Митний безвіз та АЕО
Запровадження інституту авторизованого економічного оператора в Україні (АЕО).
Митна система України залишається уразливою до зловживань, як збоку недоброчесних підприємців так і збоку посадовців. Першопричина цих проблем полягає у нехарактерних функціях митних органів в Україні, порівняно із митними системами країн-лідерів ЄС. В нашій державі є надто високою питома вага контролю та зборів коштів до державного бюджету на етапі митного оформлення. Звичайно варто пам’ятати і про інституційну слабкість органів влади в Україні, до яких відноситься і митниця.
Через особливості корпоративної системи України та слабкість її податкової системи митні органи не мають достатньо інструментів для точкового контролю, що особливо актуально в умовах надвисоких фіскальних очікувань від митних органів. Одним із шляхів для виходу із цієї проблеми є повноцінне запровадження інституту авторизованого економічного оператора в Україні (АЕО).
Еволюція АЕО в Україні
Цілком природно, що в Україні здійснювались кроки по виокремленню «доброчесних» та системних підприємців від решти, для того щоб не піддавати їм контролю на старому рівні. Одним із таких кроків було запровадження в Україні «білих списків», тобто переліку суб'єктів ЗЕД, що отримали право на митне оформлення у спрощеному режимі.
Наступним етапом розвитку спрощень для підприємців, що проводять системну діяльність у сфері ЗЕД стало запровадження норм про уповноважених економічних операторів (УЕО) у новому Митному кодексі прийнятому 13 березня 2012 року. Ці норми були покликані гармонізувати систему довірених підприємців із практикою ЄС.
Однак поодинокі норми про УЕО в українських реаліях не дозволяли запустити повноцінну систему митних спрощень на практиці. Формалістична правова традиція України вимагала детальних норм на рівні закону, що зупиняло розвиток до моменту запровадження повноцінних змін до митного кодексу. Альтернативою функціонування УЕО в Україні виявились декларації типу ЕА, які дозволяли підприємствам з позитивною історією здійснювати митне оформлення автоматично без заїзду на митний термінал.
Справжній прорив відбувся у 2019 році, коли Верховна рада України прийняла суттєві зміни до Митного кодексу України, яким запровадила базовий набір правил необхідний для запуску системи АЕО в Україні. Принагідно Глава 2 митного кодексу була змінена з «Уповноважений економічний оператор» на «Авторизований економічний оператор», гармонізувавши назву із митним законодавством Європейського Союзу. Із запізненням в кілька місяців, 29 липня 2020 року КМУ прийняв Постанову «Про деякі питання функціонування АЕО».
Цьому прориву передували кілька років переговорів у двох складах спеціалізованих комітетів Верховної ради України. Серед народних обранців домінувало побоювання, що АЕО можуть бути використані для зловживань з боку підприємців із новим статусом. Ці побоювання зіграли негативну роль для митної системи, оскільки вони не лише відтермінували запровадження АЕО, але й принесли надто високі вимоги для їх запровадження.
Побоювання щодо АЕО в українських умовах очікувано є безпідставними, оскільки митний контроль для таких підприємств не завершується після митного оформлення. Більше того АЕО є безпрецедентно відкритими для пост-аудиту. В той же час для решти імпортерів контроль після проходження митних формальностей є більш ускладненим для митних органів, що робить використання звичайних механізмів імпорту більш привабливим для тих, хто планує зловживати митними формальностями.
Статус АЕО передбачений для підприємств з різних видів діяльності в сфері міжнародної торгівлі – від митних складів, брокерів та перевізників до імпортерів, експортерів та виробників. Для отримання статусу необхідно пройти авторизацію на митниці. Існує два типи авторизації АЕО: АЕО-С (спеціальні спрощення) і АЕО-Б (підтвердження безпеки та надійності). Різниця у наборі переваг і критеріях.
При цьому, щоб отримати статус АЕО потрібно було відповідати критеріям, зокрема й вимогам до фінансової стійкості, які були прописані традиційно для Українського фіскального законодавства – у формулах. Багато великих (в тому числі й іноземних) компаній не могли почати роботу над авторизацією АЕО-С саме через невідповідність цьому критерію, зокрема через особливості своєї бізнес-моделі.
Отримання статусу є тривалим, перевірки тривають до 150 днів. Така процедура перевірки стосується всіх сфер її життєдіяльності.
1) Чи дотримується компанія вимог митного та податкового законодавства
2) Чи коректно ведеться бухгалтерський облік (наприклад, чи забезпечує ваша система обліку доступ митників до первинних облікових документів) та облік комерційної і транспортної документації
3) Чи стійкий ваш фінансовий стан (наприклад, наявність податкового боргу, показники платоспроможності компанії)
4) Чи є у вас спеціальний «АЕО спеціаліст» (тільки для АЕО-С)
5) Чи дотримується компанія стандартів безпеки та надійності (захист об’єктів компанії, перевірка контрагентів та кандидатів).
Тільки для АЕО-Б
Такий рівень втручання в життя підприємства також не викликав великого оптимізму з боку приватного сектору. Також кандидати на статус АЕО повинні виконати непогану «домашню роботу».
Ще одне обмеження, яке стало результатом пересторог щодо АЕО є обмеження кількості заяв на набуття статусу АЕО, що розглядаються одночасно — у 2020-му — 10, 2021-му — 20 і 2022 — 30 заяв. Крім цього, на час перехідного періоду (до листопада 2022 р.), щоб отримати авторизацію АЕО-С підприємства мають бути одночасно виробником та експортером/імпортером товарів.
Станом на серпень 2022 року в Україні діяло лише одне підприємство із статусом АЕО, що підтверджує обтяжливість цього статусу для більшості учасників системи міжнародної торгівлі.
У ЄС існує більше 16 000 підприємств зі статусом АЕО, зареєстрованих у 27 країнах ЄС, які отримують вигоду від спрощення митних формальностей. Серед них у Німеччині АЕО мають 6483, Нідерландах 1609, Італії 1500, Бельгії 522 підприємства. Примітним є те, що статус АЕО не передбачений для надвеликих підприємств. До прикладу дослідження продемонструвало, що до 50% підприємств зі статусом АЕО у Австрії є виробниками та здебільшого належать до малого та середнього бізнесу.[1]
Очікування від запровадження митного безвізу
Із прийняттям пакету змін стосовно запровадження митного безвізу з ЄС Україна приєдналась до Конвенції про процедуру спільного транзиту (NCTS), яка передбачає «підгарантійність» усіх вантажів. Така практика наразі передбачення у ЄС. В Україні діє інший принцип – товари не підлягають гарантуванню крім транзиту спеціально встановлених випадків (наприклад –окремих продуктів харчування та підакцизних товарів).
Нові правила передбачатимуть зміну принципу – гарантуванню підлягатимуть усі товари крім винятків. Це може спричинити значне здороження міжнародної торгівлі через фундаментальні недоліки української митної та фінансової систем – фінансові гарантії є коштовними, а статус АЕО-С, який би дозволив уникнути гарантування, - наданий лише одному підприємству.
Інша проблема пов’язана із запровадженням європейських стандартів – це пред’явлення товарів до митних органів у митному терміналі прибуття. Сьогодні компанії використовують попередню декларацію (декларація типу ЕА) при імпорті і при цьому не пред’являють товари митниці. При експорті – аналогічно: у багатьох випадках товар може не пред’являтись митниці.
Але з листопада 2023 року (початкова дата була продовжена з листопада 2022 року через новий етап війни із РФ) ці можливості будуть недоступні компаніям, що не отримали статусу АЕО. Таким чином, лише АЕО-С із спрощенням «випуск за місцезнаходженням», збережуть за собою той вид спрощення, який декларація ЕА поки що робить можливим для багатьох інших.
Для виходу із проблемної ситуації - Мінфіном було запропоновано компромісне рішення, яке відповідає стандартам ЄС – передбачити окремі види спрощень для бізнесу без надання статусу АЕО.
Відповідно, для того, щоб для кожної операції з ввезення товару не використовувати грошову заставу, у бізнесу з’явиться ще більше мотивації отримати транзитне спрощення у вигляді загальної фінансової гарантії.
Як зазначалось, винятком з обов’язку пред’являти товар при імпорті/експорті мали бути тільки компанії зі статусом АЕО-С.
З набранням чинності Закону України 2510-IX “Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо деяких питань виконання глави 5 розділу IV Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони” від 28.07.2022 року, впроваджуються, так звані, окремі митні спрощення – для компаній, що не мають статусу АЕО. Це надасть можливість надійним компаніям, що відповідають іншим критеріям для АЕО (окрім критерію стійкого фінансового стану), отримати окремі спрощення, на які має право компанія – АЕО-С.
Наприклад, мова про спрощення «отримання/відправлення за місцезнаходженням», що дозволяє «замитнювати»/ «розмитнювати» вантажі у себе на об’єкті без пред’явлення товару митниці.
Висновки
Митні спрощення дозволять відкрити в Україні новий етап лібералізації міжнародної торгівлі. АЕО є своєрідним супер-статусом, який недоступний для більшості учасників міжнародної торгівлі. Поява альтернативної системи trusted traders розширить співпрацю бізнесу із державою та прискорить торгівлю. Разом з отриманням транзитних спрощень, отримання статусу АЕО або окремих митних спрощень дозволить отримати повний ефект від митного безвізу у сфері міжнародної торгівлі. Ймовірно тому, Закон № 2510-IX і пов’язують з «митним безвізом».
- "Візуальний огляд" водія на стан наркотичного сп’яніння: аспект законності Євген Морозов 20:08
- Благодійна діяльність в Україні під час дії воєнного стану Оксана Соколовська 16:10
- Юридична практика у спорах з банками: реальний приклад Павло Васильєв 12:18
- Нові правила експортного контролю: виклики та можливості для українського бізнесу Ростислав Никітенко 12:12
- Від entry-level до CEO: розбираємо головні бар'єри для жінок у корпоративному світі Юлія Маліч 12:10
- Про Молдову, вибори і російський слід Галина Янченко 09:58
- Судовий збір при заявлені цивільного позову у кримінальному провадженні Євген Морозов вчора о 20:02
- Скасування Господарського кодексу: ризики для бізнесу та економіки Володимир Бабенко вчора о 17:11
- Розпочато роботу над вебплатформою судових рішень War Crime Леонід Сапельніков вчора о 14:41
- Маємо забезпечити армію якісним майном Дана Ярова вчора о 14:21
- Нові зміни до Кримінального кодексу України: що потрібно знати Оксана Соколовська вчора о 13:27
- Судова практика: відміна виконавчого напису приватного нотаріуса Павло Васильєв вчора о 12:31
- Сектори польської економіки, в які інвестує український бізнес Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 12:10
- Санкції та їх оскарження в ЄС: що варто знати українському бізнесу та адвокатам Ростислав Никітенко вчора о 12:08
- Відвід судді: закон, практика та поради Владислав Штика 03.11.2024 23:06
-
Освітні втрати набирають обертів: чому школярі масово виїжджають і не планують повертатися
Думка 27102
-
Укрнафта пробурила найглибшу свердловину за останні вісім років. Дає нафту та газ
Бізнес 11499
-
Найбільший завод з виробництва свинцю в Україні визнали банкрутом
Бізнес 11279
-
Німеччина отримала першу компенсацію за недопостачений Газпромом газ
Бізнес 6275
-
Хазяїн Грузії, Потопельники зі США, Українські скамери оббирають росіян. Найкращі історії світу
5096