. Українське законодавство визначає електронну петицію як колективне звернення в електронній формі до суб’єкту владних повноважень у вигляді тексту скарги (протесту) та/або пропозиції. Суб’єкт владних повноважень має на електронну петицію публічно оголосити свою позицію стосовно згоди чи незгоди по суті петиції, інформувати про аргументи у разі незгоди та організувати спільну з авторами та їх прихильниками роботу з розроблення та втілення плану реалізації петиції у разі згоди.
Електронна петиція подається та розглядається в порядку, передбаченому статтею 23-1 Закону України «Про звернення громадян».
Задля визначення рівня імплементації інструментів громадського контролю та участі громадян в прийняті рішень, з урахуванням придатності їх використання, експерти Центру «Ейдос» ще в 2015 році розробили Методологію «Прозорі ради», аби допомогти місцевим радам унормувати свої документи, привести їх у порядок, відповідно до законодавства, створити нові, більш зручні інструменти для громадськості, журналістів та інших органів місцевого самоврядування та підвищити рівень імплементації законодавчих норм.
Зокрема, у 2018 році було проаналізовано роботу органів місцевого самоврядування (міських та обласних рад), а саме: Івано-Франківської, Полтавської, Рівненської та Чернігівської.
Під час аналізу були виявлені конкретні проблеми з імплементацією інструментів громадського контролю та участі громадян в процесі прийняття рішень.
В ході дослідження було перевірено дієвість закону «Про доступ до публічної інформації».
Після проведення дослідження, було підготовано пропозиції та розпочато роботу в регіонах щодо імплементації рекомендацій.
Таким чином, була посилена адвокаційна кампанія на місцях та визначено рівень імплементації інструментів громадського контролю та участі громадян в прийняті рішень з урахуванням придатності їх використання пересічним громадянином.
В ході аналізу доступності механізму подання та розгляду місцевої ініціативи було з’ясовано, що ініціативи є, але громадяни не звертаються, тому, бракує обізнаності щодо можливості подання ініціатив на розгляд – інформація про це відсутня на сайті.
Так, в Івано-Франківській, Полтавській, Рівненській, та Чернігівській обласних радах рівень імплементації подання та розгляду громадських ініціатив дорівнює нульовому показнику. Схожа ситуація прослідковується й щодо доступності механізму подання та розгляду електронної петиції: в Івано-Франківській, Полтавській та Рівненській ОДА – нульовий показник, і лише в Чернігівській області громадяни активно використовують надану їм законодавством можливість.
При цьому, і механізм подання та розгляду місцевої ініціативи, і електронної петиції у всіх вищезазначених областях закріплено на рівні НПА. Наприклад, в Регламенті Івано-Франківської обласної ради сьомого демократичного скликання закріплено можливість створення електронної петиції та збору підписів на її підтримку. Вона має набрати 1 тис. 500 голосів на свою підтримку. Проте, цей показник є доволі високим і несе ризики блокування реалізації громадянами свого права. Незважаючи на законодавче закріплення, технічно на сайті петицію подати неможливо. Таким чином, доступність механізму було оцінено у 33,3% зі 100%. Порядок оформлення, оприлюднення та розгляду електронних петицій визначено також і в «Положенні Івано-Франківської міської ради про електронні петиції». На офіційному сайті є згадка про електронні петиції. На відміну від обласної ради, петиція на сайті міськради має набрати 250 голосів на свою підтримку. Процедура реєстрації для участі в голосуванні та для створення власної петиції - не ускладнена. Є можливість ознайомитися з петиціями, які набрали необхідну кількість голосів для розгляду. Однак, немає можливості підписатися на розсилку новин. Крім того, з 52 підтриманих петицій, всі 52 розглядались радою. Доступність механізму було оцінено у 100%.
У Рівненській обласній раді можливість подання електронної петиції також прописано на рівні НПА. Однак, на офіційному сайті немає можливості ознайомитися з петиціями, які набрали необхідну кількість голосів для розгляду, а також немає можливості підписатися на новини. Крім того, жодна петиція не була підтримана необхідною кількістю голосів (прим. у Регламенті визначено, що петиція має набрати 1000 голосів на свою підтримку). На рівні НПА у Рівненській міській раді теж закріплено і подання петиції, і місцевої ініціативи. Кількість підписів, необхідних для підтримання ініціативи – 5000, що значно ускладнює процес проходження відповідного подання. Окрім того, на офіційному сайті відсутня систематизована інформація про процедуру подачі місцевої ініціативи мешканцями. Щодо петицій, то з 78 підтриманих петицій, лише 1 розглядались радою, однак, на решту 77 є офіційні відповіді, з якими можна ознайомитись у відповідному розділі.
Окрім того, в ході аналізу були зафіксовані низькі показники звітування депутатів ради перед членами територіальної громади: Івано-Франківська облрада – 16,7%, Івано-Франківська міськрада – 50%, Полтавська облрада – 16,7%, міськрада – 33,3%, Рівненська облрада – 50,0, Рівненська міськрада – 66,7%, Чернігівська облрада – 66,7%, міськрада – 50,0%.
І, головне - існує проблема з недостатнім інформуванням громадян щодо процедури подачі електронної петиції та місцевої ініціативи, хоча на рівні НПА це закріплено у відповідних положеннях. Таким чином, громадськість просто не знає, як це можна зробити і не використовує в повній мірі своє право на грамадську участь у житті країни.
- Благодійна діяльність в Україні під час дії воєнного стану Оксана Соколовська 16:10
- Юридична практика у спорах з банками: реальний приклад Павло Васильєв 12:18
- Нові правила експортного контролю: виклики та можливості для українського бізнесу Ростислав Никітенко 12:12
- Від entry-level до CEO: розбираємо головні бар'єри для жінок у корпоративному світі Юлія Маліч 12:10
- Про Молдову, вибори і російський слід Галина Янченко 09:58
- Судовий збір при заявлені цивільного позову у кримінальному провадженні Євген Морозов вчора о 20:02
- Скасування Господарського кодексу: ризики для бізнесу та економіки Володимир Бабенко вчора о 17:11
- Розпочато роботу над вебплатформою судових рішень War Crime Леонід Сапельніков вчора о 14:41
- Маємо забезпечити армію якісним майном Дана Ярова вчора о 14:21
- Нові зміни до Кримінального кодексу України: що потрібно знати Оксана Соколовська вчора о 13:27
- Судова практика: відміна виконавчого напису приватного нотаріуса Павло Васильєв вчора о 12:31
- Сектори польської економіки, в які інвестує український бізнес Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 12:10
- Санкції та їх оскарження в ЄС: що варто знати українському бізнесу та адвокатам Ростислав Никітенко вчора о 12:08
- Відвід судді: закон, практика та поради Владислав Штика 03.11.2024 23:06
- Темна сторона онлайн-шопінгу: Temu потрапив під приціл ЄС Дмитро Зенкін 03.11.2024 21:00
-
Освітні втрати набирають обертів: чому школярі масово виїжджають і не планують повертатися
Думка 23067
-
Найбільший завод з виробництва свинцю в Україні визнали банкрутом
Бізнес 10936
-
Укрнафта пробурила найглибшу свердловину за останні вісім років. Дає нафту та газ
Бізнес 10769
-
Хазяїн Грузії, Потопельники зі США, Українські скамери оббирають росіян. Найкращі історії світу
4920
-
Антонов перевіз до США спеціальний космічний супутник "Гера" – фото
Бізнес 4373