Архітектура українських новобудов: як змінився зовнішній вигляд нових ЖК за останні роки
Архітектура не може існувати окремо від людей, вона завжди відображає настрої, цінності, потреби суспільства, а також культурний та економічний розвиток країни.
І якщо міста радянської України були створені як ідеальна модель рівності для всіх жителів, то звичайно ж, сьогодні життя радикально змінилось, а з ним і тенденції в архітектурі житлових будівель. Сучасна забудова вже не є невиразною та однаковою: з ініціативи девелоперів з’являються ЖК, які мають власну індивідуальність та в першу чергу орієнтовані на потреби, комфорт і безпеку мешканців.
П’ятиповерхові панельні “хрущовки” повністю відповідали культурі свого часу – швидкі терміни будівництва, спрощення фасадів і планування, жодних надмірностей та максимально корисне використання площі. Зводити їх почали в кінці 50-х років і продовжили до кінця 80-х внаслідок необхідності у короткі терміни вирішити завдання масового будівництва соціального житла. Архітекторам доводилось працювати в умовах політичних обмежень: адже замовник був лише один – держава. Тому не дивно, що естетика цієї забудови – гранично проста, невиразна та однотипна, залежна від технологічних процесів.
Чим особливі новобудови 90-х – початку 2000-х років? Це час різких змін, які не могли не нанести відбиток на архітектурі. Масове будівництво панельного житла на замовлення держави припинилося, натомість з’явилася приватна нерухомість. Із Заходу прийшли нові технології, але оскільки досвіду як такого в тодішніх девелоперів не було, для декого з них орієнтиром спочатку були ті ж самі “панельки“, інші ж почали втілювати власні найсміливіші проєкти. Поступово на заміну панельним приходять “каркасні” будівлі. Забудова цих років нарешті отримує індивідуальний стиль.
Направду якісна архітектура житлового сектору в нашій країні почала з'являтися лише декілька років тому. І не тому що раптово виник якийсь новий архітектурний тренд – до цих змін підштовхнув сам ринок. Адже існує чимало компаній, які успішно будують однотипні ЖК та добре себе при цьому почувають. Але також бачимо чимало проєктів абсолютно іншого типу, де в пріоритеті інтереси людей, які більше не хочуть жити у бетонних коробках, і квартира для них – це не просто квадратні метри. Вони прагнуть максимально комфортного та якісного простору для життя, зі збереженням природності й екологічності території.
Окрім того, свої корективи в розвиток архітектури житлової забудови неочікувано внесла пандемія. Для багатьох людей їхнє житло стало не просто місцем для ночівлі, а практично цілим світом. І якісний житловий комплекс зараз – це місце, де можна отримати всі необхідні послуги, відпочити, зробити покупки, попрацювати. Де крім зон загального користування, є ще декілька лаунж-зон, де можна влаштувати дитячі свята або вечірки з друзями, а також зайнятися йогою, малюванням або просто почитати книгу на самоті на свіжому повітрі в зеленій зоні.
І мета девелопера сьогодні – максимально розширити зону комфорту та почуття безпеки мешканців за рамки стін і парканів житлових комплексів, інтегрувавши цей автономний організм в архітектурний ансамбль міста. Саме такі тенденції ми й спостерігатимемо в архітектурі житлових будівель найближче десятиліття.
- Реалістичний шлях законодавчого визнання блокчейн-запису як належної юридичної підстави Олексій Шевчук вчора о 22:10
- Чому бізнес-партнерства руйнуються: ілюзії, дедлоки та правила виживання Олександр Скнар вчора о 21:02
- Житлова реформа без ілюзій: що насправді змінює новий закон Тетяна Бойко вчора о 16:06
- "Мелійський діалог" і сучасна геополітика: сила, інтерес і нові міжнародні реалії Павло Лодин вчора о 14:18
- Що очікувати українцям із прийняттям Закону про основні засади житлової політики Сергій Комнатний 14.01.2026 14:53
- Як масова міграція з України змінила польський ринок праці за останні 10 років Сильвія Красонь-Копаніаж 14.01.2026 10:15
- Відмова від спадщини на тимчасово окупованій території Євген Осичнюк 13.01.2026 16:17
- Реформа, на яку чекали десятиліттями: 7 головних новацій нового Трудового кодексу Олексій Шевчук 13.01.2026 12:23
- Сакральне мистецтво війни Наталія Сидоренко 12.01.2026 17:55
- Фінансовий мінімалізм: чому "достатньо" має стати новою особистою стратегією Інна Бєлянська 12.01.2026 16:12
- CRS як рентген капіталу: чому бізнесу час забути про офшори Ростислав Никітенко 12.01.2026 09:31
- Ілюзія відпочинку. Чому ви відчуваєте втому, навіть коли нічого не робите Олександр Висоцький 10.01.2026 17:14
- Невизначеність поняття "розшук" у законі про мобілізацію та військовий облік Сергій Рябоконь 10.01.2026 16:15
- Акцизний податок – баланс між доходами та споживання Мирослав Лаба 09.01.2026 17:40
- Як перетворити порожні не житлові будівлі на доступне житло, європейський досвід Сергій Комнатний 09.01.2026 17:06
- Реформа, на яку чекали десятиліттями: 7 головних новацій нового Трудового кодексу 875
- Фінансовий мінімалізм: чому "достатньо" має стати новою особистою стратегією 698
- Що очікувати українцям із прийняттям Закону про основні засади житлової політики 130
- Невизначеність поняття "розшук" у законі про мобілізацію та військовий облік 93
- Житлова реформа без ілюзій: що насправді змінює новий закон 87
-
Олії по коліно. Що насправді загрожує Україні після знищення Олейни та портових резервуарів
Бізнес 212479
-
"Будувати якнайшвидше". Шмигаль окреслив свою позицію щодо нових блоків на ХАЕС
Бізнес 64676
-
Продажі акумуляторів LiFePO4 зростають. Чи варто переплачувати за них під час блекаутів
Технології 6705
-
2016-й знову в моді: які тенденції відроджуються у 2026-му
Життя 5227
-
"Світла нема, води нема". У Львові не змогли відкритися популярні ресторани
Бізнес 3228
