ПрАТ vs ЗАТ, ПуАТ vs ВАТ

Наближається 30 квітня 2011 року - день, що визначений граничним для приведення статутів та внутрішніх положень акціонерних товариств у відповідність із законом про акціонерні товариства, як цього вимагає п.5 Прикінцевих та перехідних положень.
Слід зауважити, що датою такого приведення буде вважатися дата реєстрації відповідних змін до статуту у державного реєстратора, а тому (враховуючи всі формальні процедури, дотримання яких вимагається щодо скликання, проведення та прийняття рішень загальними зборами) започаткувати відповідні процеси було варто ще від початку 2011 року. Відтак, як говориться, "кто не успел, тот опоздал".

Ремарка. Нещодавно Верховна Рада прийняла закон (наразі знаходиться на підписі у Президента) про надання ПуАТ права використовувати у своєму найменуванні назву організаційно-правової форми ВАТ. Це, однак, не знімає аналізованої проблеми, оскільки вносити зміни до матеріальної частини статуту та внутрішніх положень акціонерних товариств все ж таки доведеться.
Разом із тим, залишається незрозімілим, чим керувалися автори законопроекту, надаючи такі "пільги" (а це передусім пов'язано з  звільненням від необхідності переоформлювати всі дозвільні документи: ліцензії, сертифікати, висновки і т.д.) ВАТ та не надаючи схожих можливостей ЗАТ. Невже ВРУпобоялиая визнати власну помилку щодо запровадження нової класифікації назв з доданням нікому не потрібної головної болі? Очевидно, так.

Приведення внутрішніх документів АТ у відповідність до нового закону є досить копіткою роботою, що включає не тільки розробку великої кількості нових документів (напр., положення про загальні збори, положення про наглядову раду, положення про виконавчий орган, положення про дивідендну політику, положення про інформаційну політику і т.д. аж до 15-20 найменувань), але й проходження процедур щодо їх затвердження наглядовою радою або загальними зборами.

Чого чекати? «В России суровость законов умеряется их неисполнением» (П.А. Вяземский).
На щастя, зобов'язуючи АТ здійснювати всі зазначені вище дії, законодавець не встановив адекватного механізму понесення винними особами відповідальності за ігнорування цих вимог. Звісно, ДКЦПФР вправі виносити попередження, видавати приписи про усунення порушень законодавства та зупиняти/відмовляти у реєстрації розміщення/обіг цінних паперів, проте такі санкції навряд чи змусять АТ діяти у правовому полі. Накладення ж штрафу (від 17 000 до 85 000 гривень), що може стати більш вагомим аргументом для АТ можливе лише за невиконання приписів ДКЦПФР. Як кажуть, "пока гром не грянет, мужик не перекрестится".

Ремарка-2.І наостанок. Чого ж чекати далі? 30 жовтня 2011 року настає наступний "поворотний момент": необхідно буде повністю знерухомлювати всі акції АТ, тобто переводити їх з існування в якості свідоцтв в електронні записи на рахунках в цінних паперах у зберігача. Необхідно також буде повністю припиняти обслуговування випусків цінних паперів у реєстроутримувачів та укладати договори про обслуговування емісії з обраним депозитарієм - ВДЦП або НДУ- (для АТ) і про ведення рахунків у цінних паперах (для акціонерів). Закон також передбачає ряд обов'язкових договірних та адміністративних процедур, які немає сенсу тут описувати.

Очевидно, що процедура знерухомлення є ще більш громіздкою та довготривалою, тому органам управління АТ варто вже тепер задуматися про початок. її проведення. З санкціями, однак, у цьому випадку ситуація є аналогічною до тієї, що описана вище. Втім, геть незрозуміло, яким чином у видаку ігновування обов'язкового знерухомлення буде здійснюватися корпоративне управління (зокрема, скликання і проведення загальних зборів), обіг акцій тощо.

Тож, можливо є підстави чекати майбутньої активності АТ бодай на ниві знерухомлення акцій?